Холодний душ для Реброва: тактичний розбір товариського матчу перед Євро-2024 Польща – Україна

Вчора Україна зіграла другий матч у межах підготовки до Євро-2024. Після спарингу з Німеччиною, наші грали проти Польщі. У цьому матчі Ребров спробував зовсім інших футболістів зі старту, аби перевірити свої запасні опції перед турніром. Чому Україна програла, де виникли слабкі ланки і про що це говорить перед Євро - читайте в огляді OBOZ.UA.

Перед стартом

Заявка України змінилася кардинально: Ребров вирішив дати змогу показати себе резервним гравцям та тим, хто проти німців вийшов на заміну. Зі старту починали Бущан, Миколенко, Бондар, Таловєров, Тимчик, Маліновський, Зубков, Сидорчук, Судаков, Ярмоленко та Довбик. Поляки ж вирішили теж додати трохи експериментів: проти наших стартували Букса, Шиманський, Мілік, Ківьор і Зелінський.

Перший тайм. Шок нових імен

Із перших хвилин було помітно, що обидві команди не соромляться агресивно атакувати та тиснути. Не було єдиного вектору - намагалися пройти і флангами, і центром. Поляки без м’яча кидалися по двоє на наших оборонців, змушуючи захисників проходити власний іспит на стійкість та розумну гру. Однак на стандарті вони провалилися: безадресна подача з кутового призвела до хаосу, під час неї впало аж 4 футболісти. Валукєвич був найспритнішим і легко переправив м’яча повз гравців на газоні.

Зелінські показав дуже цікаве рішення: просто подавав - і всі розійшлися, що призвело до другого голу. Україна ніби не вийшла на поле, бо довго не могла зібратися, а між лініями не виник зв’язок. Польща легко відбирала м’яч і щільно замикалася у рідкісні спроби вже наших атак. Зрозуміло, що на полі були далеко не основні виконавці, тому потрібен був час. На пошук зіграності пішло зо півгодини, які призвели аж до трьох пропущених.

Була помітна зовсім інша формація під час тиску: якщо проти німців ми грали із м’ячем 4-5-1, то тут починали дуже широким флангом, частіше схожим на 3-2-5. Головним адресатом попереду був саме Довбик, якого пресингували Ківьор та Саламон, тому Артему мало що вдавалося. А потім стався новий кутовий - і новий провал. Зубков відпустив Романчука, коли той ніби перестав бігти. Поляк зробив ще два кроки та легко забив головою. Без Забарного та Сватка на другому поверсі було сумно - і нам залітали прості голи.

До кінця тайму Україна так і не показала якоїсь ініціативності: без Циганкова не було через кого зв’язувати, а без Мудрика не було можливості втекти до кута й там шукати передачу. Перший тайм завершився не критично, як для товарняка, хоча забитий м'яч Довбика став більше розрадою поганої гри, аніж втіхою.

Другий тайм. Заміни вирішують, але не рятують

Другий тайм, хоч і був без голів, усе одно пройшов під домінуванням Польщі. Суперник продовжив тиск на наші ворота, що вилилося аж у п’ять ударів у ствір проти одного в українців. Бущан показав, що теж може претендувати на виступи на Євро, зробивши кілька сейвів із близької відстані, особливо після удару Букси. Щодо інших склалося враження, що другий склад збірної не готовий до тиску і турніру, і виклику до збірної.

До великої кількості ударів призводив усе той же хаос у середній лінії. Не було одного гравця, хто сам руйнував, але була спільна проблема - розворот обличчям до чужих воріт та відсутність швидкої реакції на події. Поки півзахисник дивився, кому віддати пас, його вже накривали чи взагалі атакували. Момент втрачено, м’яч також втрачено - і Україна знову повинна захищатися. Та ж проблема і в атаці: коли наші футболісти доходили до чужого карного, треба було діяти швидко. Натомість зайві півсекунди на пошук ідеального пасу дозволяли польським оборонцям накрити пасову лінію і нічого дійсно небезпечного не вдавалося створити.

Ціла група футболістів не увійшла у гру. Тимчик жорстко провалював забігання на власному фланзі та не встигав за Урбанським і Залевським. У Зубкова теж гра не вдалася - що із пропущеним голом, що із підбором біля власного майданчика. Малиновський не знайшов момент для гармати та для якихось лідерських якостей як організатора у центрі.

Як завжди, рятували гру заміни. Із бровки не тільки тренеру, а й свіжим гравцям було видно, що треба оновити і вони одразу бралися це робити. Наприклад, Циганков, який вийшов у пару до Довбика, одразу почав створювати щось каталонське. Під кінець гри українці скотилися у грубість - почали заробляти непотрібні картки за підніжки чи затримку. Це той випадок, коли бажання забивати з’явилося запізно, а агресивність не стала потрібною рисою. Логічний підсумок підбив Сергій Ребров:

Поразка 3:1 стала холодним душем для фанатів, який повернув до реальності. Україна показала, що стандарти є слабкою стороною, якщо вимкнути Забарного й Сватка (у цьому випадку їх не було на полі, що підсвитило проблему). Помітно, що награватися буде основа із Довбиком, Мудриком, Зінченко, Судаковим. Хоча окремі гравці можуть і не отримати хвилин на Євро. Також тренер намагається увімкнути у спільну схему Ваната та Шапаренка, аби мати запасну опцію для атаки. Звісно, розглядати поразку в контрольній грі як катастрофу не слід - Україну очікує гра проти трьох кардинально різних команд із дуже специфічними стилями. І проти кожної треба мати основний та запасний план.