Нейромережа Claude.ai знайшла протиріччя в кількох пунктах і запропонувала законодавцям альтернативне рішення.
Шостого червня 2024 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №10392 про академічну доброчесність, спрямований проти використання "комп'ютерних програм" під час написання наукових робіт. Український учений Роман Радейко доручив нейромережі Claude.ai від Anthropic і поділився результатами на своїй сторінці у Facebook.
Законопроєкт накладає відповідальність за "академічний плагіат" під час написання наукових робіт, серед іншого, згадується використання комп'ютерних програм, якими, по суті, є сервіси штучного інтелекту, такі як чат-бот ChatGPT. Порушників пропонують відраховувати (звільняти) з навчального закладу, позбавляти стипендії або наукового ступеня.
ШІ Claude.ai від Anthropic дійшов висновку, що пункти 6 і 7 статті 8 законопроєкту сформульовані неоднозначно, а тому потребують перегляду. Вони стосуються використання в наукових роботах текстів або результатів, згенерованих комп'ютерними програмами в автоматичному режимі.
У пункті 6 йдеться про те, що особу не можна вважати автором академічного твору (частини твору), якщо він був повністю згенерований комп'ютерною програмою в автоматичному режимі за запитом цієї людини. Інакше кажучи, якщо весь текст або його частину згенеровано ШІ, а студент або науковий співробітник жодним чином у процесі створення тексту участі не брав, то він не може вважатися автором такого тексту, що відповідає принципам авторського права.
Однак пункт 7 зобов'язує осіб, які створили частини текстів за допомогою ШІ, повідомляти про це, а також пояснювати методику формування таких фрагментів, або давати посилання на застосовану програму. Це суперечить пункту 6, зазначила нейромережа Claude.ai.
Виходить, що якщо весь текст створений програмою, то людина не може вважатися його автором, але якщо ШІ згенерував лише частину, то авторство визнається. Нейромережа запропонувала українцям такий варіант: вказувати на використання будь-яких комп'ютерних програм із зазначенням джерела (програми), не претендуючи на авторство відповідних фрагментів тексту незалежно від обсягу. Авторство людини визнавати тільки щодо тих частин тексту, які містять її творчий внесок.
Цей пост викликав бурхливу дискусію в соцмережах, і багато користувачів у коментарях зазначили, що забороняти ШІ не варто, а потрібно вчити людей ефективно його використовувати. Варто зазначити, що закон, якщо його ухвалять, поширюватиметься на:
- наукову, науково-педагогічну, викладацьку діяльність;
- навчальну діяльність здобувачів освіти;
- діяльність, пов'язану зі створенням, рецензуванням, науковим редагуванням академічних творів;
- вступні іспити під час вступу до закладів освіти (наукових установ);
- діяльність осіб, які залучаються для проведення олімпіад, турнірів, конкурсів, змагань та інших заходів змагального характеру;
- діяльність, пов'язану з присудженням наукових ступенів і ступенів освіти, присвоєнням вчених і педагогічних звань, кваліфікаційних категорій;
- здійснення процедур внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості освіти.
Раніше ми писали про те, що штучний інтелект уже керує Мережею і людьми. Нейромережі створюють зображення, а боти поширюють їх у соцмережах, залучаючи безліч реальних підписників, яким потім "промивають мізки".