Зірки вмирають з різною швидкістю і все залежить від того, як саме відбувається ця смерть.
Якщо вночі подивитись на зірки, то можна побачити ті самі сузір'я, які бачили стародавні люди кілька тисяч років тому і навіть десятки тисяч років тому. І водночас космос змінює, адже одні з'являються зірки, народжуються, а інші — вмирають. Навіть наше Сонце помре приблизно через 5 млрд років. Але як швидко відбувається зміна космосу і скільки зірок у Чумацькому Шляху помирає щороку? Про це пише Live Science.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Для початку потрібно розуміти, що означає саме поняття "смерть зірки". Зірки є величезними сферами з гарячої плазми, існування яких підтримується термоядерним синтезом у їхніх ядрах. Тобто вони існують, поки відбувається перетворення водню на гелій. Щойно припиняється термоядерний синтез зірки вмирають. Смерть зірки може настати двома способами і кожен з них залежить від початкової маси астрономічного об'єкта.
Як помирає більшість зірок у Чумацькому Шляху?
У зірок з малою масою, таких як Сонце, термоядерний синтез закінчується, коли весь водень у ядрі буде перетворено на гелій. Через те, що не виділяється достатньо тепла та енергії і немає потрібного опору власній гравітації, зірка стискається. Коли це відбувається, ядро зірки піддається величезному тиску, а гелій, що залишився, починає плавитися у вуглець і виділяти енергію. Зовнішня оболонка зірки, тобто її атмосфера, значно збільшується і набуває червоного відтінку. Таким чином виникає червоний гігант. Це перша стадія смерті зірки. Зрештою, вся атмосфера відлітає в космос і залишається лише дуже щільне ядро. Таким чином звичайна зірка з малою масою перетворюється на маленьку зірку з величезною щільністю, яка називається білий карлик. За словами Джеймса Де Б'юзера з Інституту SETI, США, приблизно 97% усіх зірок у нашій галактиці стануть у підсумку білими карликами. Звичайно ж ця доля чекає і на Сонце.
Усі білі карлики випускають особливий тип випромінювання, завдяки йому їх знаходять астрономи. Учені використовують це світло, а також швидкість появи нових зірок і загальну кількість зірок для того, щоб зрозуміти скільки зірок помирає щороку. Згідно з наявними оцінками в Чумацькому Шляху приблизно кожні 2 роки виникає новий білий карлик.
Як помирають масивні зірки?
Якщо зірки мають масу у 8 і більше разів більшу, ніж у Сонця, то вони вмирають по-іншому. Таких масивних зірок у нашій галактиці лише 3%, але вони суттєво впливають на космос. За словами Еріка Боровскі з Університету штату Луїзіана (США), смерть масивних зірок настає внаслідок дуже яскравих і високоенергетичних подій.
Такі масивні зірки виробляють у своїх ядрах дедалі важчі хімічні елементи, тобто елементи, важчі за водень і гелій. У підсумку вони набирають таку масу, що не можуть протистояти своїй гравітації. У результаті смерть такої зірки настає у вигляді вибуху наднової. Завдяки цій події космос наповнюється важкими елементами, які створюють фундамент для утворення нових зірок і планет. За словами вчених, зрештою масивні зірки стискаються, а їхнє ядро перетворюється або на нейтронну зірку (дуже щільний об'єкт невеликого розміру, який здебільшого складається з нейтронів), або взагалі на чорну діру.
Востаннє астрономи фіксували появу наднової в Чумацькому Шляху ще 420 років тому. Але вчені вважають, що такі вибухи відбуваються в нашій галактиці приблизно 1 або 2 рази за 100 років. Але через форму Чумацького Шляху і щільні хмари газу та пилу досі не вдалося побачити новий вибух зірки в нашій галактиці.
Враховуючи, що приблизно кожні 2 роки помирає зірка малої маси, а також приблизно кожні 100 років помирають 2 масивні зірки, то виходить, що в Чумацькому Шляху помирає приблизно 53 зірки кожне століття. Або приблизно 1,9 зірок щороку.
Як уже писав Фокус, знайдений на Землі шматок Марсарозкрив таємницю Червоної планети. За допомогою метеоритів вчені отримали нове уявлення про структуру зовнішніх шарів Марса.
Нагадуємо, що автори недавнього дослідження вважають, що розкрили секрет виникнення чорних дір проміжної маси, яких дуже складно виявити, як уже писав Фокус .