Штрафи, ув'язнені та обмеження прав: ЗМІ порівняли мобілізацію в Україні та Росії

В Україні продовжує діяти загальна мобілізація, під час якої військовозобов'язані чоловіки віком від 18 до 60 років можуть отримати повістку. Також цей процес триває і на території Російської Федерації. У матеріалі BBC розповіли, де діють більш жорсткі правила мобілізації.

За даними авторів матеріалу, Києву і Москві потрібна величезна кількість військ, але якщо першій стороні це необхідно для захисту своєї країни, то другій — для продовження загарбницької війни.

Мобілізація в Україні та Росії: кого забирають в армію

В Україні мобілізація діє з першого дня повномасштабної війни — 24 лютого 2022 року. Кожні 3 місяці за рішенням президента і парламенту воєнний стан і тим самим мобілізація продовжуються.

У Росії ж так звана часткова мобілізація була оголошена лише 21 вересня 2022 року. Уже за півтора місяця у ворожому Міністерстві оборони заявили, що мобілізаційні процеси призупинено, однак фактично набір людей триває.

Тепер у Кремлі поповнюють резерви двома способами, як стверджують журналісти: найманцями з бідних країн Африки та Азії, а також набираючи добровольців на контрактну службу під тиском або за велику фінансову винагороду.

"В Україні мобілізувати можуть чоловіків віком від 25 до 60 років. Раніше нижня планка мобілізації становила 27 років. У РФ таких чітких обмежень немає, хоча міністерство оборони обіцяло, що мобілізовувати будуть тільки тих, хто перебуває в запасі, має досвід служби і необхідну військово-облікову спеціальність. При цьому в запасі можуть перебувати росіяни віком навіть від 18 і аж до 65 років", — ідеться в повідомленні.

Щодо строкової служби, то в Кремлі стверджували, що нікого з армії відправляти на фронт не будуть, проте в перші місяці війни такі випадки фіксувалися. В Україні ж з 24 лютого набір на строкову службу не проводиться і чоловіки від 18 до 25 років можуть потрапити на фронт лише за власним бажанням.

Окремо в матеріалі нагадують, що мобілізаційний ресурс Росії сьогодні становить 12-20 мільйонів чоловіків. В Україні — 4-5 млн. Демобілізація не передбачена до кінця війни в жодної зі сторін.

Загальна мобілізація: процес вручення повісток

Київ і Москва, як пишуть журналісти, практично одночасно змінили своє законодавство і ввели "заочні повістки". Раніше запрошення до військкомату громадяни повинні були отримати особисто в руки. Тільки після цього воно вважалося врученим.

У Росії нові повістки будуть електронними і запрацює це нововведення лише в листопаді поточного року. Їх надсилатимуть на портал "Держпослуги" або розміщуватимуть на порталі повісток. Тепер документ вважатиметься врученим незважаючи на те, чи мав військовозобов'язаний можливість ознайомитися з ним.

Ба більше, діятимуть і можливі обмеження: заборона на виїзд за кордон, водіння транспортного засобу, на підприємницьку діяльність, кредити, оформлення нерухомості та отримання пільг.

У ВВС пишуть, що в Україні спочатку також розглядали подібний варіант вручення повісток, однак відмовилися від нього. У результаті буде впроваджено інший варіант так званих електронних повісток.

"В Україні він матиме вигляд надсилання повісток поштою рекомендованим листом на ім'я військовозобов'язаного. Навіть якщо громадянин не забере цього листа з пошти, повістка все одно вважатиметься врученою. Кабінет міністрів, який визначив такий порядок, вказує, що повістки поштою надсилатимуть тим, хто не оновив свої дані до 17 липня. ТЦК, крім повісток, матиме ще один "заочний" інструмент. Це "вимога", тобто документ, який військкомат, так само як і повістку, може надіслати на пошту рекомендованим листом, якщо громадянин порушує правила військового обліку і поліція не може його розшукати", — ідеться в повідомленні.

Якщо військовозобов'язаний не прибув до ТЦК за 10 днів, тоді представники військкомату звертаються до суду і вимагають позбавити його права керувати транспортним засобом. Штрафи за правопорушення, продовжуються в матеріалі, можуть виписуватися без особистої присутності порушника.

Штрафи за порушення мобілізації: де сильніші обмеження

В Україні суттєво зріс розмір штрафів за порушення мобілізації. Тепер військовозобов'язаних можуть оштрафувати на 17-25,5 тисяч гривень у воєнний час, що на 10-40% вище за середню зарплату по країні.

Кримінальне покарання для громадян можливе лише в тому разі, якщо ті відмовляються або ігнорують саме "бойову" повістку. У такому разі покарання може бути у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

У Росії, продовжують автори матеріалу, влітку 2023 року також зросли штрафи за порушення військового обліку. Вони зросли в 10 разів, проте сума все одно нижча, ніж в Україні. За неявку до військкомату доведеться заплатити від 4 500 до 13 500 гривень. За ухилення від ВВК потрібно буде заплатити від 6 700 до 11 200 гривень. Якщо росіянин відмовляється від служби, тоді йому загрожує до 2 років позбавлення волі або штраф у 90 тисяч гривень.

"Така ситуація не влаштовує російську владу. Минулого року голова комітету Держдуми з питань оборони Андрій Картаполов повідомив про розробку нового закону, який запроваджуватиме кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації. Для таких порушників пропонується застосовувати штрафи до 500 тисяч рублів або тюремне ув'язнення до 5 років за ґратами", — продовжили журналісти.

Виїзд за кордон і консульські послуги для військовозобов'язаних

З 24 лютого 2022 року в Україні обмежили виїзд за кордон тим, хто не має права на відстрочку або спеціального дозволу від держави. У квітні поточного року додатково тимчасово призупинили надання консульських послуг. Громадяни знову можуть отримати допомогу, однак у тому разі, якщо пред'являть військово-облікові документи або оновлять дані в ТЦК і СП.

У Росії виїзд із країни заборонений лише тим військовозобов'язаним, які вже очікують вручення повістки. Водночас наприкінці травня було представлено законопроєкт від МЗС РФ. У ньому йшлося про те, що громадянам за кордоном, яким прийшла повістка, також перестануть надавати послуги.

Мобілізація ув'язнених: у чому різниця

Журналісти нагадали, що ще влітку 2022 року Росія почала залучати на фронт ув'язнених у в'язниці громадян, хоча законодавство і не дозволяло цього робити донедавна. Аж до нового закону президент Росії Володимир Путін особисто підписував документи про індивідуальне помилування.

Контрактниками серед них можуть стати обвинувачені та підозрювані у злочинах невеликої та середньої тяжкості. Відповідно, призвати не можуть тих засуджених, які проходять за статтями про злочини проти статевої недоторканності неповнолітнього, за "терористичними" та "екстремістськими".

Відомо, що за 2 роки Росії вдалося завербувати в армію вже 50-60 тисяч ув'язнених.

В Україні цей процес почався лише в травні 2024 року, коли парламент ухвалив аналогічний закон.

"Українські ув'язнені також зможуть достроково вийти на свободу за рішенням суду, якщо погодяться укласти контракт з армією. Служити вони будуть у "спеціалізованих підрозділах". Право вийти на волю отримують ув'язнені, не старші за 57 років, які засуджені за різні злочини, наприклад, за розбій, крадіжки, тяжкі тілесні ушкодження, убивство однієї людини або вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Виняток — засуджені за сексуальне насильство, шпигунство, тероризм, сепаратизм, вбивство 2 і більше осіб, а також корупцію", — продовжили журналісти.

Станом на початок червня свою згоду вже надали близько 4,5 тисяч ув'язнених.

Нагадаємо, 29 травня повідомлялося, що студентів і викладачів КНУ можуть доправляти до ТЦК на автомобілях університету. За словами ректора навчального закладу Володимира Бугрова, видане розпорядження відповідає Постанові Кабміну щодо забезпечення оповіщення про виклик і доставки до місця призначення військовозобов'язаних.