Площа зрошуваних земель в Україні скоротилась ушестеро - експерт

У 2023 році в Україні поливали близько 100 тис. га, тоді як до війни площа сільськогосподарських земель під зрошенням сягала 600 тис. га.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Яцюк.

«До війни у нас поливалося близько 600 тис. га сільськогосподарських земель. За оцінками минулого року, в Україні під зрошенням було всього 100 тис. га. 347 тис. з них ми втратили разом із Каховським водосховищем. Решту - через низку проблем у секторі зрошення та дренажу», - сказав Яцюк.

Він зауважив, що загалом потенціал Каховського водосховища був розрахований для забезпечення зрошеннямщонайменше 1 млн га. На яких, в першу чергу, вирощували технічні культури: кукурудзу, сою, соняшник.

«Залежно від культури зрошення давало збільшення врожаю в кілька разів. До війни чистий валовий прибуток з гектара подекуди сягав 30-35 тис. грн , і це був доволі прибутковий бізнес», - додав експерт.

Тому планами економічного розвитку півдня України, які уряд обговорював з експертним середовищем до війни, передбачалося збільшення площ під зрошенням щонайменше до 1,1 млн га. І Каховське водосховище було ключовим чинником цієї стратегії.

Сьогодні через втрату водойми незначний потенціал для розвитку системи зрошення залишився лише в Одеській та Миколаївській областях. Фахівці Інституту разом з Мінагрополітики та громадським сектором формують нову політику в цьому питанні і роблять ставку на розвиток малого зрошення.

«У нас наразі немає ресурсів для впровадження гігантських проєктів, тому ми розглядаємо можливості запровадження так званого малого зрошення на 100, 200, 300 га. На сьогодні ми маємо сукупний потенціал для близько 300 тис. га», - додав Яцюк.

Як повідомлялося, у 2019 році уряд схвалив Стратегію зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року. Стратегія була розроблена спільно з фахівцями Світового банку та програми USAID АГРО.

У 2022 році був прийнятий Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», який надав аграріям можливість об’єднуватись в ОВК та отримувати меліоративні системи нижнього рівня для спільного розвитку меліорації.