Ірина Ковач: «Ми щодня працюємо із нашими читачами, зокрема тими, які перебувають на окупованих територіях Херсонщини»

У квітні 2023 року «Детектор медіа» вже розмовляв з Іриною — інтерв’ю читайте тут. Нині вона розповіла, як завдяки новаторству у розвитку бібліотечної медіаосвіти вдалося швидко переорієнтуватися на забезпечення потреб дітей під час війни — їхньої психологічної реабілітації та створення безпечних умов для розвитку у супроводі бібліотекарів та української книги.

— Як змінилася ваша робота після початку повномасштабного вторгнення?

— Починаючи з лютого 2022 року всі бібліотеки України переорієнтували свою діяльність відповідно до потреб своїх громад і внутрішньо переміщених українців, які відвідували їх. Вони стали гуманітарними штабами, волонтерськими та консультаційними центрами, іноді навіть шелтерами.

Робота ж бібліотек на окупованих територіях, а зараз — у зоні бойових дій — дещо відрізняється. По-перше, відновити свою роботу наша книгозбірня змогла вже після деокупації. І першочерговою для нас стала евакуація, адже наш заклад перебуває в кілометровій зоні від Дніпра.

Наступним було налагодження роботи бібліотеки з нашими читачами, адже більша частина їх — вимушені переселенці, як внутрішньопереміщені, так і ті, хто за кордоном. Тому, окрім роботи офлайн, більшою мірою ми перейшли на роботу онлайн.

Хочу сказати, що наша бібліотека не пасе задніх і в культурній дипломатії. Ми активно виступаємо на конференціях, представляємо нашу роботу на мистецьких подіях, «Книжкових арсеналах», тому що нам є що розповісти. Ми влаштовуємо «Молитовні сніданки» на Херсонщині, 1 лютого відзначили 100-літній ювілей нашої книгозбірні.

21 лютого провели перший «Південний фестиваль рідної мови». На фестиваль до нас завітали гості з Миколаєва, а інші долучилися онлайн: високопосадовці, представники нашої адміністрації та весь культурний цвіт нашого міста й області. Захід проходив у бомбосховищі, організації були представлені на тематичних локаціях і представляли свою роботу з періоду деокупації та роботу онлайн з окупованими територіями. Ми говорили про рідну мову, її важливість, про те, що відбувалося під час окупації та що робимо зараз. Працювала виставка, присвячена тому, як знищувалася наша мова під час окупації та що робиться для її відновлення тепер.

Логічним його продовженням стала програма «Плюсуй українську: бібліотечна мовна прокачка», яку втілюють наші бібліотекарі у Херсоні з дотриманням заходів безпеки для всіх учасників.

— Що відбувалося з бібліотекою під час тимчасової окупації Херсонщини?

— Про те, що відбувалося на Херсонщині, думаю, люди уже багато знають. У нашому закладі окупантів більше цікавили не бібліотечні фонди, а наша матеріальна база: комп’ютери, ноутбуки, планшети, електронні книжки, холодильник — і навіть металеву розкладну драбину вони вивезли.

Щодо книжок, то дійсно велика частина про українське національне виховання, на їхню думку, була відібрана і відкладена окремо. Ми не знаємо, можливо, для вивезення, а можливо і для знищення, але слава ЗСУ, — Херсон звільнили і вони не встигли щось зробити з ними.

Більшість матеріальної бази була евакуйована, але частина таки вкрадена. Зараз не стоїть питання про її оновлення, бо ставити її зараз ніде. Ми працюємо онлайн: через сайт, проводимо багато заходів у зумі, активно працюємо у соцмережах — через нашу сторінку у «Фейсбуці», маємо ютуб-канал і створюємо блоги. Також ми постійно виїжджаємо на локації, де безпечно можемо зібрати дітей: ідеться про бомбосховища у Херсоні та виїзди на деокуповані території.

• Читайте також: Українські бібліотеки списали понад 26 мільйонів книжок за два роки

— Як за два роки оновився бібліотечний фонд? Яка частка серед списаних книг – російськомовні?

— Наразі це питання не є актуальним для нашої бібліотеки, адже ми просто фізично не можемо перебувати у її приміщені. Ми щодня перебуваємо під обстрілами, заклад частково зруйнований. Проте ми евакуювали 80% фонду, і це власне україномовний фонд. На російськомовний ми під обстрілами під час евакуації час не витрачали. Лише з’явиться можливість, ми почнемо приводити до ладу приміщення книгозбірні та впорядковувати наші книги.

— Коли ви зацікавилися темою розвитку медіаграмотності у роботі з дітьми? Яке навчання проходили? Які проєкти реалізували?

— Наша бібліотека має значний практичний досвід впровадження занять з інформаційної культури для дітей і підлітків, займає активну позицію у розбудові бібліотечної медіаосвіти у школах міста й області, координує діяльність клубних об’єднань відповідного спрямування і численних партнерських проєктів у сфері промоції читання і медійної культури.

Наша бібліотека була першою, хто впровадив бібліотечні медіауроки. Ми започаткували спеціальний блог і створили методичні розробки для їх проведення, починаючи від першого класу і закінчуючи дев’ятим. Це спільний проєкт нашої бібліотеки, шкільних бібліотек Херсонщини та «Херсонської академії неперервної освіти».

У 2021 році ми реалізували проєкт баркемп «BiblioCooking від медіа-шефів», щоб посилити роль шкільних бібліотек у формуванні медіаінформаційної грамотності учнів закладів середньої освіти. Йшлося про інтеграцію медіаосвітньої діяльності для профілактики інфодемії у бібліотечний контент. На основі напрацювань його учасників створили збірник матеріалів «Ексклюзивні рецепти “бібліотечної медіакухні” у часи інфодемії». До нього увійшли публікації, методичні розробки та вправи, підготовлені експертами, тренерами та учасниками баркемпу.

• Читайте також: «Книга-мандрівка. Міста»: проєкт, який знайомить дітей з історією, автентичністю та визначними особистостями українських міст

Одним із перших проєктів, спрямованих на формування медійної культури дітей, стало створення розвиткової студії для дошкільнят «Бібліомалята», вона діяла у нашій книгозбірні до повномасштабного російського вторгнення. Студія втілила в собі переваги клубних об’єднань та груп за читацькими інтересами, зосереджуючись на розвитку пізнавальних процесів дошкільників та їх комунікативної культури засобами інформаційної та медійної освіти.

Проєкт виявився настільки вдалим та прогресивним, що базова низка занять увійшла до новітнього навчально-методичного посібника «45 ідей, як викладати медіаграмотність дітям 3-4 років», виданого у 2021 році. Авторки інтегрували методику дошкільної медіаосвіти в різноманітні освітні напрямки «Базового компонента дошкільної освіти».

Сучасній дитині з раннього віку доводиться оперувати великою кількістю нових знань та практичних навичок для успішного й безпечного орієнтування в медіапросторі. Завдання бібліотек, і насамперед спеціалізованих дитячих, — допомогти в набутті та засвоєнні цих необхідних для життя навичок. А для цього потрібно крокувати в ногу з часом, створювати нові проєкти та розробки в галузі бібліотечної медіаосвіти.

— Що змінилося у проєктах з медіаграмотності після початку повномасштабного вторгнення?

— Одним із провідних напрямків роботи нашої бібліотеки є система авторських курсів, націлених на розвиток навичок медіаінформаційної грамотності серед населення Херсонщини.

У нас є курс занять з інфобезпеки та інформаційної грамотності, наповнений відповідно до вікових категорій. Фахівці бібліотеки навчають учнів правил безпеки в інтернеті, вивчають родзинки та особливості використання браузерів, узагальнюють знання користувачів про операційні системи, архітектуру ПК, пояснюють особливості протидії мережевим вірусам.

Також діє курс «Школа медіаграмотності для підлітків», під час якого вони мають змогу максимально збагатити знання про світ медіа, його власників, алгоритми маніпуляцій та пропаганди, стереотипи й упередження, правила медіагігієни та протидії дезінформації. У школі підлітки мають медіатренінги, наповнені різноманітними авторських інтерактивними вправами, що стимуюють розвиток критичного мислення, беруть участь у воркшопах, створюють свої перші медійні продукти.

Наша бібліотека пропонує участь в індивідуальних тематичних тренінгах:

• «Російська пропаганда на окупованих територіях в умовах інформаційного вакууму»;
• «Кольорова шахівниця пропаганди»;
• «Протидія дезінформації в контексті російсько-української війни як інструмент подолання розриву довіри»;
• «Інформаційні спекуляції без фільтрів»;
• «Чутки та ІПСО: визначення, структуризація і протидія».

Урок медіаграмотності

У партнерстві з Херсонською академією неперервної освіти ми створили клуб з медійної та інформаційної грамотності для вчителів молодшої школи. Учасники дізнаються про ШІ-генератори текстів та зображень, різноманітні фактчек-ресурси, які можуть допомогти у розвінчуванні фейків та неправдивої інформації; пропаганду та «зміну сенсів», а також про матрицю пропаганди; специфіку та особливості поширення наративів; технології ІПСО.

Маємо також «Дитячу медіалабораторію» — це проєкт з медіаграмотності для школярів молодшої школи Херсонської області, який містить чотири заняття в одному циклі та є вступом до розуміння медійного простору, інформаційного сьогодення. Кожне з занять закінчується практичною роботою. Колаж, фотографія, малюнок, аудіозапис, мультфільм, стіннівка — діти створюють власний медіапродукт.

— Як вам вдається налагоджувати комунікації, довіру з дітьми? Що їх найбільше турбує?

— Без винятку кожна дитина в Україні, а особливо діти, що пережили окупацію або залишаються наразі там, зіштовхнулися з великими проблемами, що викликають соціально-психологічні зміни. Вони перебувають в постійній стресовій ситуації: чують пронизливі звуки тривожних сирен, зазнають бомбардувань і втрачають рідних.

Бібіліотекарі щодня працюють зі своїми читачами, зокрема з дітьми з окупованих територій. Це ті читачі, які тижнями сидять у підвалах, які не розуміють, чому це відбувається саме тепер і саме з ними. Біль, сум, страх, стрес, злість, безпорадність, невідомість — лише невеликий перелік усіх тих емоцій і відчуттів, які пережили і продовжують відчувати наші діти. Тож перед співробітниками нашої книгозбірні постали питання, як говорити про війну із дітьми? Як допомогти їм подолати всі її негативні наслідки?

У такій ситуації бібліотека розширила свої функції, шукаючи партнерства з громадськими та благодійними організаціями і фондами для проєктів підтримки ментального здоров’я.

Мандрівний хаб стійкості

Ми ініціювали проєкт створення культурного креативного простору «Мандрівний хаб стійкості» на Херсонщині, роль якого — повернення наших користувачів до звичайного, більш-менш психічно здорового способу життя та покращення їхнього емоційного стану завдяки книзі та читанню.

«Мандрівний хаб стійкості» почав діяти у 2023 році як партнерська робота нашої книгозбірні та програми «Психологи на війні». Проводили літературні пікніки, творчі майстер-класи, краєзнавчо-пізнавальні квести — і ці події стали простором для розвитку і розваг дітей та молоді на деокупованих територіях, їхньої психологічної реабілітації від окупації та затоплення земель Херсонщини через руйнування загарбниками греблі Каховської ГЕС.

Ігри патріотів, Херсон

Найефективнішими в подоланні емоційного вигорання дітей стали краєзнавчі ігри у великому «вуличному» форматі, які розробили працівники бібліотеки. Граючись на великому ігровому полі та виконуючи різноманітні завдання, маленькі патріоти не просто демонстрували знання про рідний край, його історію та культурні здобутки Херсонщини, а непомітно для себе брали участь в груповій терапії з подолання страху спілкування, відновлювали контроль над своїм емоційним станом.

Наступним кроком у реалізації програми «Мандрівний хаб стійкості» стала робота наших працівників у дитячих точках «Спільно» у Херсоні, створених за підтримки ЮНІСЕФу. Вони діють у бомбосховищах, тому головне завдання бібліотекарів — хоча б на годину перетворити це місце на дружній простір для дітей, де можна відпочити, почитати, погратися в розвивальні ігри, отримати різноманітні поради та консультації. Під час таких зустрічей бібліотекарі реалізують створені ними програми та проєкти на підтримку дитячого читання. Заходи та розваги, які пропонуються відвідувачам, спрямовані безпосередньо на зацікавлення книгою, читанням та навчанням.

— Як розвиваєте у дітей читацький інтерес?

— Уже 15 років поспіль у нас діє читацький проєкт «Зустрічі без прощань», завдяки якому діти Херсонщини знайомляться зі справжніми літературними «зірками» України. Війна змінила не тільки наше суспільство, а й культуру та літературу. На сьогодні «Зустрічі без прощань» — знайомство з творами, які допомагають дітям пережити досвід війни, знаходити в них опору, адже герої творів мають схожий досвід і зіштовхуються з такими ж проблемами.

Цього року відбулася низка таких терапевтичних читацьких онлайн-зустрічей: із Юлією Стахівською, Марусею Щербиною, Мар’яною Лелик.

Під час заходів бібліотеки наші користувачі знайомляться з книжками воєнного часу, які можуть допомогти їм безпечно згадати свій досвід воєнних подій, перепрожити його разом із книжковими героями і за допомогою казкотерапії зцілитися від можливих травм.

У нас діє віртуальна книжкова виставка-рекомендація «Діти і війна. Буктерапія у воєнний період», також діє віртуальна виставка, присвячена поезії «Рими до слова війна: букет поезій», створили інтерактивний бібіліографічний огляд «Література миру і війни: Що читати сучасному підлітку».

• Читайте також: Христина Храновська: «Дитячі щоденники — це підтвердження російських злочинів»

— Ви бачили фільми журналістів-розслідувачів про незаконне вивезення українських дітей до Росії. Що вас найбільше вразило?

— Ставлення до побаченого у мене дуже негативне і болісне. Росіяни на окупованій Херсонщині встановлювали свій лад, і діти з сиротинців стали жертвами депортації. Я особисто спілкувалася з очевидцями, директорами дитячих будинків, які переховували дітей, щоб їх не вивезли.

Я переглядала фільми-розслідування «Діти для Путіна» журналістів видання The Kyiv Independent, «Список-31», створений журналістами програми «Як ти?» та проєкту «Схеми» редакції «Радіо Свобода». Я не могла не подивитися розслідування від редакції hromadske «Путівник пеклом», яке розповідає про викрадення Росією українських дітей. Один із героїв цього фільму — наш дев’ятирічний Микита Біланчук, який на початку повномасштабного вторгнення перебував на лікуванні в Олешківському інтернаті, а його бабуся Поліна Кіндра — у Польщі на заробітках.

Це — складна і копітка робота. Журналісти, які створюють ці фільми — героїчні люди, про це потрібно розповідати: світ і українці повинні про це знати.

Працівники Херсонської бібліотеки

— Що б ви хотіли сказати батькам, дідусям та бабусям, опікунам, педагогам, бібліотекарям та психологам у Міжнародний день захисту дітей?

— Міжнародний день захисту дітей — подія, покликана привернути увагу до проблем дотримання прав дітей — зокрема їхнього права на життя і свободу думки, можливості здобувати освіту. Цей важливий день вкотре нагадує про те, що потрібно робити все можливе задля забезпечення гідних умов життя, освіти й відпочинку для дітей, а також задля їхньої безпеки, надійного захисту дітей від насилля та експлуатації. І тому ми, дорослі, повинні зробити все можливе для захисту наших дітей і створення для них по можливості безпечного простору для життя, відпочинку та розвитку.