Сигнал для обраних. Учені з'ясували, чому кішки нявкають тільки для людей

Люди й кішки живуть пліч-о-пліч тисячі років, за цей час ми встигли багато чого довідатися про своїх улюбленців, але у них все ще залишилися загадки. Проживши з кішкою досить довго, ми можемо почати розмовляти з улюбленцем: кішка нявкає, ми щось говоримо у відповідь, або навіть видаємо звук, подібний до нявкання, пише Inverse.

У кішок досить великий "словниковий запас" певних звуків і нявкання зовсім не є основним способом спілкування з іншими кішками. Цей спосіб спілкування вони використовують виключно для людей. Але чому?

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами консультанта з поведінки котів із Сакраменто Мікель Дельгадо, вперше тварини використовують нявкання, щоб привернути увагу матері — у такий спосіб вони буквально вимагають турботи. У дорослому віці тварини використовують нявкання в основному для людей, які піклуються про них. Таким чином вперше нявкання виникло у кішок під час еволюції, коли вони потребували турботи матері. Пізніше, близько 12 000 років тому, коли люди почали одомашнювати кішок, тварини з'ясували, що за допомогою нявкання вони також здатні викликати реакцію у людей.

Водночас за словами Дельгадо, це зовсім не означає, що кішки сприймають людей як "велику маму". У віці від 2 до 4 місяців кошенята, як правило, відокремлюються від матері. При цьому більшість дорослих кішок не підтримують родинних стосунків зі своїми матерями. Таким чином, попри те, що вихованці продовжують нявкати нам у відповідь, як кошенята на своїх матерів, це зовсім не означає, що вони сприймають нас як матерів. Експерти вважають, що улюбленці дійсно вважають нас частиною своєї сім'ї, але дослідники не можуть стверджувати, що вони сприймають нас як друзів або батьків.

Цікаво, що люди також схильні реагувати, коли кішки нявкають на нас, що запускає цикл, в якому кішки навчаються: тварини нявкають, людина щось робить. Наприклад, якщо кішка нявкає біля дверей, людина відкриє їх; якщо кішка нявкає біля їжі — людина погодує її. Простими словами, де б не нявкала кішка, людина відреагує на її заклик. Ба більше, ця взаємодія виглядає так, ніби ми тренуємо одне одного.

Коли кішки нявкають, вони також щебечуть, виють, шиплять і видають безліч інших звуків, що несуть певне значення. При цьому з віком їхні вокалізації стають дуже точними, а слух гострішим. Таким чином, наші вихованці здатні добре розрізняти звуки, які ми видаємо. Наприклад, у торішньому дослідженні вчені виявили, що кішки насправді здатні розрізнити, коли люди спілкуються з ними класичним дитячим белькотінням, а не звичайним розмовним голосом.

До слова, діалог кішки та людини не унікальний, раніше вчені помітили, що олені реагують на звуки плачу людських немовлят. У результаті вчені дійшли висновку, що "звуки лиха", ймовірно, вельми схожі у різних видів.

За словами Дельгадо, насправді за нявканням не завжди має бути мотивація. Наприклад, деякі кішки можуть нявкати просто тому, що люблять спілкуватися зі своїми людьми.

Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, чому домашні кішки не можуть гарчати.