Підвищення тарифу на електрику: скільки заплатимо і як це допоможе енергетиці

Уряд підняв тариф на електроенергію: з 1 червня вартість одного кіловата становить 4,32 грн, і він діятиме до 30 квітня 2025 року.

Окремий тариф: тільки для «офіційного» електроопалення

Обіцянки не підвищувати тарифи або хоча б диференціювати їх не виконані. З 1 червня вартість електроенергії для населення зросла на 63,6%. Це означає, що, наприклад, якщо місячне споживання у домогосподарстві складає 200 кВт*год, сума в платіжках зросте з 528 до 864 грн.

Також було ухвалено рішення, що господарі квартир та будинків, обладнаних електроопаленням, сплачуватимуть в опалювальний період за тарифом 2,64 грн за кВт*год. Такий тариф діятиме з 1 жовтня до 30 квітня за умови споживання до 2000 кВт*год. Якщо споживання вище, то тариф для таких будинків становитиме 4,32 грн. При цьому «нічний тариф» за умови встановленого двозонного лічильника складатиме 2,16 грн за кВт*год.

Деякі споживачі помилково вирішили, що пільга стосується будинків з електроплитами, але це не так. Українці, які живуть у будинках з електроплитами, платитимуть шалені гроші за електрику, хоча пам’ятають ті часи, коли в них був окремий тариф. Наразі тут без гарних новин – окремий тариф для будинків з електроплитами залишився в минулому, пільги стосуються лише тих, хто має електричне опалення. Але і тут є нюанс.

- Йдеться виключно про «офіційне» електроопалення, - пояснив у коментарі Коротко про енергетичний експерт Юрій Корольчук. – Тобто, якщо людина поставила електрокотел та вважає, що в неї тепер електроопалення і можна розраховувати на пільгу, на неї чекає розчарування. Для отримання пільгового тарифу потрібно мати офіційно погоджені документи.

За словами експерта, чимало людей зробили собі електроопалення, але нічого не реєстрували. До війни в цілому по Україні було близько 600 тисяч користувачів електрообігріву насамперед у регіонах з низьким рівнем газифікації. Зараз їх близько 500 тис., з них офіційно – приблизно 180 тисяч.

Втім, каже Юрій Корольчук, 2000 кВт – це дуже маленький обсяг, раніше були норми 5000 кВт, потім 3600 кВт. Взагалі держава має бути зацікавленою, щоб продати якомога більше електроенергії – така логіка ринку. Але в умовах суцільного дефіциту, коли електрику вимикають на більшу частину доби (і підвищення жодним чином не вплине на ситуацію), не можна говорити ані про ринкові тарифи, ані про ринкові квоти.

Необхідний крок чи неадекватні дії?

В Міненерго не втомлюються повторювати, що підвищення тарифу на електроенергію є складним, але необхідним кроком, адже за теперішніх умов держава не має можливості утримувати наднизьку пільгову ціну для всіх споживачів. У міністерстві підкреслили, що тариф на електроенергію у розмірі 2,64 грн покривав лише третину реальної вартості електроенергії.

Експерти в доцільності підвищення тарифів не так впевнені.  

На думку голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, підвищення тарифів під час війни є неадекватною дією, до того ж воно не вирішить жодного питання в енергетиці, а тільки призведе до збільшення боргів. Причому не стільки за електрику, скільки за інші послуги – постачання гарячої води, водовідведення, тепло.

Ба більше: навіть ті експерти, що вважають підвищення тарифів необхідним, кажуть, що 4,32 грн – це вже занадто.

- Країні потрібні гроші, уряд шукає, де взяти, - каже Юрій Корольчук. – Враховуючи, що затрати на розподіл-доставку не перевищують 2,1 грн, а вартість виробництва електроенергії на АЕС – 1,1 грн/кВт, реальний тариф на 2024-2025 мав би складати 3,2-3,5 грн/кВ із розрахунку поступового зростання затрат обленерго і Енергоатому. Можна зустріти активні «роздуми», що Енергоатом настільки постраждав від ракетних ударів (хоча влучань по блоках і важливих об’єктах АЕС не було), що потрібно виробничу собівартість підвищити до 1,5-1,7 грн. Проте й в такому випадку тариф для населення мав би складати 3,6-3,8 грн/кВт, а не 4,32 грн.

Влада має право підвищити тарифи хоч до 4 грн, хоч до 8 грн, продовжує Корольчук. А сперечатись про тариф можна довго: НКРЕКП запропонує свій тариф для населення, Енергоатом – свій, ДТЕК – свій, навіть Укренерго - свій. По суті, уряд має слухати НКРЕКП. Але в нашій системі координат ціна завжди є компромісом між політичними, економічними, а зараз ще й технічними факторами.

Борги зростуть, гроші на «відбудову» не підуть

Щодо субсидій, кажуть експерти, то сильно на них сподіватися не варто, бо більше їх не стане.

- Внаслідок підвищення тарифів українцям доведеться додатково сплатити 35-40 млрд грн, і таких коштів на субсидії ніхто виділяти не буде, - відзначив Олег Попенко у розмові з Коротко про. – Тож завданням Мінсоцполітики буде зменшення кількості субсидіантів. Кошти з населення зберуть, споживачі сплатять більше, але й борги збільшаться.

За словами Юрія Корольчука, наразі борг за електроенергію складає близько 20 млрд грн, і такими темпами після підвищення тарифів та за відсутності зростання доходів борг легко дійде до 35-40 млрд грн вже за рік. А ось із субсидіями та пільгами є питання. По електроенергії субсидії отримували не так багато людей, і ця ситуація збережеться. Більша частина споживачів все ж таки сплачуватимуть рахунки, проте борги зростатимуть.

Наостанок Юрій Корольчук розвіяв декілька популярних міфів, які зараз активно обговорюються в ЗМІ та соціальних мережах.

По-перше, каже Корольчук, гроші з тарифу для населення не можуть бути скеровані на відбудову ТЕС і ТЕЦ. В тарифі просто немає такої опції як «відбудова». Є вартість самої електроенергії та її розподіл, тобто вартість послуги доставки.

По-друге, експорту електроенергії наразі немає: навіть перетоки зараз не можна використати «не за призначенням».

І, нарешті, кондиціонери населення – це далеко не головна проблема при відключеннях електроенергії, адже є промислові вентиляційні, охолоджувальні, холодильні та інші системи, які «жеруть» електроенергії в рази більше. Тож насправді населення може економити, але це не допоможе вирішити проблеми в енергетиці.