НАТО відпрацьовує швидке перекидання військ США на схід Європи. Чи готовий Альянс до війни з Росією

Досвід великої війни в Україні дарує західним союзникам ідеї та час на підготовку до відбиття нападу РФ. Головний наголос військових навчань НАТО робиться на швидкому розгортанні військових контингентів, адже Росія здатна на будь-яку операцію в країнах Альянсу, вважають опитані Фокусом військові аналітики.

Військове керівництво блоку НАТО розробляє сценарії численних "сухопутних коридорів" для швидкого перекидання американських військ і бронетехніки в разі початку великої наземної війни з Росією на території Європи. Передбачається, що солдати зі США висадяться в одному з п'яти європейських портів, повідомили джерела британського видання The Telegraph.

Перший пункт висадки — порти Нідерландів, далі військових розподілять по поїздах, що прямують до Німеччини та Польщі. Паралельно розробляються й інші маршрути для гарантування цілісності наземних комунікацій.

За словами начальника командування матеріально-технічного постачання НАТО, генерал-лейтенанта Александера Соллфранка, Північноатлантичний Альянс витягнув досвід протистояння України та Росії. Логістичні канали страждають від російських далекобійних ракет насамперед, зауважив він.

Якщо війська НАТО в Нідерландах або портах Північної Європи піддадуться російським бомбардуванням, Альянс переключить увагу на порти в Італії, Греції та Туреччині. З італійських портів американський контингент можна перекинути суходолом через Словенію і Хорватію в Угорщину. Аналогічне перекидання сил із турецьких і грецьких портів можна здійснити через Болгарію і Румунію.

Проблема полягає в забезпеченості системами ППО для прикриття шляхів: у НАТО є лише 5% необхідних засобів захисту східного флангу.

"Величезні логістичні бази, як в Афганістані та Іраку, більш неможливі. На першій стадії бойових дій їх знищать", — наголосив Соллфранк.

Бюрократія "гальмує" НАТО

Європейські та американські військові аналізують ситуацію і будують прогнози, виходячи з найнесприятливіших сценаріїв. Усі готуються до найгіршого — прямого зіткнення з Росією і Білоруссю. У разі нападу двох країн на Польщу або Литву облаштовувати "сухопутні коридори" буде пізно, міркує в бесіді з Фокусом заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.

"Якщо ми погодимося з тезою про нульову ймовірність зіткнення РФ і НАТО, значить можна розпускати збройні сили? Так і міркували європейські країни останні десятиліття. Чисельність армій залишили на мінімумі, а можливості ВПК знизили до десяти ракет на рік", — каже аналітик.

Самусь нагадує: у Євросоюзі функціонує проєкт під назвою "військовий шенген", запущений заради зменшення європейської бюрократії під час переміщення військових, техніки та озброєння. Можливість швидкого розгортання військових контингентів, їх подальше забезпечення — це фундамент обороноздатності Альянсу.

"З часів холодної війни НАТО втратило здатності швидкого перекидання військової інфраструктури. Відправлення італійської армії в Чехію вимагало схвалення мало не на рівні національних парламентів. У бойових умовах ця процедура нездійсненна", — пояснює Самусь.

Росія здатна на будь-яку військову операцію

Більшість начальників Генштабів країн НАТО впевнені в можливому зіткненні з Росією. Прогнози відрізняються за термінами: від двох до восьми років. Виходячи з реалій, союзники вирішили підтримувати Україну озброєнням для стримування РФ і зміцнювати східний фланг НАТО, каже Фокусу керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Деякі плани Заходу можуть розтягуватися у виконанні в часі — до п'яти років. Всерйоз опрацьовується сценарій атаки на Польщу через Білорусь, остання віддасть свою територію агресору як плацдарм для розвитку вторгнення, як це було з Україною в початковій фазі Великої війни 2022 року.

"Першочергова загроза від Росії виходить для країн Балтії, зокрема, Литви", — підкреслює Мусієнко.

Росія здатна провести будь-яку операцію і НАТО слід готуватися. Усі навчання, що проходять у країнах Північноатлантичного Альянсу, спрямовані на відпрацювання перекидання військ, а також імітацію відбиття російської агресії, резюмує Михайло Самусь.