Еволюція великого мозку під загрозою: вчені не змогли підтвердити провідну гіпотезу

Завдяки великому мозку люди й примати розумніші за більшість істот на планеті. Але чому в деяких видів взагалі розвивається великий мозок? Це питання не давало вченим спокою. Основна гіпотеза полягає в тому, що у приматів розвинувся великий мозок через так звану "петлю зворотного зв'язку", пише Science Alert.

Передбачається, що розумніші тварини використовують свій інтелект для більш ефективного пошуку їжі. Це означає, що вони отримують більше калорій, що забезпечує енергію, необхідну для живлення великого мозку. Підтвердженням цієї гіпотези послужили дослідження, які виявили кореляцію між розміром мозку і раціоном, точніше, кількістю фруктів у раціоні тварини.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Відомо, що фрукти — високоенергетична їжа, проте є один підступ. Різні види фруктів дозрівають у різні пори року і поширюються по всьому ареалу проживання тварини. Водночас тварини, яким необхідно знаходити настільки різноманітну їжу, з більшою ймовірністю матимуть великий мозок.

Простими словами, провідна теорія розвитку великого мозку припускає, що види з більшим мозком розумніші, а отже, успішніші в пошуку їжі. У новому дослідженні команда з Університету Джеймса Кука вирішила перевірити цю гіпотезу еволюції мозку.

Складність перевірки цієї гіпотези полягає в тому, що ефективність добування їжі тваринами вкрай складно виміряти. Як правило, ссавці долають величезні відстані — понад 3 кілометри на день — що значно ускладнює роботу вчених.

У своїй роботі вчені використали природне явище в Панамі, в результаті якої, зазвичай складна фруктова головоломка змикається до кількох стиглих фруктів протягом трьох місяців. У цей час усі плодоїдні ссавці змушені зосередитися на одному виді дерев: Dipteryx oleifera.

Вчені нанесли на карту фруктові дерева, а потім розмістили мітки GPS-стеження на 40 тваринах: двох видах приматів з великим мозком (мавп-павуків і білолицих капуцинів) і двох родичів єнотів з меншим мозком (білоносих коаті та кінкажу). Команда спостерігала за тваринами два сезони — загалом було зафіксовано понад 600 000 переміщень.

Далі вчені спробували відфільтрувати, коли і як надовго тварини відвідували дерева. Проблема полягала в тому, що дехто з них вважав за краще подрімати на деревах, що ускладнювало підрахунки — але трекери фіксували активність тварин, а тому вчені змогли виключити періоди сну на деревах.

Коли супутні проблеми було усунуто, вчені змогли розрахувати ефективність маршруту як кількість щоденного часу, проведеного на деревах, розділену на пройдену відстань. На жаль, результати нового дослідження не підтверджують провідну гіпотезу щодо еволюції мозку.

Якщо тварини з більшим мозком використовують свій інтелект для ефективнішого відвідування фруктових дерев, ми очікуємо, що у приматів з більшим мозком у нашому дослідженні будуть ефективніші маршрути годування. Але результати не показують цього. Команда не виявила у приматів з великим мозком більш ефективних маршрутів, ніж у їхніх сусідів неприматів.

За словами співавтора дослідження, старшого викладача зоології та екології Бена Гірша, еволюція великих мізків зовсім не дає змоги приматам планувати ефективніші маршрути пошуку їжі. Тоді, чому у деяких видів розмір мозку збільшився? Автори дослідження поки не можуть дати точну відповідь, але припускають, що це може бути пов'язано з пам'яттю, використанням інструментів, а також необхідністю розв'язування складнощів у соціальних групах.

Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, у яких тварин найбільший мозок стосовно розміру тіла.