Випробування довіри. Як у Данії проросійська політикиня потрапила до списків проєвропейської партії

Александра Саша Бессмертная (Alexandra Sasha), 28-річна представниця політичної партії Venstre в Данії, зняла свою кандидатуру на виборах у Європейський парламент. Відбулося це минулого четверга, 30 травня, після низки публікацій у данських медіа, в яких журналісти оприлюднили факти про її контакти з прихильниками режиму Путіна та піддали сумніву відданість кандидатки європейським цінностям.

Так, данське видання BT.dk (входить до Berlingske Media), опублікувало інформацію про те, що Александра Саша щонайменше двічі — у 2016 та 2017 роках — брала участь у російських «форумах впливу»: роботі Європейсько-російського форуму, який на той час очолювала латвійська політикиня Тетяна Жданок, колишня депутатка Європарламенту, проти якої розпочато розслідування за співпрацю з російським ФСБ. Фотографії з публічних заходів Александра Саша видалила зі своїх соцмереж, але редакція BT знайшла й оприлюднила скриншоти. Пізніше журналісти данських видань встановили, що Александра Саша також зустрічалася з Борисом Титовим, якого називають особою з оточення Путіна (спільне фото також було видалено з соцмереж), а її матір очолює в Данії проросійську організацію «Російська спільнота» (Russia Society).

Александра Саша Бессмертная народилася і виросла в Данії, має російське коріння. Раніше балотувалася до данського парламенту від тієї ж партії Venstre. У своїх соцмережах під час поточної кампанії кандидатка порушувала теми екології, підприємництва, права жінок та інші. За пару тижнів до виборів у Європарламент фатальною для її виборчої кампанії стала відсутність публічної чіткої, послідовної позиції з визнання Росії країною-агресоркою та засудження її нападу на Україну, що резонує з позицією данського суспільства та партії, до якої входить кандидатка. У своїх публічних повідомленнях Александра Саша відбувається загальними твердженнями, говорить про те, що підтримує Україну, сподівається, що Україна буде вільною, але ці тези звучать слабко в контексті фактів про її взаємодію з проросійськими організаціями в Європі.

Понад те, у коментарях у своєму інстаграмі в травні поточного року на запитання данського економіста та політика Торбена Марка Педерсена, чи підтримує вона Україну у цій війні, Александра Саша відповіла: «Ні, точно ні». Саме ця відповідь, а також подальші слова кандидатки, що відповідь належить не їй, а також обговорення теми в соцмережах активістами й привернули увагу данських медіа, які почали працювати з матеріалами від волонтерів, збирати та перевіряти факти. Наразі до розслідування приєдналися такі данські редакції як Frihedsbrevet.dk, Ekstra Bladet, Danmarks Radio, які продовжують публікувати матеріали про це.

Тепер предметом обговорення в медіа стала й тема прозорості джерел фінансування рекламної кампанії кандидатки та правдивість інформації про джерела особистого доходу. Рекламних банерів з обличчям Александри Саші — в рази більше, ніж в інших кандидатів, це впадає у вічі. Аргументів, чому це так, не було оприлюднено. У соцмережах Александра Саша регулярно демонструвала перельоти бізнес-класом, зустрічі зі світовими зірками. А на сайті компанії Александри Саші LavaCopenhagen, яка, згідно з реєстром, є компанією однією людини, вже під час скандалу почали змінювати інформацію про кількість магазинів, зменшивши їх до 1 магазина в Лондоні.

У своїй публікації в фейсбуці про рішення відмовитися від участі у виборах Александра Саша так і не змогла продемонструвати послідовності та відданості європейським цінностям щодо війни в Європі. Вона назвала публікації в медіа «наклепницькими», заявила про травлю, спроби расової дискримінації, поскаржилася на «неприємні інтерпретації». Кандидатка написала, що «ніколи не приховувала свого коріння і бачить це як величезну перевагу наших політичних дебатів», а її участь у російських зустрічах була пов’язана зі студентською діяльністю. Александра Саша так і не дала вичерпної аргументації проти комплексу оприлюднених фактів щодо її російського сліду, а також не змогла пояснити, чому знімається з виборів, якщо факти проти неї вважає неправдивими та потенційно могла б їх оскаржити.

У коментарях під її публікаціями у фейсбуці деякі користувачі пишуть слова підтримки, дехто навпаки просить «не надягати образ жертви», а є й заклики все ж таки незалежно від участі чи неучасті у виборах дати відповіді на такі запитання: чи варто дозволити Україні застосовувати західну зброю для ураження військових цілей у Росії, чи варто Путіна та всіх воєнних злочинців заарештувати та передати міжнародному суду за злочини проти людяності, чи повинна Росія платити за всі злочини, руйнування, збитки та інші питання, які є маркерами позиції політика з ключових тем європейської безпеки.

Відповідей поки що немає. Але ситуацію ще рано називати завершеною. Адже, попри рішення кандидатки й те, що її партія висловила розуміння прийнятого нею рішення, на цьому етапі вже технічно неможливо зняти Александру Сашу з виборів (вибори в Європарламент тривають 6–9 червня). Вона залишиться у бюлетені й віддані за неї голоси рахуватимуть за звичайною процедурою. Якщо Александра Саша за результатами отримає мандат, то може відмовитися від нього або не відмовитися, що з огляду на непослідовність публічних дій політикині також є можливим.

У будь-якому випадку історія ще матиме продовження як для кандидатки, так і для данських політичних лідерів, які сьогодні постали перед необхідністю ще більш ретельно формувати партійні команди, перевіряючи відповідність цінностей своїх кандидатів до курсу партій і європейських безпекових цінностей.

Фото: Alexandra Sasha/фейсбук