Зарплати бюрократів. Чи стала держава конкурентним роботодавцем

У стресові для економіки моменти держава вимушено бере на себе роль і головного інвестора, і надійного роботодавця. Звісно, легкою роботу держчиновника у воюючій країні не назвеш. Є ризики, особливо в регіонах, близьких до «нуля». Є чимало нових завдань, які потребують нестандартних, отже, чужих для бюрократії підходів. Є обмеження, наприклад, на виїзд за кордон чи онлайн-роботу. Та є й гарантована стабільність, особливо цінна за часів, коли приватні роботодавці то тут, то там скорочують, відправляють у неоплачувані відпустки, затримують зарплати чи просто закриваються. Від цієї стабільності напряму залежить привабливість держапарату як місця роботи, отже, і його функціональна спроможність, настільки важлива за часів хаосу. Основа цієї стабільності — оплата праці держслужбовців.

Що ж змінилося в оплаті праці держслужбовців від початку повномасштабного вторгнення РФ?

Завдяки аналізу зарплат держслужбовців із 2020-го по 2023 рік, проведеному Fiscal Policy Research Center, видно їхню динаміку, гендерні й територіальні відмінності, а також відмінності між категоріями посад. Забігаючи наперед, зазначимо, що відмінності є, й істотні.

Що ж до динаміки, то в найважчий для економіки України 2022 рік, коли російські війська вдерлися на суверенну територію України, сума заробітної плати, задекларована чиновниками, серйозно зросла порівняно з 2021 роком — більш як на 60%. Але цьому є цілком зрозуміле пояснення: суттєве зростання показали насамперед зарплати службовців сектору безпеки та оборони. Друга причина теж зрозуміла — знецінення національної валюти.

Якщо 2020 року 182 тисячі держслужбовців подали декларації на суму 38 млрд грн, то 2022-го кількість декларантів знизилася до 165 тисяч, зате загальна сума декларацій зросла до 51 млрд. Середня заробітна плата для державних службовців у цей період збільшилася на 66% — з 208 тис. до 312 тис. грн на рік (або з 17 000 до 26 000 грн на місяць) (див. табл. 1).

Однак слід пам'ятати, що розміри зарплат держслужбовців передусім залежать від категорії їхніх посад. Ось, наприклад, найбільша середня заробітна плата державних службовців категорії «А» була 2022 року й досягла 514 тис. грн (43 000 грн на місяць), що на 71% більше, ніж 2021-го. І тільки для держслужбовців цієї категорії 2023 року середня зарплата зазнала зниження на 6% — до 484 000 грн на рік (40 000 грн на місяць). Тоді як середня зарплата держслужбовців категорії «Б» і «В», навпаки, з року в рік показувала тенденцію до зростання.

Якщо проаналізувати різницю між заробітними платами різних категорій посад за 2023 рік, то зарплата держслужбовців категорії «В» була в 1,7 і 1,4 разу менша, ніж у держслужбовців категорій «А» і «Б», відповідно.

При цьому 2022 рік продемонстрував найбільшу різницю в зарплатах держслужбовців категорій «А» і «В». Зокрема, зарплата державних службовців категорії «В» 2022 року була майже вдвічі менша, ніж у держслужбовців категорії «А».

На сьогодні державні службовці мають конкурентні заробітні плати, а за окремими рівнями посад їхнє середньомісячне значення трохи перевищує показник у приватному секторі. Так, держслужбовці категорії «Б» щомісяця отримують у середньому на 57% більше, ніж керівництво середньої ланки в приватному секторі, а держслужбовці категорії «В» — на 15% більше, ніж працівники різних сфер бізнесу (див. табл. 2).

Динаміка розміру середньої заробітної плати за роками демонструє зростання, але при цьому слід враховувати інфляційні процеси. Щоб їх відфільтрувати, дослідники показали різницю між номінальною та реальною заробітними платами (див. табл. 3).

Попри додатні показники зростання номінальної заробітної плати в Україні, казати про високий рівень життя в країні не доводиться. Інфляційні процеси наростають, викликають здешевлення національної грошової одиниці та зниження рівня добробуту населення. У тому числі й держслужбовців.

Тепер про гендерні відмінності в розмірах зарплат держчиновників.

2020 року середня заробітна плата чоловіків була вищою, ніж у жінок, і становила 226 154 грн на рік (у середньому 18 846 грн на місяць), що на 14% вище, ніж середня заробітна плата жінок, яка становила 194 613 грн (у середньому 16 218 грн на місяць).

2023 року розрив у розмірах зарплат держслужбовців за гендерною ознакою продовжив збільшуватися. Так, середня зарплата чоловіків становила 389 025 грн на рік (близько 32,5 тисячі на місяць), тоді як жінок — 276 133 грн (23 тисячі на місяць). Різниця між середніми зарплатами чоловіків і жінок 2023 року становила 29% (див. табл. 4).

Одна з причин гендерної нерівності в сфері оплати праці в державному секторі відома — до великих посад із великою зарплатою можуть дослужитися частіше чоловіки. Друга — війна. З одного боку, війна призвела до відпливу жіночих кадрів і відчутного перекосу в статистиці через їхнє випадання із загального числа, з іншого — вона ж сильніше стимулювала зростання зарплат у чоловічих рядах держслужбовців, наприклад, в обороні та безпеці.

2023 року спостерігається тенденція до зменшення розриву середніх зарплат чоловіків і жінок. Це відбувається за рахунок їхнього зниження в чоловіків і зростання в жінок.

Зниження зарплат у чоловіків відбувається на тлі проведення оптимізації виплат додаткової винагороди військовослужбовцям і зміни підходів до таких виплат із 1 лютого 2023 року.

Під час аналізу заробітних плат вищого корпусу держслужби за останні чотири роки (2020–2023) було виявлено цікаві тенденції та відмінності в розподілі зарплат між чоловіками й жінками. Загальна тенденція зростання середньої заробітної плати спостерігалася в обох гендерних групах топових держчиновників. При цьому 2020 року середня зарплата чоловіків становила 249 934 грн, тоді як у жінок — 291 535 грн. 2021 року різниця значно зросла й досягнула 23%: 302 480 грн для чоловіків і 390 607 грн для жінок. 2022-го і 2023-го спостерігалося подальше зростання заробітної плати у вищого корпусу держчиновників, але водночас різниця між чоловіками й жінками в середній зарплаті знизилася до 5% 2022 року і 8% 2023-го не на користь жінок.

ТОП-3 найвищих зарплат 2023 року в чоловіків:

• суддя Верховного суду — 3 732 901 грн;
• керівник Головного юридичного управління — 3 617 730 грн;
• заступник керівника Апарату Верховної Ради України — 3 100 655 грн.

ТОП-3 найвищих зарплат 2023 року в жінок:

• заступниця директора Національного антикорупційного бюро України — 2 903 210 грн;
• заступниця керівника Апарату Вищого антикорупційного суду — 2 215 880 грн;
• заступниця керівника Секретаріату Центральної виборчої комісії — 2 070 297 грн.

Отже, виходить, що держава справді може конкурувати з реальним сектором за кадри. От тільки перевага мінімальна й виникла вона лише завдяки тому, що реальний сектор переживає найглибший стрес.

Що ж, було б правильною державною політикою скористатися ситуацією, що склалася, й використовувати сьогодняшню перевагу в боротьбі за кваліфіковані кадри. На жаль, незаповнені вакансії є практично в кожному відомстві, а навантаження на працюючих бюрократів дуже часто перевищує всі розумні межі. Нинішнє вікно можливостей — рідкісна удача для уряду та місцевої влади. Попереду в України ще роки нестачі робочих рук, і в період стабілізації держапарату буде набагато складніше конкурувати з підприємцями за людей.