Керівники воєнного часу. Рейтинг найкращих топменеджерів України 2024 року

Ніколи раніше на долю керівників підприємств і компаній не випадало так багато випробувань, як у 2022, 2023 та, звісно, і у 2024 році також. Агресія Росії, окупація регіонів, а разом з тим і виробничих потужностей, багатомільйонні, а подекуди і багатомільярдні втрати через влучання внаслідок обстрілів ЗС РФ, дефіцит необхідних для функціонування бізнесу кадрів — це лише частина питань, які поставали перед топменеджерами протягом останніх двох років.

Понад два роки війни — складне випробування для всіх. За цей час керівники компаній набули такого досвіду, що вже мало хто з них побоюється чергового шторму. Вони долають усі труднощі, аби врятувати свої команди, налагодити логістику, мати можливість збільшити суму податків та, звісно, щоб постійно донатити і розвивати проєкти, спрямовані на допомогу мешканцям України та ЗСУ.

У непередбачувані і надскладні часи на першому плані у більшості компаній, звичайно, люди. Саме люди створюють потужну силу, яка і є ядром кожного бізнесу. І зараз на вершині визнання, зокрема і в межах створеного Фокусом рейтингу, — ті керівники, що ставлять собі за мету не тільки потенційний розвиток підприємств та їх діяльності, але й збереження команд, безпеку співробітників.

"Будьте поряд з працівниками і у найважчі часи, і на підйомі, знайте їх настрої, підтримуйте, відзначайте кращих, навчайте. Не буває маленьких команд. Якщо з вами працює хоча б одна людина — це вже команда, а отже — велика сила", — сказав нещодавно підприємець Юрій Косюк.

Дійсно, команда — це те, що створює бізнес, і те, що здатне врятувати його у найнебезпечніших обставинах. Важкі часи консолідують як суспільство загалом, так і команди бізнесу. А справжнім лідером стає не той, хто здатен принести акціонерам найкращий фінансовий звіт, а той, за ким готова йти команда людей-однодумців, долаючи усі перешкоди та надаючи нових сенсів важливому статусу СЕО.

Як ми рахували рейтинг найкращих менеджерів України

На першому етапі роботи над цим рейтингом ми визначили найбільш значні для української економіки ринки, розділивши їх на 11 секторів: аграрний, фінансовий, промисловість, енергетика і нафтогаз, IT, ритейл, харчопром, нерухомість, фармацевтика, авторинок і телеком.

У процесі підготовки рейтингу Фокус опитав біля 30 галузевих експертів, аналітиків та учасників ринків.

Серед експертів рейтингу найкращих менеджерів України Фокусу:

• Віталій Михайлов, директор консалтингової компанії "Михайлов та партнери";
• Юрій Гороховський, генеральний директор ESCADRA Recruitment Agency Ltd;
• Наталія Слинько, директорка консалтингової компанії TalentMatch, HR-експертка;
• Олексій Кущ, аналітик Аналітичної компанії "Об’єднана Україна";
• Максим Розгон, CEO Консалтингової компанії OSOBA;
• Катерина Скибська, генеральна директорка в Україні та Молдові Dopomoga Group;
• Андрій Шабельніков, керуючий партнер АО "EvrikaLaw", Голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації;
• Андрій Шевчишин, фінансовий аналітик;
• Олександр Калашников, фінансовий директор IBI-Rating;
• Ігор Буркиця, власник та виконавчий директор компанії Talent4U;
• Домініка Іванова-Бекар, HR експертка, власниця HR агенції;
• Володимир Стецик, директор Kearney Україна;
• Oксана Миронько, Голова комунікацій European Business Association;
• Анастасія Шевченко, регіональний директор LHH в Україні, Молдові, Грузії, Азербайджані та Казахстані;
• Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital.

Респонденти аналізували складений виданням лонг-лист з претендентами і виставляли їм бали (за шкалою від 0 до 10) за такими параметрами: популярність (публічність), досягнення на посаді, репутація особи, впливовість (у розрізі галузі та експертного середовища). Звичайно, експерти у процесі оцінювання враховували і репутацію самої компанії, яку очолює учасник, а також відомі КСО-проєкти, спрямовані на допомогу цивільному населенню і військовим під час повномасштабної війни. Після заповнення рейтингових анкет бали по кожному учаснику підсумовувалися, а потім виводився середній бал по кожному претенденту. Ті, хто отримав найвищий середній бал, в результаті потрапили у рейтинг Фокусу.

ЕНЕРГЕТИКА і НАФТОГАЗ

Енергетика України минулого року переживала надскладні випробування, адже ЗС РФ не припиняли обстріл інфраструктури, внаслідок чого ремонтів та нового обладнання потребували і мережі, і електростанції. Минулого року за допомогою донорів і партнерів уряду вдалось залучити кошти на ремонти, і осінньо-зимовий період 2023-2024 Україна пройшла на доволі гарному рівні, адже масштабних блекаутів не було. Проте вже у 2024 році масовані атаки ЗС РФ вивели з ладу ДніпроГЕС, а також Зміївську і Трипільську ТЕС та кілька інших об’єктів генерації, що призвело до різкого дефіциту в енергосистемі країни, а оператор "Укренерго" був вимушений у травні 2024 року застосовувати ПГВ (погодинні графіки відключень). Експерти вважають, що для енергетиків 2024 рік стане набагато важчим за попередній. Водночас, цього року атак зазнала і газова інфраструктура країни, проте, на думку фахівців, ситуація з газом виглядає набагато кращою і в плані видобутку, і в плані вартості ресурсу порівняно з електроенергетичною галуззю.

ТЕЛЕКОМ

Телеком-галузь у 2023 році продовжила зростання на фоні високого попиту на послуги мобільних операторів та інтернет-провайдерів. Загалом, відповідно до звітів компаній, до 70% доходів на ринку отримують основні мобільні оператори країни — lifecell, Київстар та Vodafone Україна. Абонентська база компаній в 2022 році знижувалась через об’єктивні чинники — окупацію регіонів та активну міграцію. Лише в 2023 році оператори зазначили, що падіння зупинилось і розпочалось зростання кількості абонентів. Важливими проблемними чинниками, що впливали на галузь, протягом останніх двох років стали масовані обстріли ЗС РФ телеком-інфраструктури та хакерські атаки. Проте усі компанії продовжують інвестувати у розвиток, йти по шляху модернізації обладнання, диджиталізації, посилення енергонезалежності та кібербезпеки.

ФІНАНСИ

Минулий 2023 рік був успішним для банківського сектору, адже банки отримали 86,5 млрд грн чистого прибутку. Це майже вчетверо вище показника за 2022 рік та на 12% вище за результати 2021 року, до повномасштабного вторгнення. Головним чинником значної різниці прибутковості, якщо порівняти з попереднім роком, були менші відрахування в резерви під збитки від активних операцій, які за рік скоротилися на 86%. Загалом із початку повномасштабного вторгнення банки сформували резерви в розмірі 133 млрд грн, з яких у 2023 році — лише 17 млрд грн. Як зауважував Фокус в опублікованому нещодавно рейтингу "25 надійних банків", основним викликом для сектору була неможливість відновлення кредитування у повному обсязі через високі ризики, невизначеність і масовані повітряні атаки, що обмежувало плани бізнесу і руйнувало його сподівання на розвиток. Ще однією проблемою було посилення кіберзагроз. Водночас, НБУ ухвалював своєчасні та надважливі рішення, аби банки могли вийти із кризового стресового режиму, зокрема, із середини року Нацбанк почав активне пом’якшення своєї монетарної політики для стимулювання економічного зростання, а на валютному ринку найбільшим зрушенням був минулорічний перехід до політики керованої гнучкості курсу.

IT-сфера

В останні два роки ІТ-сфера переживає складні часи, що пов'язано як зі штучним інтелектом, так і з певними економічними процесами. До кризи стартапів на світовому ринку в Україні додалися проблеми в аутсорсинговій сфері, коли у 2022-му через великі проблеми з доступом до електроенергії та інтернету в роботі вітчизняних айтівців відбувалися збої. Внаслідок цього світові компанії, на які працювали українські фахівці, почали переключатися на фахівців з інших країн. У 2024-му експорт послуг ІТ-сектору в Україні залишається на дворічному мінімумі.

НЕРУХОМІСТЬ

Після початку повномасштабної війни більшість будівельних компаній поставили реалізацію своїх проєктів на паузу, проте вже з другої половини 2022 року чимало компаній повернулися до роботи. Час показав, що вітчизняні забудовники досить успішно протидіють кризі на ринку нерухомості, яку спричинила війна. До того ж попит на нові квадратні метри зростає, тож ціни у великих містах країни вже майже відновилися — подекуди досягли довоєнного рівня. Аналітики вважають український ринок найбільш недооціненим ринком Європи та прогнозують сплеск попиту після закінчення війни, зокрема, з боку міжнародних інвесторів.

РИТЕЙЛ

Торгівля — це галузь, яка є справжнім драйвером української економіки. Внесок роздрібної та оптової торгівлі у ВВП України становить майже 14%, і навіть повномасштабна війна не змогла похитнути позиції галузі. У 2022-му торгівля та споживання постраждали разом з усією економікою, спад роздрібних продажів сягав 20%. Проте у 2023-му вітчизняний ритейл майже повернувся на довоєнний рівень. Беззаперечним лідером серед сегментів як за кількістю мереж, так і за виручкою, є FMCG (товари широкого попиту), друге та третє місця за виручкою посідають DIY та Електроніка.

ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

За даними досліджень, українці витрачають на харчі понад половину доходів, і ця частка від початку війни тільки зростає. Потреба у продуктах не зменшується, тож у харчовиків роботи менше не стає. Попри еміграцію частини українців за кордон, збільшився імпорт харчових продуктів. Так, за січень – жовтень 2023-го в Україну було ввезено товарів харчопрому на $2,65 млрд (+26,2%), тоді як за весь 2020-й цей показник становив $2,97 млрд. Це пояснюється руйнацією низки підприємств або їх знаходженням в окупації. Щодо цін, то чимало продуктів в українських супермаркетах вже коштують дорожче, ніж в Європі, і на це є десяток причин — від ускладнення логістики до блокад польсько-українського кордону.

АВТО

Автомобільний ринок України минулого року значно виріс порівняно з 2022 роком. Одна з причин — відкладений попит на нові автомобілі плюс покращення логістичних можливостей. Загалом минулого року продажі нових авто в Україні показали зростання на 60,6% порівняно з 2022 роком — українці придбали майже 61 тис. автомобілів. Тренд на зростання продажів нових автомобілів триває і у 2024 році. За січень-квітень 2024 року було реалізовано 22,2 тис. авто, відповідно до даних асоціації "Укравтопром". За прогнозами експертів, якщо темпи зростання продажів не переживуть істотних змін, за підсумками року можливий обсяг продажів на рівні понад 80 тис. нових авто.

ФАРМА

У перші дні повномасштабного вторгнення в країні закрилося близько 90% аптек. Така ситуація в фармгалузі була пов’язана із безпекою співробітників, а також масовим виїздом з країни. Впродовж війни через окупацію та знищення об'єктів фармація втрачала, окрім товарів і обладнання, найбільш цінне — людей. Проте 2023 року фармкомпанії повертаються на довоєнні обсяги виробництва. Продажі стабілізуються, зокрема, і за рахунок військових потреб країни. За останніми дослідженнями, продажі ліків зростають, отже, фармгалузь виходить на стабільний розвиток і зростання прибутку.

АГРО

Впродовж повномасштабної війни в Україні через руйнування виробничих потужностей, зупинки інвестицій, знищену інфраструктуру, мінування територій, блокування кордонів, аграрна галузь в Україні зазнала значних втрат. Ситуація із морськими портами призвела до скорочення експорту зернових в перший рік війни з 6-7 млн тонн на місяць до 1,5 млн тонн. З опануванням річкових шляхів, становище покращилося: в травні 2024 року експортували 4,3 млн тонн (за 2022/2023 маркетинговий рік — 44,9 млн тонн). Прогноз на цей рік, на жаль, не надто оптимістичний — цьогоріч валове виробництво зернових та олійних культур становитиме близько 74 млн тонн, з них близько 52,4 млн тонн зернових та 21,7 млн тонн олійних. Це означатиме падіння приблизно на 10% порівняно з урожаєм 2023 року, який становив 82 млн тонн, повідомили в Мінагрополітики.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Повномасштабна війна спричинила значну кризу в промисловості. Через безпекову ситуацію, зруйновані логістичні шляхи, брак обігових коштів, у 2022 році промвиробництво скоротилося на 37%. За даними Держстату, протягом 9 місяців 2023 року промисловість зросла лише на 2,4%. За даними Укрметалургпром, українські металургійні підприємства у 2023 році зберегли темпи виробництва на рівні 2022 року. Загалом минулого року підприємства виробили 6 млн тонн чавуну (мінус 6,1% порівняно з 2022 роком), 6,23 млн тонн сталі та 5,37 млн тонн прокату. Головною перешкодою для розвитку металургійної промисловості є непрацюючі порти, які до повномасштабної війни забезпечували стабільні обсяги експорту виробленої продукції. Окрім того, на галузь впливають блекаути, адже виробникам потрібні величезні обсяги і стабільність постачання електроенергії.