Китай вимагає у Росії газ за внутрішніми російськими цінами

Президент Росії не зміг договоритись під час нещодавнього візиту до Китаю із лідером країни Сі Цзіньпіном про будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2». Насамперед на перешкоді стала вимога Пекіна щодо ціни на газ.

Про це пише Financial Times із посиланням на знайомі з питанням джерела.

За словами співрозмовників видання, Китай захотів купувати у Росії газ за цінами, близькими до внутрішніх, які сильно субсидуються, до того ж зобов’язується купувати лише невелику частину від запланованої річної потужності газопроводу в 50 млрд кубометрів газу.

Видання зазначає, що жорстка позиція Пекіна щодо газопроводу «Сила Сибіру-2» підкреслює, що вторгнення Росії в Україну зробило Путіна все більш залежним від китайського лідера в плані економічної підтримки. При цьому становище «Газпрому» уже є чи не катастрофічним.

«Хоча Росія наполягає на тому, що вона впевнена в досягненні угоди щодо «Сили Сибіру-2» «в найближчому майбутньому», двоє людей сказали, що саме через цей глухий кут голова правління «Газпрому» Олексій Міллер не приєднався до Путіна під час державного візиту російського лідера до Пекіна», – підкреслює FT.

У п’ятницю Китай підтвердив, що пропустить саміт України в Женеві. Також двоє співрозмовників повідомили, що Пекін і Москва обговорюють можливість залучення одного або кількох банків, які фінансуватимуть торгівлю компонентами для російської оборонної промисловості.

Натомість угоди щодо газопроводу не досягли, а запропонована співпраця з китайськими банками обговорювалася в набагато менших масштабах, ніж просила Росія.

За словами директора Центру Карнегі Росія-Євразія в Берліні Алєксандра Габуєва нездатність Росії укласти угоду підкреслює, що війна в Україні зробила Китай старшим партнером у відносинах між країнами.

«Китай може стратегічно потребувати російського газу як надійного джерела постачання, що не залежить від морських шляхів, які можуть постраждати у випадку морського конфлікту навколо Тайваню або Південно-Китайського моря. Але для того, щоб це було варте того, Китай дійсно потребує дуже низької ціни і гнучких зобов’язань», – сказав Габуєв.

Очікується, що попит Китаю на імпортний газ досягне близько 250 млрд кубометрів до 2030 року, порівняно з менш ніж 170 млрд кубометрів у 2023 році. При цьому цей попит може бути частково або повністю задоволений за рахунок існуючих контрактів.

Натомість відсутність у Росії альтернативного сухопутного маршруту для експорту газу означає, що «Газпрому», ймовірно, доведеться прийняти умови Китаю.

«Китай вважає, що час на його боці. У нього є можливість почекати, щоб вичавити з росіян найкращі умови. Зрештою, у росіян немає іншого варіанту збуту цього газу», – зазначив Габуєв.

Китай вже платить Росії за газ менше, ніж іншим постачальникам, із середньою ціною $4,4 за мільйон британських теплових одиниць, порівняно з $10 М’янмі та $5 Узбекистану, підрахували дослідники CGEP на основі митних даних за 2019-21 роки.

У ті ж роки Росія експортувала газ до Європи за ціною близько $10 за мільйон БТЕ, згідно з даними, опублікованими російським центральним банком.

Водночас експорт «Газпрому» до Європи впав до 22 млрд кубометрів у 2023 році з середнього показника 230 млрд кубометрів на рік за десятиліття до повномасштабного вторгнення в Україну. Ймовірно, ці об’єми скоротяться ще більше, коли наприкінці цього року закінчиться термін дії угоди з Україною про транзит газу.

Водночас, нездатність  РФ домовитися про збільшення поставок до Китаю стане ще одним серйозним ударом. // Дзеркало тижня