Жінок у машиністи та вантажники: як змінюється ринок праці в Україні на тлі війни

У київському метрополітені збільшать інтервал руху поїздів через брак машиністів. Про це повідомили в комунальному підприємстві.

За інформацією метрополітену, в Україні гострий дефіцит фахівців робітничих професій. Зокрема, йдеться про машиністів, електромеханіків, токарів і слюсарів. На сайтах із пошуку роботу налічується:

• 83 вакансії машиністів електропоїздів;
• 48 вакансій електромеханіків;
• 161 вакансія токарів і слюсарів за відповідними напрямами.

"Причиною збільшення кількості вакансій є частково вимушена міграція, специфіка професій та мобілізаційна робота у зв'язку з воєнним станом. Зокрема, близько 7% співробітників метрополітену зараз перебувають у лавах ЗСУ, і їхня кількість постійно збільшується", — зазначають у метрополітені.

Тисячі вакансій на "чоловічі" професії

Підземка далеко не єдина галузь, яка серйозно постраждала через мобілізацію і вимушену міграцію українців, у зв'язку з триваючою російсько-українською війною. За словами президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника, сьогодні з упевненістю можна сказати, що український бізнес відчуває брак кадрів — від різноробочих до кваліфікованих фахівців в усіх напрямках.

"Згідно з соціологічними дослідженнями, майже 74% представників бізнесу зіткнулися з дефіцитом співробітників, у зв'язку з мобілізацією та вимушеною міграцією. Брак кадрів спостерігається в багатьох галузях. Але особливо там, де більшу частину роботи виконували чоловіки — на будівельних майданчиках, металургійних заводах, на "Новій пошті", — говорить Фокусу експерт.

Нещодавно найбільший виробник сталі в Україні, компанія ArcelorMittal заявила, що з 18 тисяч співробітників 3,5 тисячі були мобілізовані. На фронт відправили машиністів локомотивів, електриків і механіків. Керівник відділу кадрів компанії в Європі зазначав, що частина співробітників звільнилася з компанії після того, як менеджери з підбору персоналу підходили до них із повістками в ТЦК.

Як відомо, новий закон про мобілізацію зобов'язуєкерівників підприємств нести відповідальність за військовий облік співробітників. Якщо вони не зможуть переконати працівників оновити дані в ТЦК, їх можуть штрафувати.

У спробах залучити персонал, ArcelorMittal розмістила в Кривому Розі рекламні щити із зображенням жінок у помаранчевих комбінезонах заводу і слоганом "Дівчата тут дійсно рулять!".

У компанії зазначили, що намагаються поламати парадигму, згідно з якою тільки чоловіки можуть виконувати певну роботу.

На сайтах із пошуку роботи в Україні тисячі вакансій для машиністів, вантажників, працівників складів, водіїв та інших традиційно "чоловічих" напрямків. Є проблема і в сервісних центрах, що займаються ремонтом гаджетів. Днями співробітникам Фокуса відмовили в ремонті ноутбука, пояснивши, що в офісі, на жаль, більше немає фахівців, які раніше виконували цю роботу. Їх або мобілізували, або вони звільнилися.

За словами Воскобойника, для роботи, яка не пов'язана з важкою фізичною працею або шкідливим виробництвом, роботодавці можуть наймати жінок, а також людей у віці 60+ та людей з інвалідністю. Це частково може знизити тиск на бізнес. Однак швидко замінити чоловіків жінками в різних галузях неможливо. На це можуть піти роки. А бізнес у цей час буде змушений відмовлятися від замовлень, або шукати можливість працевлаштувати іноземців.

Працевлаштування мігрантів

Експерт зазначає, що у світі чимало країн, де рівень життя набагато нижчий, ніж в Україні. І керівництву країни доведеться вирішити, мігрантів з яких країн у майбутньому вони б хотіли залучати для роботи в Україні. Наприклад, є країни Центральної Азії, які входили до складу СРСР. Африка або Індія, де люди можуть бути зацікавлені в пошуку роботи за кордоном.

Однак у випадку з працевлаштуванням мігрантів, які могли б заповнити дефіцит кадрів, виникає кілька проблем. По-перше, як цю ідею сприймуть українці.

"Поки чоловіків забирають на фронт, у країні з'являться іноземці, які не підпадають під мобілізацію. Це може призвести до невдоволення всередині країни", — міркує Воскобойник.

Крім того, трудові мігранти з Центральної Азії, які могли б приїхати в Україну, раніше працювали в РФ, що може стати ризиком для внутрішньої безпеки.

"Якщо говорити про майбутнє, нам потрібен, зокрема, висококваліфікований персонал, який ми могли б залучати з країн ЄС. Якщо в Україну заходитимуть великі будівельні кампанії, вони зможуть привезти свій офіс, який займатиметься проектною роботою. Однак на сьогодні бізнесу буває складно знайти навіть прибиральників", — додає експерт.

Дефіцит кадрів, на думку експертів, могло б вирішити економічне бронювання, про що давно говорять різні фахівці. Це дало б змогу зберегти кваліфіковані кадри і додатково наповнити бюджет. Однак за інформацієюЗМІ з посиланням на джерела в Офісі президента, влада має намір відмовитися від цієї ідеї, у зв'язку з побоюванням Генштабу. Військове керівництво країни, за інформацією журналістів, вважає, що вирішити проблему з нестачею кадрів у такий спосіб не вдасться. Навпаки ідея економічного бронювання буде сприйнята як офіційний відкуп від мобілізації і викличе негативну реакцію в армії.

"Зараз від ідеї економічного бронювання відмовилися взагалі, бо категорично проти був Генштаб. Але 5 млрд доларів, які через це не потраплять до бюджету, треба чимось покрити. Думаю, зростання податків частково вирішить цю проблему", — повідомило джерело в Офісі президента.

Фокус раніше писав, що на порталі "Дія" через три-чотири тижні з'явиться функція електронного бронювання від мобілізації, якщо в Кабінеті міністрів підтримають відповідну постанову.

Також Фокус розповідав, як бізнес поступово адаптується до роботив умовах війни та кадрового голоду.