Наземний телескоп отримав неймовірні знімки супутника Юпітера
Вчені використали Великий бінокулярний телескоп (LBT), що розташовується на горі в Аризоні (США), та отримали знімки Іо – супутника Юпітера. І отримані знімки настільки детальні, що можуть конкурувати із зображеннями цього вулканічного світу, зробленими у космосі, повідомляє Live Science.
Дослідники скористалися камерою SHARK-VIS, яка нещодавно була встановлена на телескоп. В результаті їм вдалося роздивитися особливості ландшафту Іо шириною лише 80 кілометрів. До цього отримання знімків з такою роздільною здатністю було можливе лише з використанням космічних телескопів.
В Університеті Арізони, який керує телескопом, заявили, що «Це еквівалентно фотографуванню об'єкта розміром із десятицентову монету з відстані 161 кілометр».
Отримані зображення дозволили вченим роздивитися потоки лави, що перекриваються, які були викинуті двома вулканами на південь від екватора супутника. На знімку Іо, зробленому LBT на початку січня, видно темно-червоне сірчане кільце навколо Пеле, великого вулкана, що регулярно вивергає шлейфи розміром з Аляску на висоту близько 300 кілометрів над поверхнею небесного тіла. Це кільце здається частково прихованим білими уламками замерзлого діоксиду сірки із сусіднього вулкану Піллан Патера, який рідше вивергається.
У квітні це кільце, викинуте Пеле, можна було роздивитися на знімках, зроблених станцією «Юнона», яка здійснила найближчий підліт до Іо. Вона також виявила нові відкладення матеріалу, вивергнутого вулканом.
Виверження вулканів Іо, у тому числі Пеле та Піллан Патера, викликані теплом тертя, що створюється глибоко всередині небесного тіла внаслідок гравітаційного перетягування каната між Юпітером та двома іншими сусідніми супутниками, Європою та Ганімедом.
Іо є найбільш вулканічно активним тілом у Сонячній системі. Зміни на її поверхні фіксуються відколи вулканічну активність на супутнику вперше зафіксував апарат «Вояджер» у 1979 році.
Раніше вчені заявили про те, що новонароджений Юпітер був настільки яскравим і гарячим, що опромінював чотири своїх супутника таким інтенсивним світлом, що випаровував на них воду і позбавляв їх летючих речовин. Це може пояснити дивний склад галілеєвих супутників планети.