Ризик від правих сил, – політолог про вибори в Європарламент

Про це 24 Каналу розказав політолог Олег Саакян, зауваживши, що процедурно це дещо забариться, адже необхідно порахувати результати по окремих країнах. А також – скласти коефіцієнти, аби розуміти, які саме загальноєвропейські політичні сили пройшли до Європейського парламенту.

Які загрози існують

"Нині зрозуміло, що посилюються праві сили. Цей правий крен є ключовою загрозою, про яку говорять вже дуже довго. Праві правим різниця. Є абсолютно різного типу праві в різних країнах Європейського Союзу", – сказав політолог.

Зокрема, створення коаліції правих сил відбувалося не дуже легко. Багато у чому довелося пом'якшити позиції та зробити їх дещо центристськими. До того ж на виборах нині представлена не одна права сила. Тому, попри такий крен, катастрофічних наслідків, вважає Саакян, очікувати не варто.

Якщо говорити про центристські політичні сили, то їх виборців мобілізувала загроза правого повороту. Тому нині явка серед них очікується вище, аніж була прогнозована.

Яка ситуація для України

Європейські вибори для багатьох країн є другорядними. Часто у суспільствах європейських країн їх сприймають як не дуже важливі. Мовляв, важливіше національне та місцеве волевиявлення. Здебільшого дисципліна голосування на європейських виборах досить низька. Для багатьох країн це ніби "репетиція" національних виборів, хоча недооцінювати значення Європейського парламенту не варто.

Від цього залежатиме дуже багато у чому склад бюрократичного апарату євробюрократії й також ключові комісари – тобто виконавча гілка влади Європейського Союзу. Умовно, міністри, які відповідають за окремі напрямки. Для України нині ситуація поки що залишається під питанням інтриги,
– наголосив політолог.

Оскільки з одного боку нібито нічого не очікується катастрофічного, але водночас нинішній склад Європейського парламенту, зокрема, єврочиновників, був для української держави достатньо вигідним.

Так, наприклад, високий представник ЄС Жозеп Боррель та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та інші чиновники, зазначив Олег Саакян, творили дива дипломатії та мали дуже жорстку проукраїнську позицію. Вони мобілізовували європейську спільноту для допомоги Україні у боротьбі з російською агресією.

Чи продовжиться це, залежатиме від того, хто з них збереже посади та кому дістануться ті чи інші місця. Зокрема, для України досить важлива посада Єврокомісара по сільському господарству. Нині вона у ріках польського представника.

Шанси Урсули фон дер Ляєн

Якщо говорити про Урсулу фон дер Ляєн, то у неї є непогані шанси у виборах. Однак, вони менші, аніж були раніше. Нині вкрай складно сказати, що вона є консенсусною фігурою.

"Є серйозні накопичені питання стосовно неї та певний протест усередині європейського істеблішменту. Навіть не лише з боку правого флангу, який критикує її у занадто проукраїнськості, але і також є певні претензії. Просто навіть стомленість, яка з'явилася в ширших політичних колах", – наголосив політолог.

Однак нині альтернативної фігури, яка мала б принаймні такий рівень підтримки, на горизонті немає. З одного боку їй може забракнути голосів, а з іншого – ні в кого іншого таких стартових позицій немає.

Волевиявлення у ЄС: що відомо

• Вибори до Європарламенту заплановані на 6 – 9 червня. Вони відбуваються кожні 5 років. Так 720 депутатів на цей період вибиратимуть громадяни 27 країн-членів Євросоюзу.
• Росія тим часом намагаєтьсявтрутитися у виборчий процес. Європарламент у кінці квітня ухвалив резолюцію, а також закликав політичне керівництво Євросоюзу цьому протидіяти.
• Раніше на тлі волевиявлення TikTok заявляв, що посилює боротьбу з фейками та прихованими операціями впливу. У застосунку зазначали, що планують запустити індивідуальні виборні центри для кожної з 27 країн-членів ЄС. Усе, аби люди могли легко розрізняти факти від вигадок.