Чому Україна зробила паузу в ударах по РФ

Пауза в ударах України по РФ може бути ознакою зміни тактики

З початком ударів далекобійними БПЛА по російських НПЗ та інших об'єктах Україна поступово нарощувала їх інтенсивність. Тим не менш після піку ударів у середині травня настала певна пауза, яка продовжилась і на початку червня. Малоймовірно, що причиною цього є вичерпання запасів ракет і дронів, оскільки масового застосування українських ракет ми ще не спостерігали (лише окремі епізоди ударів Нептунами), а обсяги застосування дронів демонстрували тільки позитивну динаміку. Крім того, про удари РФ по виробництву ракет і дронів не повідомлялося навіть ворожими пропагандистами, а отже, виробничі можливості не постраждали. Що стосується ракет західних, то постачання йдуть, більше того, франко-британські Storm Shadow/SCALP застосовувалися за півроку дуже обмежено, хоча анонсовано не лише їх постачання (до яких приєднається Італія), а й закупівлі ракет із фондів з ініціативи Лондона.

Найімовірніше, пауза в ударах викликана однією з цих причин: часткове зняття обмежень на удари по російській території спонукає українське командування змінити стратегію ударів по Росії або змінюється підхід до самих ударів, перехід від запуску невеликих груп дронів по різних регіонах до концентрованих, масованих атак, на кшталт проведених на Новоросійськ та Туапсе у травні. На користь першої версії говорить і пауза в ударах комплексами ATACMS, а також початок ударів по російському ППО під Бєлгородом Хаймарсами відразу після отримання американського дозволу. Обмеження бити по РФ ATACMS залишається, але адміністрація Байдена заявила про готовність обговорювати подальше послаблення обмежень і немає сумнівів, що Україна гостро зацікавлена ​​саме в такому дозволі, оскільки це дозволить завдати серйозної шкоди аеродромам, пошкодити носії ФАБів з УМПК. Такий удар, для більшої ефективності, можна комбінувати з балістичними ATACMS, крилатими Storm Shadow та дронами. Тобто може здійснюватись перепланування, перенаправлення ресурсів для знищення нових важливих цілей (аеродромів), які стали або стануть для цього доступними після зняття обмежень.

Щодо другого варіанту, концентрованих ударів, то така тактика довела свою ефективність при ударах по Криму та Краснодарському краю 17 та 19 травня. Точна кількість застосованих тоді дронів невідома, але росіяни заявляли про понад сотню запущених БПЛА. Про десятки дронів, що пролітають над головою, говорили і жителі Новоросійська, які знімали відео під час атаки. Такий масований удар, як 17 травня, і менший удар 19 травня дали свої плоди. Причому не лише медійні. Було серйозно пошкоджено НПЗ у Туапсі та Слов'янську-на-Кубані, прильоти припали і на портову інфраструктуру Новоросійська: зерновий термінал, нафтобази, вантажні крани, підстанцію, що живить залізницю в порту. Такий удар доводить, що є сенс накопичувати більше БПЛА і атакувати ними, перевантажуючи сили ППО.

Поки не очевидно, яку зі згаданих стратегій обрало українське командування, але противнику вочевидь доведеться несолодко. Росіянам тепер доводиться враховувати п'ять ключових чинників: Україна та Захід не бояться ескалювати (підтверджується ударами по РЛС в Армавірі та Орську, дозволом бити по РФ західною зброєю), Україна може завдавати масованих, концентрованих ударів, ЗСУ у будь-який момент можуть отримати у своє розпорядження вітчизняні ракети великої дальності, російське ППО вразливе для ударів американськими ракетними комплексами та фактор F-16, який не тільки ускладнить життя російської авіації, але також дозволить більш ефективно застосовувати протирадіолокаційні ракети AGM-88 і, можливо, отримає крилаті ракети AGM-158 JASSM (імовірна їх закупівля Нідерландами). Російська армія неспроможна ефективно протидіяти цим загрозам, отримання нею нових принизливих і дедалі болючіших поразок просто неминуче.