Помилки Байдена в Україні тепер загрожують покаранням Тайваню, — The Hill

Тепер світ поділився на сучасну "Вісь зла", до якої входять КНДР, Китай, РФ та Іран. А також на "Вісь добра", яка складається зі США та його союзників. Це було лише питання часу, коли Кім Чен Ин приєднатися до "клубу" і всі разом вони зроблять скоординовану атаку на міжнародний порядок, натхненний США. Про це йдеться в авторському матеріалі The Hill.

Джозеф Боско, який обіймав посаду директора з Китаю при міністрі оборони з 2005 до 2006 року, а є позаштатним науковим співробітником Інституту корейсько-американських досліджень, зазначає, що Північна Корея вже підтримувала вторгнення Володимира Путіна в Україну, постачаючи в Росію балістичні ракети, безпілотники та іншу зброю. А минулого тижня, коли світ був зосереджений на Україні, опосередкованій війні Ірану з Ізраїлем та ескалації погроз Китаю на адресу Тайваню, Північна Корея вирішила привернути до себе увагу.

Кім Чен Ин запустив військовий супутник-розвідник і здійснив інші запуски з використанням технології балістичних ракет, і все це в порушення санкцій Організації Об'єднаних Націй.

Коли ракета розбилася, офіційний Пхеньян, як вважає експерт, запустив шквал інших ракет, щоб приховати збентеження від невдачі, а також зробив низку жорстких заяв на адресу Південної Кореї та США. Навіть запуск десятків повітряних куль зі сміттям мав сенс, демонструючи, що кордон між Кореями номінальний.

За свій внесок у загальний антизахідний проєкт Іран постачає дрони і бомби-планувальники для розгортання Росією проти України, а ХАМАС, за словами експерта, "підніс Путіну подарунок на день народження", влаштувавши жахливий напад на Ізраїль 7 жовтня.

Два тижні тому Путін і Сі Цзіньпін підтвердили стратегічне партнерство, про яке вони оголосили світові в лютому 2022 року, всього за кілька тижнів до того, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну. Китай більш ніж відповідає своїй риториці, надаючи Росії важливі технології подвійного призначення для військових цілей, але він уникає західних санкцій, оскільки цю технологію можна також застосовувати і в цивільних цілях.

Водночас Китай рішуче підтримав економіку Росії і допоміг фінансувати війну, купуючи величезні обсяги російської нафти, і все це суперечило цілям санкцій США і Заходу.

"Захід із запізненням усвідомлює екзистенціальну загрозу демократичним цінностям і безпеці, яка походить від нечестивої кліки комуністів, реваншистів і клерикальних фашистів", — вважає Джозеф Боско, зазначаючи, що західні уряди вжили своїх власних спільних заходів для координації стратегії. І НАТО, хоч і з запізненням, але реагує на небезпеку, яку становить відновлена агресія Путіна, надаючи Україні більше військової та матеріальної допомоги, ніж Сполучені Штати.

Проте США відіграють традиційну роль лідера в НАТО і подають приклад іншим країнам, які їх наслідують, іноді неохоче. Німеччина, наприклад, часом відставала в розробці систем озброєння, яких гостро потребує Україна. Однак у критичні моменти дворічної війни саме Вашингтон відмовлявся надати системи озброєнь, стратегічне бачення та повну моральну підтримку, потрібні для протидії величезним перевагам Росії в озброєнні та персоналі.

Експерт зазначає, що в підсумку роль лідера на себе брали значно менші країни, головним чином ті, хто може стати наступними цілями в списку Путіна: країни Балтії та Польща.

Він також відзначає внесок Макрона, який перший почав говорити про те, що колективний Захід має дозволити завдавати Україні удари по цілях у РФ західною зброєю.

"Президент Байден, який все ще побоюється ескалації "третьої світової війни", нерішуче поступився тиску України, Франції та інших країн, але із суворими обмеженнями щодо того, наскільки глибоко Україна може завдати удару по Росії за допомогою американської зброї", вважає Боско.

Цитується в матеріалі і думка глави МЗС Литви Габріелюса Ландсбергіса, який говорив, що поступки путінській тактиці залякування приречені на провал.

"Основна проблема полягає в тому, що запобігання ескалації не є виграшною стратегією. Якби ми дійсно дозволили Україні виграти цю війну, то на всі питання було б відповісти набагато простіше. ... Рішення, ухвалені із запізненням, коштують життів і територій", — заявив він.

Зараз ситуація повторюється і в Тихоокеанському регіоні, а саме на Тайвані.

Адміністрація Байдена чудово розвивала трансформаційну напористу позицію свого попередника щодо Китаю, одночасно поглиблюючи безпекові відносини із союзниками і партнерами з безпеки, яких особисто Дональд Трамп відкинув. Як і очікувалося, це викликало протести з боку Китаю і попередження про наближення світу до великого конфлікту і навіть до ядерної війни.

Вашингтон і західні столиці повинні уникати повторення помилок, допущених в Україні.

Першою і найголовнішою помилкою було побоювання, що відповідь на неприкриту агресію з ясною метою, рішучістю і рішучими воєнними діями спровокує подальшу ескалацію і призведе до більш масштабної війни. Ця тривога невиправдано призвела до руйнувань і загибелі українців і викликала ще більшу агресію РФ.

Китаю необхідно дати зрозуміти, що цього разу США та їхні союзники дадуть відповідь силою, достатньою для відбиття будь-яких військових дій проти Тайваню, включно з блокадою або ембарго, і обов'язково дадуть відповідь Китаю в разі нападу.

Америка має дати зрозуміти, що виконає свої зобов'язання в галузі безпеки перед Японією, Південною Кореєю, Філіппінами, Таїландом і Австралією.

У світлі холодної війни, що розширюється, і загрози гарячої війни Байдену необхідно позбутися своїх надмірних і нереалістичних побоювань ескалації та викликати у ворогів Америки деякі стримувальні страхи ескалації.

Нагадаємо, Китай провів масштабні військові навчання, оточивши Тайвань кораблями і літаками. А офіційний Пекін прямо заявив, що поверне демократичний острів у "рідну гавань". У відповідь США провели навчання на Філіппінах.

Джо Байден 4 червня заявив, що американські солдати захищатимуть Тайвань, якщо йому загрожуватиме КНР. І не виключено, що підрозділи армії США введуть на територію, на якій діє уряд Китайської Республіки.