Перша планета від Сонця: три причини, чому ми так мало знаємо про Меркурій

Меркурій, хоча і є першою планетою від Сонця, не найгарячіший світ у Сонячній системі. Перше місце за температурою забрала собі Венера. Водночас Меркурій найменше вивчили вчені серед решти планет внутрішньої частини Сонячної системи. Лише 13 років тому вперше зонд NASA вийшов на орбіту навколо цієї планети. Відомо також, що Меркурій важко спостерігати із Землі. Науковці з Європейського космічного агентства (ЄКА) розповіли, які існують три найсерйозніші перешкоди на шляху дослідження Меркурія.

Меркурій важко спостерігати

На відміну від Венери, Марса, Юпітера і Сатурна, Меркурій важко спостерігати із Землі. Планета завжди перебуває надто близько до Сонця. Також астрономічні спостереження відбуваються вночі, а Меркурій заходить і сходить на небі майже разом із Сонцем. Тобто планету можна ненадовго побачити або перед самим світанком, або одразу після заходу Сонця. При цьому Меркурій завжди з'являється близько до горизонту.

Цікаво, що одна з найпотужніших космічних обсерваторій, телескоп Габбл, ніколи не фотографувала Меркурій. Перебуваючи на орбіті Землі на висоті приблизно 550 км телескоп робив знімки об'єктів, що знаходяться на відстані в мільярди світлових років від нас, але через побоювання пошкодити чутливу оптику сильним випромінюванням Сонця, знімків Меркурія телескоп не робив.

До Меркурія складно дістатися

Хоча зонд NASA "Марінер-10" тричі в 70-х роках минулого століття пролітав повз Меркурій, тільки 2011 року зонд NASA "Мессенджер" зміг вийти на орбіту навколо планети.

Для порівняння, на орбіту навколо Юпітера, який розташований на відстані 630 млн км від Землі, перший зонд вийшов 1995 року. Меркурій же розташований на відстані 77 млн км.

Дивно, але, незважаючи на те, що Меркурій набагато ближче до Землі, ніж Юпітер і Сатурн, насправді до нього складніше дістатися. За деякими оцінками, щоб дістатися до карликової планети Плутон, знадобилося б менше енергії, ніж для досягнення Меркурія. Вся справа в близькому розташуванні планети до Сонця. Космічному апарату потрібно, перебуваючи на орбіті навколо Сонця, постійно гальмувати, щоб уникнути гравітаційного впливу зірки і вийти на орбіту навколо планети. Щоб уповільнити рух зонда необхідно використовувати гравітацію інших планет, тому подорож займає багато часу.

Місія ЄКА BepiColombo, запущена до Меркурія 2018 року, вийде на орбіту навколо планети тільки 2025 року. Для гальмування і корекції траєкторії, місії довелося використовувати вже кілька разів гравітацію Венери і самого Меркурія.

Занадто спекотно, щоб кружляти навколо Меркурія

Найближча відстань зонда "Маринер-10" від поверхні Меркурія під час одного з прольотів становила 327 км. Зонд "Мессенджер" обертався навколо Меркурія з 2011 до 2015 року по еліптичній орбіті, яка з часом змінилася. Найближче апарат перебував на відстані 200 км від поверхні Меркурія.

Апарат MPO, один із двох орбітальних апаратів, що входять до складу місії BepiColombo, буде обертатися по вужчій орбіті навколо Меркурія з найближчою точкою до планети на початковому етапі, яка становить 480 км. Згодом він стане обертатися на відстані 200 км, а потім знову віддалиться.

Апарати "Маринер-10" і "Мессенджер" ніколи не залишалися постійно в дуже жаркому місці біля Меркурія. Тому не було отримано даних високої роздільної здатності щодо поверхні планети. Місія BepiColombo має це виправити. За словами вчених, місія BepiColombo зіштовхнеться з ситуацією, коли обертатиметься на орбіті навколо Меркурія, яку можна порівняти з поміщенням ноутбука в гарячу піч.

Мало того, що сонячне світло навколо Меркурія приблизно в 10 разів інтенсивніше, ніж у Землі, випалена поверхня планети також випромінює тепло назад у космос. У результаті зонду MPO доведеться витримувати температуру до 450 градусів Цельсія, а цього достатньо, щоб розплавити свинець. Але інженери створили необхідні технології, які дозволять місії вижити.

Фокус уже писав про те, що вчені пропонують відправити для дослідження Меркурія нову місію, яка допоможе розкрити багато секретів цієї планети.