/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fbdcd421441accf77d896ca8aba65c7b2.jpg)
"Поранені" актори і несправжня кров: яким було навчання прикордонників у Великій Британії
Майже 2 роки поспіль під егідою уряду Об’єднаного Королівства тренують українських військових. Спеціальна програма має назву "Interflex". Лише з початку 2024 року за нею пройшли підготовку близько 700 українських прикордонників. Про це детальніше розповість 24 Канал у межах програми "Кордон.UA".
На навчаннях кров несправжня, як і поранені. Їх ролі виконують професійні актори. Проте від криків лячно навіть досвідченим військовим. Так в одному із центрів Міноборони Великої Британії проходять навчання з тактичної медицини. Організатори переконані: стресостійкість на полі бою не менш важлива, аніж уміння надавати першу допомогу.
Це максимально наближає до реалізму бойових дій. І дає нам хороший досвід. Теорія є теорія, а на практиці, коли все робиш своїми руками, розумом, коли тебе ставлять в якусь ситуацію, наближену до панічної, – ти перевіряєш себе. Тоді хоча б приблизно знаєш, як будеш поводитися в якійсь реальній ситуації. Мені це дуже сподобалось,
– розповів прикордонник з позивним "Лисий".
Прикордонник на псевдо "Лисий" повернувся з Туманного Альбіону із новими враженнями та сертифікатом "найкращого солдата курсу з підготовки новобранців".
"Навчались інженерної справи, тактичної медицини. вести бойові дії в умовах польової місцевості, в умовах міської забудови. Навчалися тактики в піхотних малих групах, в складі відділення. У складі груп навчалися проходити мінні загородження. Було дуже багато військовослужбовців з різних підрозділів, як прикордонників, так і інші підрозділи Сил оборони України. Ми з усіма взаємодіяли, як в принципі взаємодіємо в нашій країні й на фронті”, – пригадав "Лисий".
Для кого вишкіл
У рамках місії "Interflex" інструктори з Британії та 9 країн-партнерів вже підготували тисячі українських бійців. Вишкіл розроблено для військових із невеликим бойовим досвідом або новачків. Навчальний курс, який триває 5 тижнів, до снаги як чоловікам, так і жінкам.
Керівник "Interflex" полковник Джеймс Турстан вважає, що унікальні методики кожної країни-учасниці розширюють простір та можливості для навчань. Приміром, канадська модель медичної підготовки визнана українцями найкращою. Натомість австралійці сильні тактикою стрільби у ближньому бою.
Одразу після приїзду нашим військовим видають комплект речей за стандартами НАТО. Це близько 65 різних предметів, необхідних навчання та тренування у польових умовах.
Ми були забезпечені усім речовим майном за стандартами НАТО. Те, що видають військовослужбовцям Великобританії, видали кожному нашому курсанту. Були забезпечені житлом в казармах, нормованим гарним харчуванням, але дуже сумували за борщем,
– пригадав прикордонник.
Як відбувалося навчання
Хоч і без борщу, зате з "калашами". Спеціально для програми Уряд Сполученого Королівства придбав АК, аби бійці тренувалися зі звичною для себе зброєю. А інструктори з багатонаціональної команди намагалися використати кожну хвилину з максимальною користю.
"Я б хотів зазначити високий рівень бойової й професійної підготовки військовослужбовців країн НАТО. Вони дуже сильно розвиваються, вчаться на наших помилках, на помилках наших ворогів і роблять з цього висновки. Також постійно покращують програму навчання для наших військовослужбовців. Питають і в нас порад щодо окремих питань ведення бойових дій і не цураються цього", – зазначив "Лисий".
Вони вміють жити в окопах, вміють воювати в окопах. Деякі з них – з 2014 року на Донбасі. Тому ми могли б повчитися у них. Тому що вони роблять це по-справжньому. Ми ніколи цього не робили. Ми вчимося за методичками, робимо це на тренуваннях, але не в реальному житті,
– наголосив інструктор місії "Interflex" Шон Дік.
Ще одним унікальний бонус для наших хлопців та дівчат стала нагода познайомитися зі звичаями Великої Британії та знайти справжніх друзів.
"Я дуже хотів подякувати хлопцям-інструкторам особисто, але не можу назвати їх імен, не можу порушити конфіденційність. Якщо вони це побачать: дуже дякую їм. Вони мене впізнають. Ми стали дуже хорошими друзями за весь цей час, знайшли спільну мову з усіма, попри мовний бар’єр. Британія – гарна країна. Дуже сподобалось, але додому хотілося більше", – підсумував прикордонник з позивним "Лисий".