"Камікадзе" — це не рішення. Чим Україна має збивати російські Zala та "Орлани"

На початку червня Сили оборони України продемонстрували кілька випадків, коли змогли уразити російські розвідувальні безпілотники Zala та "Орлан-10" за допомогою FPV-дронів. Фокус проаналізував, наскільки це ефективна технологія та чи може розвинутися у щось серйозніше.

Українські FPV-дрони проти розвідників з РФ

У лютому стався перший зафіксований випадок, коли українські військові за допомогою FPV-дрона збили російський безпілотник літакового типу. Це сталося у небі над Херсонською областю зусиллями бійців підрозділу безпілотних ударних комплексів "Аякс" 126 бригади Територіальної оборони України. Як розповіли захисники, окупанти тоді почали отримувати ударні БПЛА невідомої моделі з вибуховими частинами вагою від 2,5 до 5 кг.

Довгий час нічого подібного не відбувалося, аж поки 30 травня не з'явилося відео ураження російського БПЛА ZALA 421-16E. Відеозапис обірвалася на значній відстані від літака, але можна припустити, що FPV-дрон був оснащений функцією дистанційного підриву. Невдовзі опублікували ще один подібний ролик, цього разу дрон-камікадзе уразив ZALA 421-16E у ліве крило, хоча той активно маневрував, намагаючись уникнути зіткнення.

Крім Zala, нещодавно постраждав також російський "Орлан-10", підбитий дроном під керуванням спецпризначенців Центру спецоперацій "А" СБУ. Військові надали докази ураження — ворожий безпілотник впав у полі, і його з повітря зняв на відео розвідувальний БПЛА українців.

Фокус вже розповідав, що такі російські БПЛА завдяки новим технологіям безперешкодно залітають глибоко у тил України та наводять ракети. "Орлани", Zala та SuperСam у режимі радіомовчання на автопілоті долають завісу РЕБ, а потім передають відео ЗС РФ разом з координатами потенційних цілей.

Коптери — лише тимчасове рішення

Фокус обговорив появу таких перехоплювачів з Ігорем Криничко, головою наглядової ради компанії Skyassist, яка виготовляє військові безпілотні комплекси Sirko. Як зазначив фахівець, закони перехоплення однакові як для безпілотної, так і для пілотованої авіації. В цьому сенсі найголовніше навіть не швидкість польоту, а точність влучання. У цьому плані FPV-дрони дуже неефективні, хоча можуть завдати шкоди окупантам завдяки майстерності пілотів.

"Розумію, що у нас немає вибору, ми готові навіть палиці з землі кидати, аби збивати ворожі дрони. Але, на мій погляд, сьогодні перехоплення за допомогою FPV — це дуже миличне рішення. Це, так би мовити, "милиця", яку використовуємо, поки немає кращого рішення. І дай Боже, щоб хлопцям вдалося", — зазначив Ігор Криничко.

Він нагадав, що навіть при завданні ударів по цілях на землі FPV-дрони не дуже хорошу статистику — влучають всього 10%-15% від загальної кількості. У небі ж поцілити рухому ціль у тривимірному просторі ще складніше. На думку експерта, FPV-дронам вдалося влучити по російських БПЛА лише тому, що ворожі оператори цього не очікували, і зближенні відбулося на низькій швидкості.

"Керуючи FPV, ти все робиш своїми руками, аби влучити. І влучання по цілі, яка коливається — це схоже більше на циркові трюки. Добре, що є такі вдалі випадки, але це не масове рішення", — каже Ігор Криничко.

Ситуацію Фокусу також прокоментував Андрій Штепа, співвласник компанії AirUnit, що виробляє FPV-дрони та постачає засоби РЕР/РЕБ. За його словами, успіх перехоплення FPV-дроном російського розвідувального БПЛА цілком і повністю залежить від зібраних даних та досвідченості пілота. Автоматизованих систем пошуку цілей в повітрі та доведення дрона до неї в українців та росіян поки немає. Багато чого також залежить від комплексів радіоелектронної розвідки, які допомагають операторам БПЛА.

"Сама ідея використовувати FPV для ураження розвідувальних крил без реалізованої технології автоматичного наведення на ціль — це один великий недолік. 9 з 10 бортів просто втрачаються через нестачу часу, відсутність навігації та даних про ціль. І це показники досить успішних підрозділів", — каже Андрій Штепа.

Якими мають бути перехоплювачі для "Орланів" та подібних російських БПЛА?

Представник AirUnit подальший розвиток перехоплювачів бачить так: FPV-дрон літакового типу з невеликим розмахом крила та простою системою запуску (умовно з руки). Його потрібно озброїти бойовою частиною зі шрапнеллю — це дасть змогу з високою ймовірністю уразити більше елементів ворожого борту та вивести його з ладу. Такі апарати зможуть уразити будь-яку ціль, яка рухається з помірною швидкістю, але вони не зіб'ють ворожі ракети або літаки.

Ігор Криничко запевняє: щоб ефективно збивати російські розвідувальні дрони, безпілотники повинні мати автоматизовані системи наведення. Організм людини не може коригувати напрямок польоту з потрібною швидкістю і точністю, у цьому випадку ситуація змінюється за долі секунди.

"Будь-який перехоплювач повинен мати швидкість у півтора раза більшу за швидкість цілі. Умовно, якщо Zala або "Орлан-10" летить 20 метрів на секунду, то перехоплювач має летіти 30 метрів на секунду, це перше правило для всіх", — підкреслив керівник SkyAssist.

З часом виникне "спеціалізація спеціалізованої техніки", запевняє Ігор Криничко. Тобто з'являться безпілотники, здатні перехоплювати інші ворожі цілі, наприклад, гелікоптери або ударні дрони "Шахед" — це мають бути БПЛА з іншими швидкостями і засобами ураження.

"Камікадзе — це не рішення. Будуть машини, що можуть нести окремі засоби ураження, можливо, ракети. Бо одноразові системи, що матимуть достатньо ресурсів, аби самостійно вийти на ціль і точно її уразити, будуть недешевими. Відповідно, військові будуть кожного разу втрачати дорогий пристрій", – вказав причину експерт.

Він поділився, що компанія SkyAssist зараз працює над модифікацією своїх безпілотників Sirko, щоб вони могли перехоплювати ворожі БпЛА. Невдовзі Sirko може отримати автоматичну систему наведення і "розумні" крилаті боєприпаси, які після запуску будуть переслідувати ціль і уражати її у небі. Дрон-носій після цього зможе повернутися до українських військових на перезаряджання, а потім знову відправитися на полювання.

Чи варто непокоїтися, що росіяни теж почнуть полювати на українські дрони-розвідники за допомогою своїх БПЛА?

Ігор Криничко очікує, що Росія теж буде думати про перехоплення БПЛА і робити висновки після застосування перших апаратів. Під загрозою знищення опиняться будь-які українські розвідувальні дрони Sirko, "Лелека-100", PD-2 та інші. Ймовірно, з'являться також літальні апарати, здатні перехоплювати великі далекобійні дрони, які завдають ударів на території РФ, наприклад, "Бобер" або "Лютий". Втім, невеликі безпілотні апарати (наприклад квадрокоптери) найбільш ефективно збивати саме засобами радіоелектронної боротьби. Розробникам варто заглядати наперед і шукати більш надійні технології. Бо росіяни теж вже думають у цьому напрямку.

"Зараз мікроавіація повторює те, що вже відбулося у великій авіації. Спочатку були розвідники, потім пілоти на біпланах почали стріляти по розвідниках з "Наганів". Потім з'явилися бомбардувальники, винищувачі. Тобто зараз ми проходимо той самий шлях і рано чи пізно прийдемо до повітряних боїв дронів. З'являться у нас і у них кращі та влучніші за FPV системи ураження безпілотників. З'являться якісь засоби захисту", — передбачив розробник.

Перші літаки на початку 20-го сторіччя були не дуже ефективні, так само як зараз FPV-дрони у ролі перехоплювачів БПЛА. Тому згодом створили спеціалізовані літаки, пристосовані до виконання конкретних бойових завдань. Те ж зараз треба робити і з дронами, вважає він.

"Маховик вже запущено. Технологія радіочастотних сигналів та їх типів вже давно обігнала засоби боротьби з нею. Питання часу, коли з'являться нові типи БПЛА, а питання їх знищення, замість придушення радіочастотною завадою вже давно піднято. "Бити по руках" вже не працює, треба фізичне знищення. Чи варто з цього приводу непокоїтись? В цілому наразі не бачу великих ризиків втратити динаміку через це. Технологія нова та тільки почала освоюватись. Всі козирі, які Росія мала в рукаві, вже давно розіграні, тому прориву від них я вже не чекаю. Ми на одному рівні розвитку, питання хто і як це реалізує", — доповнив Андрій Штепа.

Важливо ЗСУ таранять розвідувальні дрони РФ коптерами: чому це спрацьовує не завжди (відео)