Прибутки падають, відвідувачі на 80% – жінки: як мобілізація впливає на ресторанний бізнес

З 18 травня в Україні набув чинності новий закон про мобілізацію, що передбачає обов'язкове носіння військовозобов'язаними облікових документів – їх можуть перевірити поліцейські та представники ТЦК. За відсутності військово-облікового документа людину можуть доставити до ТЦК.

Нововведення уже відбиваються на українській економіці. В IT-галузі скаржаться на критичну ситуацію з бронюванням та небажання іноземних клієнтів працювати з українськими командами. Падає й відвідуваність кафе та ресторанів – чоловіки просто не ходять до них, залишаючись вдома. Але проблема не лише в цьому – галузі, які можуть платити податки на утримання армії, скорочуються або йдуть в тінь. А без живої економіки не буде й підтримки Збройних Сил.

Процедура бронювання, що могла б врятувати ситуацію із бізнесами, досі непрозора, а електронне бронювання через портал Дія Міноборони може запустити лише наприкінці червня. Але чим довше цей процес триває, тим більше ризиків постає для українських бізнесів та економіки загалом.

Як мобілізація впливає на ресторанну галузь та що кажуть самі ресторатори – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Падіння доходів та зміна структури клієнтів

У мережі ресторанів "Холдинг емоцій !FEST", що об'єднує заклади у Львові та по всій Україні, прокоментували 24 Каналу, що мобілізація має відчутний вплив як на бізнесові показники, так і на внутрішню структуру компанії.

Вже після першого року повномасштабної війни у компанії почали адаптувати обов'язки лінійних працівників ресторанів і готелів, щоб роботу на певних посадах могли частіше виконувати жінки,
– розповідає Тарас Маселко, PR директор Холдингу емоцій "!FEST".

За останні місяці в мережі закривають рекордно низьку кількість відкритих вакансій – лише 10 – 15 на тиждень.

Але серед причин звільнень – не лише мобілізація. Частина хлопців звільняються та влаштовуються на роботу, де надають бронювання.

Тарас Маселко / Фото "Твоє місто"

Загалом серед працівників ресторанів мережі у Львові служать уже понад 60 осіб, кажуть у компанії.

Мобілізаційні нововведення відбилися й на відвідуваності ресторанів.

• Зараз гості закладів – це на 80% жінки, а решта – діти та молодь, кажуть у пресслужбі холдингу.
• Через це фінансові показники ресторацій відносно минулого травня впали орієнтовно на 35 – 45%.

"Мобілізація зачепить абсолютно всі сфери"

"Ми розуміємо, що ця мобілізація зачепить абсолютно всі сфери. Цього разу вона глибша та ширша", – прокоментував 24 Каналу канадсько-український шеф-кухар Ектор Хіменес-Браво, співзасновник низки відомих ресторанів у Києві та Львові.

Для нас, як для операторів ресторанного бізнесу, це створює нові складнощі. Тому що ти постійно на пороховій бочці, і не знаєш, хто залишиться працювати. Особливо важко з шефами, адже зараз багато наших шефів воюють. А ті, що є, – постійно зайняті,
– ділиться Хіменес-Браво.

Ресторани, які працюють, – це важливо, адже це податки, які йдуть до бюджету і тримають економіку країни на плаву, наголошує ресторатор. Якщо заклади перестануть працювати і всі підуть на фронт, це не допоможе економіці та ситуації в Україні, вважає Ектор.

Ектор Хіменес-Браво / Фото Уляни Журби, 24 Канал

Тож, з одного боку, хочеться, щоб були якісь броні для тих співробітників, які дійсно дуже важливі для бізнесу. Але, з іншого боку, ми розуміємо, що треба зібратися всім, зібрати всі сили, які тільки є. І хто що вміє робити найкраще, має робити це для того, щоб наближати перемогу. Нам треба виграти війну,
– каже Хіменес-Браво.

На думку ресторатора: "Бізнес має навчитися балансувати, поки ми не переможемо".

Бізнеси будуть зупинятися

У малого і середнього бізнесу є великий ризик не відповісти на новий виклик, вважає Анна Дуніна, співвласниця закладів "Завертайло" та HONEY: "Тут навіть незрозуміло, якою суперкреативною має бути ідея вирішення, коли ти не можеш вплинути на реальну відсутність працівників".

Зовсім скоро звичайні люди всередині звичайних сервісів стануть на вагу золота, що призведе до ринкових бійок, не легших за super heavyweight, де кожен раз нокдаун буде робити той бізнес і той бренд, який тупо має жирок демпінгувати, піднімаючи зарплати. Що, безперечно, народить ще більше неетичної поведінки, заруби всередині різних професійних комʼюніті та в результаті зруйнує цілі індустрії незрілим дилетантством за шалені гроші, бо кваліфікованих крутих кадрів просто не буде в достатній кількості,
– ділиться Анна.

Рестораторка застерігає, що заклади перетворяться на "справжній європейський сервіс з 10 позиціями в меню, втомленими від запар двома офіціантами замість 10, погано збитим капучино і недосоленим омлетом". Або ж бізнеси зупинятимуться, і зупиняться податки.

Я вас попередила: український сервіс, який ви так обожнюєте і за яким так сумуєте, варто занести вже в червону книгу,
– підсумовує Анна.

Ресторанне життя у Львові / Jenia Flerman / Unsplash

"Щоб мобілізувати 300 тисяч, налякали кілька мільйонів"

Зараз в Україні на ринку праці є приблизно 13 – 14 мільйонів людей, наводить такі дані фінансовий експерт Сергій Фурса.

За його словами, на рівні мобілізації 300 тисяч людей – це лише 2 – 3% від наявної робочої сили.

Так, це при наявності на ринку браку робочої сили вже сьогодні. Але все одно, чи можна драматично заламувати руки і казати, що точно не буде кому працювати в економіці, при випаданні 2 – 3 відсотків робочої сили? Навряд чи,
– вважає Фурса.

Експерт прогнозує, що мобілізація в Україні призведе до зменшення приросту ВВП цьогоріч, "наприклад, замість 4,5% ми отримаємо зростання у 4%". "Не варто, напевно, згадувати, що буде з економікою без армії? Не варто нагадувати, що сталось з ВВП Маріуполя", – наголошує Фурса.

На думку експерта, поточна ситуація є "просто економічним дивом", коли під час війни найбільша загроза для деяких видів бізнесу – погіршення якості послуг, коли доведеться опуститися до середньоєвропейського рівня, а не до продуктових карток чи інфляції у 1 000%.

Проблемою є не так мобілізація, як жахлива комунікація мобілізації. Що почалося ще з грудня минулого року. І залишиться на совісті політиків. Дійсно, щоб мобілізувати 300 тисяч, налякали кілька мільйонів, що уникають виходити з дому і не хочуть офіційно влаштовуватись на роботу. Тобто піар ефект від мобілізації для бізнесу набагато страшніший за реальний ефект. І це треба розуміти,
– заявив експерт.

Водночас, на думку економіста Олега Пендзина, виконавчого директора Економічного дискусійного клубу, важливі всі галузі, особливо в умовах дефіциту бюджету.

"Я категоричний прихильник економічного бронювання", – каже Пендзин, додаючи, що "хейт" навколо цього питання, пов'язаний із тим, що хтось воює, а хтось відкуповується від війни – від повного нерозуміння того, що відбувається.

В мене є питання. А у нас сьогодні воїни будуть воювати безкоштовно? Звісно, ні. Це і є відповідь на питання економічного бронювання. Коли я чую заяви про те, що хтось буде відкуплятися, то наголошую, що, якщо ми не будемо сьогодні шукати будь-які джерела отримання коштів, ми не зберемо гроші, які потрібні вже сьогодні людям, які воюють,
– каже Пендзин в коментарі 24 Каналу.

В Україні є 30% тіньового сектора, який не платить жодної копійки податків, зауважує фахівець.

За його словами, саме на тіньовий сектор і розраховане економічне бронювання – якщо бізнесмен, який працює в тіні, хоче зберегти своїх працівників від мобілізації, він має за це платити.