5 запитань щодо стану енергетики України у перші дні літа

Через пошкодження інфраструктури електростанцій обстрілами, її ремонт та відновлення українці вчаться жити в умовах 4-6 годинних, а то й більше відключень світла. І якщо останні дні травня майже не затьмарювалися згаслими лампочками, то це не означає, що так буде найближчим часом.

На початку червня ситуація в енергосистемі України буде складнішою, ніж в травні. Про це в ефірі "Телемарафону" сказав голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький.

За його словами, така ситуація викликана трьома чинниками. Це введення у плановий ремонт двох блоків атомних електростанцій, наслідки обстрілів об'єктів енергетики 31 травня та 1 червня, а також прогнозоване зростання споживання електроенергії через підвищення температури та використання кондиціонерів.
Коротко про відповідає на запитання про ситуацію в енергетиці на найближчу перспективу.

Відключення електроенергії – це економія чи необхідність?

Ракетні атаки Росії на українську енергетичну інфраструктуру завдали значної шкоди тепло- та гідроелектростанціям. Так, за три місяці весни було пошкоджено до 8 ГВт генеруючих потужностей на ТЕС, ГЕС та інших об'єктах.

- Основна причина, чому ми маємо дефіцит, це зруйнована або пошкоджена генерація. У нас немає можливості отримати той обсяг електроенергії, щоб її вистачило на всіх, – пояснив у ефірі «Телемарафону» виконавчий директор ДПЕК Дмитро Сахарук. За його словами, відновлення пошкоджених об'єктів генерації потребує великих зусиль та ресурсів, а ремонтні роботи можуть тривати до 10 місяців. До того ж були випадки, коли відремонтовані об'єкти зазнавали повторних атак з боку РФ.

Відключення електроенергії у споживачів є єдиним способом балансувати енергосистему до моменту відновлення пошкодженої генерації.

Перевантаження системи може призвести до аварій, і як наслідок – неможливості протягом тривалого часу підключити споживачів.

Тобто до зими відремонтувати енергоблоки не встигнемо?

Ні. Так вважає член Наглядової ради Національної енергетичної компанії "Укренерго".

- Масштаби руйнувань на багатьох об'єктах є такими, що попри всі спроби відновити їхню роботу до зими не вдасться… Минулого року ситуація не була настільки критичною, а зараз зруйнована інфраструктура потребує величезних коштів та сил для відновлення. Україна не має навіть аварійних потужностей та запасних варіантів, щоб забезпечити енергоспоживанням усю країну. Влітку українцям доведеться терпіти обмеження, щоб роботу енергооб'єктів було відновлено хоча б мінімально, - розповів член Наглядової ради НЕК "Укренерго" Юрій Бойко у розмові з виданням «Апостроф».

На жаль, відсутність погодинних відключень електроенергії в останні дні травня є тимчасовим покращенням. Як заявив голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький у коментарі «УП», відключень у травні не було, бо на двох енергоблоках атомних електростанцій закінчився ремонт.

- Згідно з графіком вже найближчими днями у ремонт знову вийдуть певні блоки на атомних електростанціях. І ця ситуація, яка у нас є останніми днями, коли нам вистачає електроенергії та вдається уникати відключень, на жаль, зміниться знову, - каже голова «Укренерго».

А від чого залежать обсяги генерації електроенергії?

Від кількох факторів. Перший – надійність захисту. Все впирається у ППО, яке може убезпечити станції. Тому що, наприклад, ДТЕК минулої зими відновила 10 блоків, вклавши в роботи 110 млн доларів, а вони були знову пошкоджені обстрілами. ППО має збивати ракети росіян, які летять на українські ГЕС та ТЕС. Без цього говорити про стійке відновлення неможливо, і нарощування обсягів електроенергії практично неможливе.

По-друге, потрібні кошти на закупівлю нового устаткування замість зруйнованих трансформаторів, генераторів, турбін, допоміжного обладнання. Потрібно відновлювати будівлі станцій, які після обстрілу стоять без стін та дахів. За словами Дмитра Сахарука, вартість тотального відновлення коливається в межах 350-400 млн доларів (14-16 млрд грн). Скільки пройде часу від закупівлі обладнання до його запуску – сказати не може ніхто, але навряд чи це станеться раніше ніж через 6-10 місяців після початку робіт.

Чи врятує «зелена» енергетика?

На думку Володимира Кудрицького, замінити знищені потужності енергопідприємств може відновлювана енергетика через два-три роки.

– Це буде заміна умовного мегавату ТЕС на мікс із промислових вітряків та сонячних батарей, великих накопичувальних систем, високоманеврених газових станцій, можливо, станцій на біопаливі, – розповів Кудрицький.

При цьому атомна енергетика залишиться основою української генерації, але розвиватимуться інші джерела енергії – сонячні та вітрові електростанції, бо вони дешевші від усіх інших. І багато українських компаній зараз розглядають реалізацію енергетичних проєктів. Але для цього потрібні гроші.

Може, заграниця нам допоможе?

В Україну давно вже йде імпортна електроенергія, але її все одно не вистачає, щоб перекрити дефіцит, який ми маємо. Тому виникає необхідність обмежувати споживання. Іншого виходу немає. Інакше, як каже Дмитро Сахарук, все стане ще гіршим, ніж є.

Так, українська енергетика залишається пріоритетом для організацій-донорів, які допомагають відновлювати Україну загалом. Як зазначив Дмитро Сахарук, це USAID та Європейський фонд допомоги енергетиці. Завдяки цим донорам наразі і йде виробництво необхідного обладнання для електростанцій.

- На жаль, з огляду на можливості цих фондів повністю закрити всі потреби вони не зможуть. Але ми їм вдячні, бо потребуємо будь-якої допомоги, - наголосив Дмитро Сахарук.

Він також розповів, що в Україну надходить демонтоване, але цілком придатне обладнання зі старих станцій у Східній Європі, збудованих ще за часів СРСР. Технології ті ж, обладнання те саме. Устаткування не нове, але щось можна знайти та пристосувати у нас.

- Також ми замовляємо власним коштом обладнання в Україні. У нас є свої підприємства, які можуть виробляти генератори, трансформатори та все інше, причому роблять це швидше, ніж закордонні постачальники, - запевняє виконавчий директор ДПЕК Дмитро Сахарук. - Головне, щоб вони мали можливість виготовити водночас дуже великий обсяг продукції.