Введення вагітності в Україні та ЄС: чи варто переймати досвід закордонних лікарів

У мережі поширюють відгук біженки з України щодо закордонної та вітчизняної медицини, нібито Україна переймає "халатний" європейський досвід у сфері акушерства та гінекології.

Автор наводить низку тез, зокрема:

• У Європі не проводять ранню діагностику вагітності, не контролюють, чи достатньо вагітна приймає вітаміни, чи достатній в неї рівень заліза в крові.
• Пологи в лікарнях стимулюють штучно, післяпологового огляду немає.
• Лікарі не радять дотримуватися дієти при грудному вигодовуванні.

Медичні стандарти в Європи

В Європі діють Європейські стандарти догляду за здоров’ям новонароджених (ESCNH). Країнам рекомендують керуватися ними при укладанні місцевих законів, директив та протоколів, адаптуючи до місцевих обставин. Стандарти охоплюють такі теми, як пологи, медичне обслуговування матері та дитини й догляд за ними, інтенсивна терапія, харчування, гігієна, етичне прийняття рішень, паліативна допомога, безпека та збір даних.

Рання діагностика вагітності, післяпологовий огляд матері та дитини (за участі педіатра) входять до європейських медичних стандартів. В основі медичної практики тут лежить належна поінформованість пацієнта та надання йому консультаційної підтримки. Тобто пацієнту не наказують, а пропонують – пройти додаткове обстеження чи курс вітамінів.

Медичні стандарти в Україні

В Україні з серпня 2022 року діють Стандарти медичної допомоги "Нормальна вагітність". Згідно з ними, раннє взяття вагітних під спостереження (до 12 тижнів вагітності) є індикатором якості медичної допомоги. Післяпологовий догляд також передбачений клінічним протоколом "Фізіологічні пологи". Він починається відразу після закінчення пологів і триває до 42 діб. До післяпологового догляду входить:

• спостереження у перші 2 години після пологів;
• контроль самопочуття матері та дитини (температура, тиск, пульс та ін.);
• підтримка раннього грудного вигодовування ("шкіра до шкіри");
• інформування та консультування матері під час догляду та після виписки.

Згідно з основами законодавства України про охорону здоров’я, усі медичні заклади мають дотримуватись стандартів медичної допомоги та клінічних протоколів.

Практика штучної стимуляції пологів справді існує, однак застосовується за певних показань. Стимуляція пологів не є обов’язковою процедурою. Як у Європі, так і в Україні, її пропонують у випадку затримки пологів природним шляхом після 41 тижня вагітності, якщо води відійшли занадто рано (оцінюються ризики інфікування та ризики передчасного народження для плоду), якщо є покази через проблеми зі здоров’ям у матері чи дитини.

Щодо дієти, то європейські лікарі справді не радять жінкам обмежувати себе в їжі у період грудного вигодовування. Зазначається, що мати має харчуватись повноцінно та збалансовано, за принципом "здорової тарілки". Так, в її раціоні мають бути овочі, фрукти, м’ясо, риба, яйця, бобові, горіхи, цільнозернові продукти, кисломолочна продукція.

В Україні матері можуть призначити дотримуватись гіпоалергенної дієти, якщо виявлено, що саме особливості маминого харчування провокують кольки в дитини. Так, на період грудного вигодовування матері порадять утримуватись від молока, яєць, пшениці та горіхів.

Належне харчування матері під час грудного вигодовування та підтримка материнства загалом не лише впливають на здоров'я немовлят, але і є частиною ширшої стратегії демографічного розвитку в умовах зниження рівня народжуваності. Міністерство охорони здоров’я України повідомляє про системне зниження рівня народжуваності в України, що лише посилилось після початку повномасштабного вторгнення.

"Показники народжуваності в Україні падають ще з 2013 року приблизно на 7% на рік. А велика війна призвела до найбільшої кризи народжуваності. У 2023 році щомісяця в середньому народжувалося близько 16 100 дітей. Для порівняння у попередні роки, до повномасштабного вторгнення, кількість немовлят коливалась у межах 21 000–23 000 на місяць", – зазначають у міністерстві.