Україна готується до удару по Кримському мосту та має зброю, щоб його знищити – Жирохов

Російські війська вимоталися, але влітку вони підуть у новий наступ та завдадуть удару на одному напрямку, вважає військовий експерт Михайло Жирохов.

Україна нарощує свої бойові можливості та посилює тиск на російських окупантів у захопленому Криму. Сили оборони та безпеки уражають велику кількість ворожих військових об'єктів, руйнують логістику та погіршують становище росіян. Агресорка Росія всіма силами намагається прикрити свої стратегічні об'єкти, але отримує болючі удари. Завдяки далекобійним озброєнням ЗСУ зміцнюють вогневий контроль над Кримським півостровом і тримають ворога у постійній напрузі.

В інтерв'ю Главреду військовий експерт, історик і журналіст Михайло Жирохов розповів, чому протягом останніх двох місяців ЗСУ збільшили кількість атак військових об'єктів окупантів у Криму, пояснив, як ворог посилив "суходільний коридор" до захопленого півострова, назвав сценарій знищення Кримського мосту і зробив прогноз щодо подальшої ситуації на фронті.

Журналісти британського видання The Economist опублікували матеріал, у якому йдеться про те, що захоплений Крим стає смертельною пасткою для російських військ. Україна за допомогою ракет ATACMS здатна вразити будь-яку ціль на півострові. На вашу думку, які цілі треба знищувати у першу чергу? Що можуть зробити ЗСУ, щоб саме зараз і у найближчій перспективі окупантам стало непереливки на півострові?

Наразі українська армія проводить операцію з метою ізоляції бойового району на півострові, в рамках якої передусім знищуються системи протиповітряної оборони і системи управління. Це дуже важлива робота, тому що російські системи ППО в плані радіолокації можуть бачити об'єкти по всій території України. Особливо на заході та півдні країни.

Ударами по захопленому Криму виконуються два ключових завдання: знищення радіолокаційних станцій (РЛС) і систем ППО. Після втрати двох А-50 росіяни припинили використовувати літаки радіолокаційного виявлення та управління і зробили акцент на станціях. І літаки F-16, які ми отримаємо найближчим часом, найімовірніше будуть розміщені на заході України, і для того, щоб їх прикрити, знищуються російські РЛС. Системи протиповітряної оборони нищаться, щоб можна було завдати ефективного удару по Керченському мосту. Саме така стратегія і реалізується останні два місяці.

Насправді військових цілей в окупованому Криму задосить. Їх там навіть більше, аніж у нас ракет ATACMS. На півострові базується не лише Чорноморський флот та авіація, але й дуже багато інших подібних об'єктів. Ще за часів СРСР Крим був "плавучим авіаносцем", який накачували різними військовими об'єктами з метою потенційного їх застосування у Чорному морі.

Скільки загалом потрібно часу, щоб провести ефективне зачищення Криму з повітря?

Дуже важко сказати. У росіян на окупованому півострові дуже потужна ППО. Частину наших ракет вони збивають і ефективність їхніх систем доволі висока.

До того ж ми не маємо повної інформації щодо того, наскільки уражена яка-небудь ціль. Відеозаписи місцевих та інформація Генерального штабу – це все, чим можемо оперувати. Повноцінною картини у нас немає. Ми не можемо говорити, коли закінчиться повітряна кампанія щодо Криму, тому що не знаємо результатів попередніх ударів.

Як застосування ракет ATACMS та Storm Shadow позначиться на можливостях України щодо ураження так званого суходільного коридору? Чи можна буде за допомогою цих ракет та літаків F-16 повністю зруйнувати логістичні шляхи і укріплення росіян на окупованому півдні?

У війні дуже важко вражати залізничні шляхи. Залізничний шлях, який простягається від Ростова-на-Дону до захопленого Криму, має вузьке горличко. Маю на увазі два мости, які знаходяться на Чонгарі, перш за все – залізничний. І чому залізничний міст досі не зруйнований, незрозуміло. Це повинна бути ціль №1.

Росіяни проектують нову залізну дорогу від Ростова до захопленого Криму. Наскільки це посилить російську логістику?

Нову залізницю росіяни вже добудували. Це потужне посилення їхньої логістики. Ключові елементі залізниці важко вразити. Удари завдаються, але інформація про це з певних причин не потрапляє до офіційних звітів Генерального штабу.

Акцентую увагу на том, що все російське угруповання тримається на залізничних перевезеннях. Рокадна дорога, яка тягнеться до лінії фронту, це завжди величезне підсилення логістики і забезпечення. Залізна дорога працює, можливо, не так добре, як противнику б хотілося, але перші потяги вже пішли. Посилюються російські угруповання на південно-донецькому і херсонському напрямках. На жаль, цей транспортний коридор стає для нас великою проблемою.

Що тепер насамперед треба знищувати Україні: Керченський міст чи нову залізницю Ростов-Крим?

Складне питання. Все залежить від того, які будуть ухвалюватися рішення щодо враження цілей. Західним партнерам, на жаль, потрібна яскрава картинка та медійна перемога для того, щоб показати своїм виборцям результати підтримки України. І саме знищення Кримського мосту матиме цей ефект. І якщо для фронту знищення 2-3 складів і основного складу –чудовий показник, то для Заходу це не є показником роботи ATACMS.

Зараз точиться багато розмов про те, що Керченський міст можна знищити ракетами ATACMS, Taurus, Storm Shadow та комбінованими атаками із застосуванням безпілотників. На вашу думку, чим все-таки можна зруйнувати естакаду?

Ракетами ATACMS Керченський міст зруйнувати не вдасться, тому що в них для цього недостатньо ваги бойової частини. А от найновіші модифікації морських дронів, які мають 1 000 і 1 500 кг бойової частини, можуть зруйнувати основу цього мосту. Кримський міст будувався і проектувався с запасом великої міцності, і удари по ньому ATACMS та Storm Shadow – комариний укус.

Буде більше ефекту, якщо в опору мосту вріжеться морський безпілотник з бойовою частиною в півтори тисячі тонни вибухівки. Зараз ми бачимо комбіновану атаку ракетами, яка повинна винести протиповітряні та радіолокаційні системи, які прикривають міст. Після їх знищення зайдуть морські дрони і знищать Керченський міст.

У цьому контексті давайте згадаємо, як Україна завдавала ударів по Антонівському мосту. Били ракетами з HIMARS, активно бомбардували цей міст, але так і не змогли його зруйнувати. Знищили Антонівський міст лише росіяни, які завезли декілька тонн вибухівки і підірвали естакаду.

Коли можуть виникнути передумови для проведення наземної військової операції щодо звільнення Криму?

Наразі немає підстав розглядати варіанти проведення такої операції. У нас поки що не вистачає сил і засобів для того, щоб прорвати фронт і вийти принаймні до Азовського моря і далі до адміністративного кордону з Кримом.

Також існує два складних завдання: перерізання "суходільного коридору" та знищення Кримського мосту.

Цілком правильно. Проте треба розуміти, що нам не нададуть ракети ATACMS і Storm Shadow у кількості тисячі одиниць. Їх надають обмежено, і завдання Генерального штабу – використати ракети якомога більш ефективно. Не лише бити по певним складам і казармам, а завдавати таких ударів, які призвели б до стратегічних змін у війні.

США, Німеччина та низка країн колективного Заходу дозволили застосувати свою зброю по території Росії. Як це змінить ситуацію на полі бою?

Ситуація розгортатиметься в залежності від кількості озброєнь. Наприклад, у нас є 100 ракет, якими дозволили бити по російській території, водночас у самій Росії сотні або тисячі цілей, які нам треба вразити. Я думаю, що зараз виробляється тактика, як правильно використати західні озброєння, якими дозволили бити. Українські війська найперше намагатимуться знищити літаки, що бомблять прикордоння. Під ударом будуть аеродроми принаймні в Курську, Бєлгороді і Брянську. Треба знищувати літаки там, де вони базуються.

Чим більше Україна буде досягати успіхів на полі бою, тим менше буде заборон з боку Заходу на використання іноземної зброї по Росії?

Заборон ставатиме менше, проте головне питання полягає у тому, де брати західну зброю для таких ударів. США мають приблизно 4 000 одиниць ATACMS і не віддадуть нам всі свої ракети, тому що не хочуть послаблювати власну боєздатність. Це країни Балтії готові віддати нам все, тому що розуміють, що вони можуть стати наступними жертвами російської агресії.

На відміну від них, у Сполучених Штатів та Європи інша політика: вони дали усі залишки зі складів і сказали нам чекати, поки будуть вироблені нові партії озброєнь. Виробництво, наприклад, ракет ATACMS потребує орієнтовно 9-14 місяців. Ракети – це не снаряди, вони виробляються набагато довше.

Як ви гадаєте, чи буде Україна отримувати від західних партнерів більше озброєнь? Чи зброю надаватимуть в обсягах не більше, ніж це було раніше?

Україна отримуватиме зброю в обсягах, які були раніше, якщо навіть не у менших. Затримка з наданням снарядів була продиктована тим, що європейські компанії хотіли, щоб все купляли лише в них. Компанії з Європи бачать бізнес-інтереси у будь-якій війні. Але зараз снаряди, хоча й різної якості, ми все-таки отримуємо.

Аналогічна ситуація і у Штатах. Там кажуть: якщо хочете ATACMS, Stinger, Javelin чи інші озброєння – купуйте у компаній, тому що на складах зброї немає. Чекайте, поставимо вас у чергу. І коли йдеться про те, що нам зарезервували певні постачання, треба пам'ятати, що процес може бути розтягнутий аж до 2027 року. Ми отримаємо ці снаряди чи озброєння лише тоді, коли вони будуть вироблені.

Якщо казати про системи протиповітряної оборони, то їх фізично у вільному доступі немає. Країни не будуть знімати з власного бойового чергування зенітні ракетні комплекси або радіолокаційні станції, щоб передати їх нам. Зайвих ЗРК Patriot у світі немає і не буде, доки їх не вироблять.

Як найближчим часом розгортатимуться події на фронті?

Я думаю, що буде перехід до позиційної війни. Росіяни вже вимоталися, їм потрібен час для того, щоб набрати нових військових та дістати зі складів військову техніку. Противнику бракує сил, проте влітку він проведе ще один наступ. Росіяни наступатимуть лише на одному напрямку, одразу на чотирьох атакувати вони не зможуть. Важко сказати, де буде наступ: у районі Вугледару, Часового Яру, на Харківщині або на інших напрямках фронту. Напевно і в самому Генеральному штабі РФ наразі не знають, де в них буде наступна операція.

Росіяни наступатимуть тими силами, які у них є. Паралельно вони накопичуватимуть ресурси. Зараз противник використовує рекрутинг, але добровольці закінчуються. Все менше людей йдуть до армії, щоб заробити гроші, тому до війська набирають найманців з африканських країн та мігрантів. У Росії вже є розуміння, що без повноцінної мобілізації буде дуже тяжко. І якою вона буде – прихованою чи відкритою – наразі важко сказати.