Операція «Перевантаження»: як пропагандисти атакують фактчекерів задля поширення російської дезінформації на Заході

Дослідники міжнародної організації з протидії цифровим загрозам демократії Reset.Tech та фінської методологічної компанії Check First виявили значну дезінформаційну операцію, націлену на фактчекерів, редакції новин та дослідників у всьому світі.

Учасники операції «Перевантаження» мають на меті виснажити ресурси фактчекерів, змусивши їх перевіряти купу проросійських вкидів, та використати надійні інформаційні джерела для поширення наративів Кремля (навіть якщо це було би подано у форматі спростування фейків).

Окрім розсилки анонімних електронних листів до медіа-організацій з посиланнями на фейковий контент та антиукраїнські наративи, учасники операції діють через організовані мережі телеграм-каналів, мережу фейкових акаунтів у соцмережі X (колишній Twitter) та екосистему проросійських веб-сайтів, включно з нещодавно викритою мережею Pravda.  Про це йдеться в дослідженні  Check First,  ознайомитися з його повним текстом можна за посиланням. MediaSapiens розповідає головне з дослідження.

Як працює операція «Перевантаження»

Операція «Перевантаження» використовує багаторівневу тактику, включно з прямими електронними розсилками, залученням соціальних мереж і масового поширення маніпулятивного контенту, щоб створити розкол у суспільстві, змінити громадську думку про Україну, орієнтуючись, зокрема, на аудиторію у Франції та Німеччині. Згідно з даними Reset.Tech та Check First, дезінформаційна кампанія триває щонайменше з серпня 2023 року.

Спочатку скоординована антиукраїнська кампанія була виявлена у соцмережі X. Однак згодом дослідники відстежили, що контент, розміщений в X, походить з невеликого кластера російськомовних Telegram-каналів, а також поширюється через інші російські соціальні мережі (ВКонтакте, Однокласники) та пов'язані з Кремлем веб-сайти, зокрема російські державні ЗМІ та веб-сайти з нещодавно викритої мережі Pravda.

Останній етап операції – кампанія електронної розсилки, безпосередньо спрямована на організації, що займаються перевіркою фактів.

З огляду на тактику багаторазового поширення інформації з використанням як публічних платформ, так і приватних каналів (електронна пошта), дослідники назвали цю кампанію «Операцією “Перевантаження”» (Operation Overload).

Основна мета операції «Перевантаження» – переобтяжити  світову спільноту дослідників дезінформації та фактчекінгу, змусивши експертів працювати понаднормово, перевіряючи і розвінчуючи неправдивий контент, спеціально створений і поширюваний проти них. Ще одна мета – спробувати використати професіоналів для посилення неправдивих заяв операції за допомогою розвінчання та охоплення ширшої аудиторії.

Якщо коротко, то технологія операції така: для кожного наративу масив маніпулятивного контенту спочатку розміщується в російськомовних Telegram-каналах. Потім публікується на відомих сайтах, пов'язаних із Кремлем. Наступний крок відбувається в соцмережі Х, де зловмисники поширюють неправдивий контент і взаємодіють зі ЗМІ, установами та фактчекерами. Останній етап – скоординована розсилка, яка вказує одержувачу на раніше розміщений контент у Telegram, X або на підконтрольних веб-сайтах.

Операція «Перевантаження» слугує як цілям внутрішньої пропаганди, так і цілям FIMI (Foreign interference and information manipulation - Іноземне втручання та інформаційні маніпуляції). Попри те, що дослідження Reset.Tech та Check First зосереджене на останніх, фейковий контент з'являється в російському сегменті соцмереж і поширюється на російськомовних веб-сайтах з явною метою просування військового порядку денного Кремля серед місцевої аудиторії.

Ця дезінформаційна кампанія досі триває, розширюється в масштабах і використовує нові TTPs (техніки, тактики і процедури). Дослідники операції сподіваються, що звіт за результатами дослідження стане посібником для розпізнавання схожих кампаній та захисту від ретельно спланованих інформаційних пасток. 

Чотири основні аспекти операції «Перевантаження»

1. Електронна розсилка, спрямована на редакції та фактчекерів;
2. Шквал маніпулятивного контенту, що зростає в соціальних мережах;
3. Ключова роль телеграму у створенні та поширенні неправдивого контенту;
4. Кампанія скоординованої неавтентичної поведінки (CIB) на Х для досягнення цілей. 

Унікальним аспектом операції «Перевантаження» є шквал електронних листів, надісланих до редакцій новин та фактчекерів по всій Європі. Автори цих повідомлень закликають одержувачів перевіряти контент, нібито знайдений в Інтернеті. Тема листа часто містить прохання перевірити твердження, коротко описані в тексті повідомлення. Далі йде короткий список посилань, які перенаправляють одержувачів на повідомлення в телеграм, X або на відомі проросійські веб-сайти, зокрема «Правду» і «Спутник».

Дослідники Reset.Tech та Check First зібрали 221 електронний лист, надісланий 20 організаціям. Організації здебільшого отримували ідентичні листи із закликами перевірити конкретні новини, що свідчить про те, що ці листи були надіслані в межах великої скоординованої кампанії.

Швидка інструкція із розпізнання листа, що належить до операції «Перевантаження»:

Хто надсилає листи?

Усі листи надходять від користувачів, які представляються небайдужими громадянами. Листи надсилаються з акаунтів Gmail, що є звичним для особистого користування. Це ускладнює ідентифікацію осіб, які стоять за листами, оскільки будь-хто може створити акаунт Gmail безкоштовно. Заголовки листів вказують на те, що вони були надіслані з інтерфейсу Gmail, а не з особистого клієнта, який би розкрив IP-адресу відправника. 

Про що вони просять?

Усі листи містять запит на перевірку «новин» або чуток. 

Коли надходять ці електронні листи?

Це не просто випадкові електронні листи. Вони надходять регулярно, починаючи з серпня 2023 року. З підвищеною частотою, з різних акаунтів, але в однаковому стилі. Це свідчить про те, що це не просто випадкові люди, які ставлять випадкові запитання, а скоординовані зусилля, спрямовані на те, щоб тримати цільову аудиторію в напрузі.

Посилання в листах

Листи містять посилання на різні веб-сайти та пости в соціальних мережах (переважно Telegram та X). 

Ключовий компонент операції – переконати цільову аудиторію в тому, що фейковий контент широко розповсюджений в Інтернеті. Різні типи контенту, пов'язані з одним і тим же наративом, поширюються на різних платформах, аби створити відчуття терміновості.

На графіку нижче наведено приклад поширення одного фрагмента маніпулятивного контенту в часі, що ілюструє швидку публікацію кількох дописів/статей на різних платформах/виданнях. Пік поширення збігається з публікацією аналізу фактчекерів, які спростовують цю новину (червоним кольором), після чого поширення припиняється. Однак за декілька тижнів відбувається спорадична повторна публікація того самого фейкового контенту, що може бути спробою спонукати до додаткових перевірок з боку фактчекінгової спільноти.

Важливу роль у дезінформаційних кампаніях відіграє візуальний контент. Починаючи з лютого 2022 року, пов'язані з Кремлем суб'єкти дедалі частіше використовують маніпулятивні зображення, змінені відео та сфабриковану графіку в соціальних мережах, щоб спотворити реальність і вплинути на громадську думку. 

Нещодавні дослідження свідчать про те, що візуальна та мультимодальна дезінформація є більш ефективною і поширюється швидше, ніж текстова дезінформація. Аудіовізуальні формати підвищують довіру до неправдивих наративів, викликають сильні емоційні реакції та привертають увагу користувачів, а алгоритми соціальних мереж часто надають пріоритет такому контенту. З розвитком технологій вдосконалюються і методи створення візуальної дезінформації. 

Аналіз Reset.Tech та Check First підкреслює зростаючу складність мультимодальної дезінформації, показуючи, як змішані формати роблять новини складнішими для розвінчання. 

Дезінформація, поширена в межах операції «Перевантаження», часто подається у вигляді маніпулятивних відео, брендованих логотипами авторитетних ЗМІ або офіційних інституцій. Також основою фейків є фотографії графіті, нібито зроблені в різних місцях європейських міст. Графіті обманним шляхом накладаються на справжні фотографії міських пейзажів. Фейкові фото та відео можуть імітувати Instagram Stories буцімто публічних осіб. Фейкороби також підробляють скріншоти статей, імітуючи інтерфейси авторитетних новинних сайтів, що вводить аудиторію в оману і змушує її повірити в те, що контент дійсно був опублікований цими ЗМІ.

Через усі ці типи контенту поширюються популярні антизахідні та антиукраїнські наративи, які продукує Кремлівська пропаганда як частину війни Росії проти України. Ці наративи включають очорнення українців або українських біженців, висміювання президента Зеленського або української армії, підрив військової допомоги Заходу Україні, висміювання західних організацій, таких як НАТО, і критику політичних лідерів Заходу. 

Абсолютна більшість посилань, що містяться в листах, надісланих фактчекерам і редакціям, вказують на дописи у телеграмі. Автори дослідження помітили чіткі маркери скоординованої неавтентичної поведінки (CIB) аналізованої мережі Telegram-каналів. 

З часом «новинами», опублікованими в телеграмі, новостворені або зламані акаунти в соцмережі X атакують журналістів, новинні агенства та фактчекерів. Урядові акаунти, а також сторінки політиків, політичних партій і міжнародних організацій, таких як ООН і ЄС, становлять другу за чисельністю групу, на яку спрямована дезінформаційна кампанія в X.

Дослідники зауважують, що платформа X вжила непослідовних заходів проти мережі шкідливих акаунтів: у той час як соцмережа швидко деактивувала або тимчасово заблокувала деякі з них, інші, що демонструють ті ж самі моделі активності, залишаються відкритими через місяці після того, як вони були вперше використані в операції. Більше половини з виявлених 100 облікових записів досі активні. Потенційно вони можуть бути знову використані для поширення контенту в новому циклі активації операції після фази спокою. 

Висновки та рекомендації журналістам

Операція «Перевантаження» є неймовірно складною кампанією через своє широке охоплення та значний вплив. Координована на багатьох рівнях з використанням різноманітних технік, кампанія має на меті посилити неправдиві наративи, посіяти розбрат, створити плутанину та поляризувати громадську думку щодо України, і все це на догоду Кремлю. Інтенсивність кампанії, яка налічує понад 250 маніпулятивних матеріалів, відзначається частими, добре скоординованими атаками, особливо під час ключових подій у Європі. Хитромудрі тактики, такі як об'єднання контенту та видавання себе за іншого, ще більше підвищують довіру до кампанії та її ефективність.

Автори дослідження радять журналістам бути пильними та координувати свої дії з колегами з інших медіа для підвищення колективної обізнаності та реагування. Також редакціям варто інвестувати в навчання з кібербезпеки для всіх співробітників, щоб вони могли розпізнавати та протидіяти потенційним загрозам. 

Важливою для медійників є й підготовка до розпізнавання злиття контенту, коли різні типи маніпулятивної інформації об'єднуються для створення більш переконливого неправдивого наративу. Сюди входить розуміння того, як пов'язані відео, зображення і текст можуть бути помічені на кількох сумнівних ресурсах або розміщені підозрілими акаунтами в соціальних мережах.