Україна до цього не готова: Foreign Policy назвав три сценарії завершення війни

Росія продовжує повільно просуватися в Україні, що викликає все більше закликів до переговорів про завершення війни. Низка експертів із зовнішньої політики вважають такі ідеї вважають вартими розгляду, адже допомога США Україні в розмірі $61 млрд не триватиме вічно. Ба більше, отримати таку ж суму наступного року буде ще складніше, особливо якщо президентом стане Дональд Трамп, який може взагалі припинити підтримку. Утім, на думку старшого наукового співробітника Колумбійського університету Реджана Менона, "зараз не час домовлятися з Путіним". Про це він написав у своїй колонці для Foreign Policy.

Останній пакет допомоги США та військова підтримка з Європи дозволять Україні боротися ще принаймні наступний рік. Хоча результат війни залишається непередбачуваним, вже надійшла нова партія західної зброї, включаючи артилерію та системи ATACMS.

Деякі експерти вважають, що найкращим варіантом для України може бути угода про "поділ територій". Здатність України домовитися про післявоєнне врегулювання, з яким вона зможе жити, залежить від її військової ефективності протягом наступних 18 місяців. На думку Менона, будь-які переговори з РФ варто розпочинати з позиції сили. Наразі Україна до цього не готова.

Що говорять прихильники негайних переговорів

Ті, хто пропонує переговори між Києвом і Москвою, схильні вірити, що Україна не може досягти нічого схожого на перемогу, що календар на користь Росії та що продовження збройного опору України призведе лише до нових смертей, руйнувань і територіальних втрат, яких вона може запобігти шляхом досягнення врегулювання — найближчим часом.

Менон пише, що війна завдала величезних збитків. У цьому він переконався на власні очі під час чотирьох візитів в Україну, тому бажання покінчити з війною є зрозумілим. Водночас він зауважує, що попри свої добрі наміри, табір тих, хто підтримує "переговори зараз" уникає критичного питання: хто буде (або повинен) їх ініціювати. Одна з можливих відповідей: Сполучені Штати, головний постачальник зброї для України. Але шансів на це практично немає, поки Байден залишається президентом.

Можливо, прихильники переговорів очікують, що Київ прийде до висновку, що продовження боротьби призведе до ще гіршого результату, і, керуючись цією логікою, шукатиме компромісу з Москвою. Але український президент Володимир Зеленський не висловлював ані найменшого бажання піти на цей крок — не після провалу переговорів, що відбулися в Білорусі та Туреччині невдовзі після вторгнення.

Можливо, ті, хто рекомендує переговори, прогнозують, що втома українців від війни змусить Зеленського торгуватися з Росією. Це можливо, але наразі громадяни України виступають проти угоди з Москвою принаймні так само, як і її лідери — звичайні українці часто кажуть, що президенту Росії Володимиру Путіну не можна довіряти. Зокрема через порушення попередніх домовленостей, таких як Будапештський меморандум.

Чому з переговорами треба зачекати

Головним недоліком міркувань прихильників переговорів є запропонований час, вважає Менон. Багато прихильників мирних переговорів хочуть, аби вони розпочалися вже цього літа. Але Сполучені Штати та їхні європейські союзники щойно почали поставки в Україну озброєння на десятки мільярдів доларів і не завершать їх до початку осені.

"Було б нерозумно поспішати з переговорами, перш ніж побачити, яку зміну матиме введення додаткової зброї, чи зможе російська армія підтримувати поточний темп, коли Україна матиме більше вогневої потужності, і наскільки успішним виявиться проєкт України", — пише автор статті.

Якщо Україна, підкріплена додатковими військами та озброєнням, відіб’є більше території — навіть якщо здобутки будуть значно меншими за амбітні цілі Зеленського — і Путін зрозуміє, що його армія не зможе досягти додаткових здобутків, Україна матиме більше важелів впливу, ніж зараз.

До того ж Росія також не демонструє бажання домовлятися, а навпаки значно збільшує свій оборонний бюджет, який цього року зріс на 70%. Політолог вважає, що "це не дії лідера, який прагне до переговорів".

Три сценарії завершення війни

З огляду на непередбачуваність прогнозів і припускаючи, що цілі президента Зеленського можуть виявитися недосяжними, можна сформулювти кілька варіантів закінчення цієї війни.

1. Російська армія захоплює ще більше територій. Захід втомлюється підтримувати Україну, а Путін нав'язує Києву принизливий мир: частина України стає російською, а решта, зберігаючи незалежність, повертається під вплив Москви.
2. Попри всі зусилля, Росія контролює менше українських територій, ніж зараз. Путін усвідомлює, що його армія не зможе досягти кращих результатів і може втратити ще більше, після чого відбувається політичне врегулювання. Україна зрештою приєднується до ЄС і НАТО з умовою, що на її території не буде баз НАТО або постійних іноземних військ.
3. Війна заходить у глухий кут. Жодна зі сторін не бачиться як з нього вийти, але Путін має достатньо важелів, щоб забезпечити нейтралітет України. Київ використовує свої позиції для забезпечення збройного нейтралітету, що дозволить йому тренувати свої Збройні сили в західних країнах і озброюватися західною зброєю, залишаючись поза сферою впливу Росії.

Менон зауважує, що можливі й інші сценарії розвитку подій, проте у вищенаведених, окрім першого, є спільна риса — вони вимагають, аби Україна посилила свою переговорну позицію, припинивши російський наступ, розпочавши власний контрнаступ, повернувши собі більше території.

"Для цього потрібен час, який Україна зараз має: західне озброєння тільки почало надходити на фронт, і його обсяги збільшаться найближчими місяцями. Росія і Україна можуть з часом провести переговори про політичне врегулювання. Але зараз не час їх починати", — резюмує професор.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що наразі переговори з Росією нереалістичні, а мир з Москвою може стати пасткою.

30 травня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров сказав, що Кремль нібито залишається відкритим до переговорів з Україною, однак станеться це лише за умови, якщо йтиметься про мир, а не перемир'я