Походить не з Єгипту: вчені виявили гостроцікаві подробиці древньої настільної гри

Традиційно вважається, що одна з найдавніших відомих ігор у світі, "58 лунок", вперше з'явилася в Стародавньому Єгипті у другому тисячолітті до нашої ери. Однак нещодавні археологічні знахідки на Південному Кавказі того ж періоду ставлять під сумнів цю думку і пропонують нові погляди на походження гри, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У "58 лунок", яку часто називають "гончими і шакалами" через те, що ігрові фігурки нагадують голови тварин, грали з середини бронзового до залізного віку. У грі використовується дошка, спеціально виготовлена або вирізана на плоскій поверхні, з 58 отворами, розташованими у певному порядку.

Гравці, використовуючи по п'ять кілочків, по черзі пересували свої фігури вздовж отворів, причому деякі отвори були з'єднані лініями, які діяли як жолоби і сходи, просуваючи або перешкоджаючи просуванню залежно від удачі або стратегії. Кількість ходів за раунд зазвичай визначалася киданням гральних кісток або іншими подібними методами.

На сьогодні виявлено близько 80 дощечок, які виставлені в музеях по всьому світу. Ці дошки, знайдені в таких регіонах, як Єгипет, Левант, Месопотамія, Іран та Анатолія, допомагають датувати і визначати історичний контекст гри.

Найдавніша відома дошка походить з гробниці поблизу Луксора, Єгипет, і датується періодом правління фараона Ментухотепа II (2060-2009 рр. до н. е.). Іншу важливу дошку знайшли в Кюльтепе, Анатолія. Вона датується приблизно 1885-1836 роками до нашої ери.

Попри єгипетське походження цих знахідок, деякі вчені припускають, що гра могла виникнути в південно-західній Азії, де в неї широко грали і вона залишалася популярною протягом тривалого періоду.

На користь цієї теорії свідчать нещодавні дослідження археологів Вальтера Кріста та Рахмана Абдуллаєва, які виявили докази з Азербайджану, що вказують на присутність гри вже наприкінці третього — на початку другого тисячоліття до нашої ери. Це передувало її появі в Єгипті і свідчить про те, що регіональні взаємодії в південно-західній Азії сприяли її поширенню.

У дослідженні Кріста та Абдуллаєва наводиться приклад Національного заповідника Гобустан біля Каспійського моря, де дошку виявили у 2015 році. Ця дошка, що характеризується неглибокими заглибленнями, з'єднаними вузькими каналами, нагадує інші дошки з 58 отворами, знайдені в південно-західній Азії та Єгипті. Додаткові знахідки з Агдашдюзю, Єні-Тюркана та Дюбенді ще більше підтверджують широке розповсюдження та довговічність гри в цьому регіоні.

Докази свідчать про те, що "58 лунок" поширилася вздовж торгових шляхів, а не через завоювання, що вказує на роль гри у зміцненні соціальних і культурних зв'язків. Дослідники зазначають, що ігри на кшталт "58 лунок" слугували соціальним інструментом, допомагаючи будувати стосунки та довіру між торговцями та різними спільнотами.

Раніше Фокус писав про те, для кого споруджували найбільші кургани. Завдяки дослідженню цього питання, вчені хочуть дізнатися, як саме з'явилася соціальна нерівність.

Також ми розповідали про знайдене у Франції масове поховання коней. Вчені виявили дев'ять великих могил з останками тварин віком 2 тисячі років.