Жити у землянках, аби тільки вбивати: чому війна з росіянами надовго

Нещодавно стала свідком цікавого діалогу росіян, коли досліджувала Ростовщину. Люди обговорювали бідність, безпритульних, безхатченків. Тема виникла через те, що Ростовщина, яка колись була годівницею росії, як Ставропілля та Кубанщина, наразі є середньо-бідним регіоном в якому тільки офіційно мешкає 400 тисяч людей, які мають дохід нижче прожиткового рівня,  а це на 2023 рік 14611 рублів для працюючих та   11104 рублів для пенсіонерів. А ще Ростовщина має високу кількість безпритульних дітей, які живуть на вулиці чи входять в якісь банди.

Знаєте, це просто якийсь треш читати про це. Тотальна бідність, люди риються у сміттєвих баках, б’ються за їжу, я писала про це, й  діти-безхатченки, які  живуть на вулиці й усе це в країні, яка вкладає мільярди доларів у війну, хоче щоб усі жили точнісінько, як її населення та  гордливо вкладає у  навколишній світ свої імперські тези про вищість російської нації. Тобто у своїй країні вони лад навести не можуть, але лізуть будувати цей гнилий руський мир до нас.

Країна-бензоколонка, країна з найвищим рівнем природніх ресурсів має безпритульних дітей. Їх повно у кожному великому місті. До них приходять нові діти, які тікають з родин, бо батьки їх б’ють або спилися настільки, що нездатні утримувати дітей. Країна в якій не було катаклізмів, війн (я маю на увазі всередині, а не їх зовнішню агресію), тобто не було жодного фактору, який міг би призвести до появи таких симптомів занепаду, як таргани, воші, тотальний сифіліс та СНІД, безхатченки та безпритульні діти.

Знаєте, я ось навіть думки допустити не могла, що у цей час є таке явище, як "безпризорник". От ми, країна на яку напав ворог та яка потерпає від агресії, де гинуть родини, діти залишаються сиротами, але в нас жодна дитина не пішла жебракувати чи залишилася без догляду. А на росії, де нафтодолари, нано-технології, усе "пабагатому", у країні, яка вкладає мільярди у війну та захоплені території, є таке явище – безпритульна дитина. Це показ дна, повного розпаду, занедбання та кінця. Країна, якій не потрібні власні діти, люди, громадяни,  ця країна загине,  буде окупована,   зазнає  поразки, бо країна це не чиновники, не військо, а люди. 

Наразі на росії зростають соціальні та фінансові ризики, це вже відчуває населення, тому у російських соцмережах йде таке цікаве обговорення на тему "чому ми бідні – бо дурні, чому ми дурні – бо бідні".

Згідно з прогнозами Міжнародного валютного фонду, росія  нарешті постає перед серйозними економічними викликами. Погіршення показників ВВП на душу населення та зниження частки країни у світовому економічному просторі говорять про нестабільність та ймовірну економічну кризу, яка накриє росію у наступному році й буде продовжуватися щонайменше 5-7 років, та, якщо не буде стабілізовано ситуацію, призведе до повного дефолту країни.

У цьому контексті зростаючий обсяг боргів населення стає не лише предметом заклопотаності, а й вказує на потенційні соціальні та фінансові проблеми, з якими стикаються російські громадяни. Борги, кредити, крадіжки, злочини, голод, мрії про затишне життя, ось що веде росіян на війну та підтримує їх ненависть до нас. Ми живемо краще за них, а вони ж "великі", імперці.

Як говорять мешканці ОРДЛО, ті росіяни, які зараз масово розселяються на окупованих росією територіях України, кажуть що ніколи не бачили таких гарних будинків, квартир та такого рівня життя людей. Й раз за разом ці окупанти  повторюють головну тезу російсько-української війни "кто дал вам право жить лучше нас".

Незважаючи на те, що росія навчилася обходити санкції та й європейські кампанії не дуже притримуються санкційних розпоряджень, бо ж за це не карають, витрати на війну та втрата ринку газа та нафти прискорить падіння колоса на глиняних ногах, бо росія у  найближчі роки продовжить втрачати позиції в рейтингу країн світу за рівнем життя і через три роки рівень життя росіян стане нижчим за рівень життя в  Туркменістані.

За оцінками МВФ, зараз росія посідає 68-ме місце у світі за ВВП на душу населення, який вважається показником рівня економічної активності та якості життя громадян. Розумієте? Країна з максимальними можливостями, щоб стати перлиною, соціальним раєм для свого населення, топчеться десь на рівні нерозвинутих країн, що живуть без ресурсів тільки за рахунок гуманітарної допомоги.

Чогось російські ліберали, які понаїхали до нас працювати  інформаційними гастарбайтерами не ведуть розумні діалоги про те, як так сталося, що росія-країна з максимальним потенціалом, стала країною дітей безпритульників, людей, які копирсаються у сміттєвих баках. Не питають у росіян, хто в цьому винен й як так сталося, що скоро росіянам не буде чого їсти.

Але, як нам відомо з історії та практики, російський ліберал завжди знає, як жити українцям, білорусам чи полякам, але дупля не відбиває, що там в нього в спідньому завелося. Скоріш за все вони цим не переймаються, бо ж мають "запасний аеродром" десь за кордоном, бо ж "апазіціонери" чи сподіваються, що їх цар-стратег, все вирішить одним царським наказом. Приклад є, путін доручив знизити рівень бідності в країні до 7% до 2030 року, а серед багатодітних сімей – до 12%. Доручив знизити рівень бідності без зростання економіки та ВВП.

Минулорічний російський ВВП — у 6 разів менше, ніж США ($81632), у чотири рази менше, ніж Німеччина, і майже в 10 разів менше, ніж світовий лідер — Люксембург ($129810), але ж імперський дух від цього не став тхнути менше. Роздуті щоки від власної важливості при засраному спідньому- це візитівка будь якого російського ліберала.

Ну, питань на росії не задають ні тільки ліберали, а й населення. Населення привчене до дерев’яного сортиру не може зрозуміти, що є цивілізаційний туалет й не прагне до цієї цивілізації, бо ж "наши деды так жили и мы живем, хуже не будет".

Але ж світ думав, що прозріють, вірив в це. Ну, ось 10 років війни. Захопили якусь невеличку частину чужої країни, вбили майже мільйон росіян, отримали півмільйону калік й скорочення ВВП   на 16%, що на мапі світових рейтингів, означає, що росія живе  на одному рівні з Мексикою ($13642) і має нижчий рівень ніж Панама ($18725), Аргентина ($14024), Болгарія ($15854) та Угорщина ($22146). Ось вам й нано-технології й стратегія великого утилізатора росії.

Я давно пишу, що краще ніж путін ніхто не знищував росію та росіян. Що ж, раз вже МВФ вказує на серйозні економічні проблеми в рф і передбачає їхнє подальше погіршення, то це дає надію.

По-перше, росію знищує корупція й мародерство. Громадяни тягнуть, як колись тягли з заводів та колгоспів срср. Корупція знищує економіку, хабарі, порушення на виробництві роблять продукцію росії  неякісною, небезпечною для вживання.

Соціальний статус  громадян рф незабаром буде гіршим, ніж у країнах з нижчим рівнем розвитку (наприклад, Туркменістану), що призведе до погіршення доступу до якісних послуг охорони здоров’я, освіти, житла та інших соціальних благ. А наявність у громадян зброї, зеки, які пройшли війну й відчувають себе героями, безпритульні діти, які вже збираються у зграї та мають вигляд організованих  злочинних угруповань, неймовірна кількість гастарбайтерів, які відчувають на собі  усю "любов" "старшого брата", усе це призведе до погромів, зростання криміналу та громадянських заворушень, я писала про це.

Заворушення з політичних питань на росії не можливі, а ось можливість мародерити, грабувати магазини чи сусідів, населення сприйматиме буде добре.

Міжнародний валютний фонд у квітневому блоці макроекономічних проектувань  пророкує  росії ще більше "цукерок", а саме скорочення російської частки у світовому ВВП до історичного мінімуму, бо ж російська економіка в найближчі п’ять років зростатиме повільніше за світову і продовжуватиме втрачати частку в глобальному ВВП, що відкине росію в розвитку, та зробить її не цікавим гравцем в світі впливу.

До кінця 2028 року, за розрахунками МВФ, на росію припадатиме лише 2,75% світової економіки, а в 2029 році лише 2,7%, це нижче, ніж  пробите росією економічне дно 1998 року, коли на тлі дефолту частка росії  у світовому ВВП  падала до 2,83%. Як тоді жило населення росї ми знаємо. Петербург  звично смакував  сусідів, москва грабувала регіони, а регіони розбирали підприємства на металолом.

Я не знаю чи працюють так санкції, але те, що росія тратить на війну гроші росіян, які б мали їх годувати, мали б для них працювати, це факт. Чи розуміють це росіяни? Ось це мені й було цікаво, коли я читала ці економічно-політичні діалоги у соцмережах Ростовщини, бо дослідження ворога, це теж один з "опорних" пунктів на війні, як й інформаційний фронт. Ми маємо знати про ворога усе, усі його тріщинки, щоб розуміти куди бити, де його слабкі та сильні місця.

Звісно, фінансові проблеми ворога, це запорука й військової,  й політичної перемоги. Саме для цього були введені санкції. Умовний "захід" очікував, що після введення санкцій, що призведе до зупинки підприємств, безробіття   та зниження соціальної захищеності росіян, там виникнуть питання та люди вирішать змінити погану владу, яка призвела до цього на гарну, яка все стабілізує.

Це помилка.  Ось піти мародери ти та бити вітрини, бо ж їсти хочеться, це нормально для росіян, а змінити владу-ні. Так ось, що варто винести головними тезами з цього обговорювання: 

– Зниження свого рівня життя, зубожіння своєї країни росіяни частіше за все перекладають провину за це на зовнішні фактори (звісно винен умовний ворог – Захід, Америка, Німеччина), ну, це звично й не викликає подиву, мене б здивувало, якби росіяни звинуватили свого "стратега". 

– Зниження свого рівня життя, зубожіння своєї країни росіяни не пов’язують з війною, як й отримання санкцій "нас просто все ненавидят и завидуют нам".

– Росіяни не бояться бути бідними, бо це норма їх життя. Багаті росіяни давно вивели активи закордон, й мають "запасний аеродром". Середній клас давно живе одним днем, тобто є зараз прибуток-добре, а далі, хоч трава не рости, якось буде, авось гірше не буде. Бідні взагалі не розуміють, як це можна жити по іншому, але мріють отримати владу, щоб знищити середній та багатий клас й забрати їх майно, щоб хоч один день, як "у бога за пахухой". Ну, тут гарний приклад поруч – "республіки", які 10 років святкують "взятие  магазинів "Метро" та "Епіцентр".

Росіяни не бояться бути бідними, але хочуть жити, як багаті. Борги населення за кредитами продовжують швидко зростати – вони вже перевищили 38 трлн. Станом на 1 квітня 2023 року банки видали населенню кредитів на 36,6 трлн руб., та  1,4 трлн. руб. іпотечних кредитів, тобто 38 трлн. руб. 

Все більше росіян йде на війну, щоб віддати борги! Чим нижче рівень життя на росії, тим більше ненависть до нас та до Європи. Тому не знаю, чи радіти тому, що росія падає на економічне дно, бо це стимулює росіян вбивати й захоплювати наші території, бо ж тут можна мародери ти й за це гарно платять.

Комунальні колапси цієї зими вже показали наявні проблеми росії – все застаріле, на  нове грошей немає, ремонтують, як можуть.

В цьому  році росія отримала  лише 114 млрд. рублів від експорту газу. Порівняно з січнем–березнем 2023 року доходи від газового експорту просіли ще на 17%, або 24 млрд. рублів, а якщо порівнювати з тим же періодом 2022-го року — впали в 4,4 рази. В наступному році, Газпром може стати каменем, що потягне росію у прірву.

Що буде з росіянами, бо ж допомагати їм ніхто не буде, як це було у 90-ті. Будуть вбивати один одного, мігранти будуть брати владу та захоплювати міста, щоб утворити свої діаспори, які в свою чергу, будуть встановлювати нові закони, пройде повне омусульманювання росії та зробить з неї Талібан, де росіянам не буде місця ніде, тільки біля отого дерев’яного сортиру.

Щоб падіння росії не дуже кидалося у очі пересічним росіянам, їм дають війну, нагороди, можливість вбивати та грабувати. Зараз росіяни шаленіють від щедрості путіна стосовно "гробових" та "візкових" (виплатів для інвалідів). Росіяни готові продовжувати війну незважаючи на погіршання їх соціально-економічного стану. Більш того, чим гірше живуть росіяни тим більше в них бажання знищити Європу, Україну та США. Але, якщо їм зараз дати гідний рівень життя, осипати золотом й айфонами, їх менталітет та бажання вбивати не зникнуть, тому війна продовжиться у будь якому випадку.

Навіть, якщо росія вийде у пік мігрантсько-соціальних конфліктів та мародерства, це навряд чи зупинить війну, бо путін точно знає, як керувати отим своїм багатомільйонним злом – "наш враг в Украине и Европе".

Навіть при низькому ВВП та грошовому наповненню бюджету, путін буде виймати з росіян усі гроші на війну, мотивуючи їх тим, що на війні можна намародерити більше. Однак, так росія протримається не довго, тому ми ще побачимо падіння зірок на Кремлі. У цій ситуації дуже б надихнуло закриття усіх кордонів з росією, усіх шенгенів, КПП, усіх віз, й рів з крокодилами (шуткую) гарна залізобетонна стіна, озброєна, як їжак колючками. Хай вони там їдять один одного, я ще покричу "смачного".

Однак, мріяти про це можна, але забагато санкцій не буває. Ми маємо вимагати від світового суспільства повного політичного та економічного бойкоту росії та визнання її країною-терористом, а сучасний рашизм-путінізм  прирівняти до фашизму. Просто варто пам’ятати про те, що росіяни будуть жити у землянках, аби тільки продовжити війну й мати шанс сплатити свої кредити, хоч за рахунок своєї смерті, хоч з продажу намародереного унітазу. 

Світ має зупинити це зло.