Командування рекомендує військовим не обговорювати з журналістами фортифікаційні укріплення на Харківському напрямку, — «Слідство.Інфо»

Військовим забороняють підіймати тему фортифікаційних укріплень на Харківському напрямку в інтервʼю, а самих журналістів звинувачують у необʼєктивності та підіграванні російським наративам, коли у їхніх матеріалах зʼявляються згадки про проблему, повідомляє «Слідство. Інфо».

Журналісти поспілкувалися з військовослужбовцями трьох різних бригад Сил оборони, які стримують наступ ворога в Харківській області. Із частиною з них командування провело «виховні бесіди» та порекомендувало не обговорювати із журналістами нічого, що стосується фортифікаційних укріплень.

«Нас прямо не збирали, але всіх, хто каже щось про фортифікації, чи знають (командири, — ред.), що може сказати, то з тими говорили», — зазначив один з бійців.

Журналісти не вказують ані назви підрозділів, ані імена чи позивні військовослужбовців, з якими говорили, аби не наражати їх на тиск з боку їхнього командування.

Вони наголосили, що «цим матеріалом ми не змальовуємо загальну картину щодо готовності ліній оборони в області, а розказуємо про цензуру та тиск на військовослужбовців та журналістів через висвітлення проблеми».

Як пише «Слідство. Інфо», про проблеми із рівнем готовності фортифікаційних укріплень і їхньою якістю почали говорити самі військові.

Так, командир підрозділу розвідки Збройних сил України Денис Ярославський ще 12 травня заявив, що у Вовчанську точаться вуличні бої, і наголосив, що укріплень і мін на кордоні області, який перейшли окупанти, не було. Тоді ж підрозділ Національної гвардії «Гострі Картузи» повідомив, що українські військові відійшли з деяких позицій.

Після цього на напрямку тимчасово закрили можливість для журналістів працювати із військовими. А з частиною бійців провели «виховні бесіди».

«Сказали фортифікації не згадувати, наступ не згадувати, втрачені села не згадувати. Нічого в паблік не виносити. Ніяк не обґрунтовували. Казали тільки, що ви працюєте на руку ворогу. А фортифікаційні споруди дуже х*рові, прям дуже — доводиться облаштовувати все заново», — розповідає один із бійців, з яким поговорили журналісти.

Випадки, коли позиції бійцям доводилося добудовувати самостійно, непоодинокі. Так, вже в іншому підрозділі «Слідству.Інфо» сказали, що у їхньому випадку розрахунок довелося розмістити у старому російському бліндажі, бо нові укріплення не завершили.

«Ось тут ще з 2022 будували лінію укріплень і недобудували. Хлопців відправили в ці укріплення, знаючи, що вони мають бути, а укріплення не завершені. І хлопці зараз відтяглися трохи назад у старий російський бліндаж, облаштовують тут собі місце під позицію, під житло і потім перемістяться сюди… Тобто тут не встигли, нашому розрахунку не пощастило — треба буде добудовувати самостійно», — зазначає військовий.

Інший співрозмовник зазначає, що така ситуація сталася через недооцінення ворога.

«Річ у тому, що для того, щоб стримувати такого сильного ворога, нам потрібно дуже багато фортифікаційних споруд. На таку кількість людей тут не розрахували, тому хлопці підкопують собі бліндажі, окопи риють», — зазначає військовий.

Водночас розбудова ліній оборони на Харківщині триває з 2022 року і досі.

Окрім відсутності або незавершеності укріплень, деякі військові скаржилися ще й на якість проведених робіт.

«Є тупо серед поля стоїть якась будка з бетону. Такі фортифікаційні споруди навіть пі**ри будують біля посадок, на висотах, щоб логістику туди можна було зробити вздовж посадки, щоб тебе принаймні менше було видно. У нас це зроблено було — там шмат, там шмат — суцільної лінії немає. Місцями це зроблено тупо в ямі. Всі паводкові води будуть туди спускатися, звідкіля нічого не побачиш», — прокоментував військовослужбовець.

Після виходу матеріалу CNN, у якому військовослужбовець 13-ї бригади Нацгвардії «Хартія» також наголошує, що укріплення на їхній ділянці не були підготовлені, підрозділ виходить із публічною заявою про нібито неправдивість та необʼєктивність цього твердження.

«Нам важливо, аби інформація про наш підрозділ була об’єктивною, а коментарі наших бійців і командирів — зрозумілі не як окремі цитати, а мали чіткий та недвозначний контекст», — йдеться у дописі.

Як зазначають журналісти «Слідство.Інфо», повпливати намагалися і на їх матеріал, що зачіпає тему фортифікаційних укріплень на Харківщині.

Зокрема, просили видалити усі згадки бійців про проблеми з відсутніми чи незавершеними укріпленнями. «Переконати» журналістів намагалися протягом трьох днів. При чому робили це представники різних рівнів. Деякі з них апелювали до того, що тема фортифікацій зараз — «політичне питання», а згадка у цьому контексті конкретних підрозділів може призвести до «тиску на них згори».

«Наразі журналісти опиняються у ситуації, коли намагаючись висвітлювати бойові дії на Харківщині — вони або повинні замовчувати питання фортифікацій (про які їм кажуть самі військові), або говорити про ці проблеми, наражаючись на заборону на роботу на цьому напрямку та створення проблем для самих військових, що стримують там російський наступ.

Програють у будь-якому випадку всі. Бо проблеми залишаються, а лінія фронту сунеться не на нашу користь», - наголосили у «Слідство.Інфо».

Читайте також: 

• «Усе ще не хочете миру? Тоді ми йдемо до вас». Як у проросійських телеграм-каналах маніпулюють спробою наступу росіян на Харківщині
• На Харківщині в будинок, у підвалі якого перебував кореспондент «Радіо Свобода», влучила авіабомба

Фото: «Слідство.Інфо»