"Шукаємо спеціалістів з відстрочкою". Чому криза на ринку праці України поглиблюється

Криза на ринку праці України поглиблюється, і чим далі, тим більше роботодавців кажуть про неможливість повноцінної діяльності в умовах, коли робочих рук просто немає. "За поточних підходів до бронювання заводи "Інтерпайпу" ризикують зупинитися через відсутність робочих рук. Уже зараз дефіцит персоналу становить 12%, а на деяких ділянках і 25%. Понад 10% робітників мобілізовано (зокрема понад 20% від кількості чоловіків до 60 років), частина людей виїхала безповоротно, решта – наслідок природної плинності персоналу, яка була і до війни. За законом ми можемо забронювати не більше 50% від чисельності чинного персоналу, решту потенційно маємо "віддати" фронту", — розповів нещодавно в інтерв’ю GMK Віталій Пахомов, директор з персоналу компанії "Інтерпайп". Фокус з’ясував, що відбувається на ринку праці України, кому сьогодні надають бронювання та чому роботодавці часто змушені брати нових співробітників у штат без офіційного оформлення або на умовах співпраці з ФОП.

Людей немає. Що кажуть експерти про причини кризи на ринку праці

За даними Work.ua, у травні на порталі розмістили 113 тисяч вакансій. Дисбаланс на ринку праці стає все відчутнішим: кількість пропозицій роботи зростає, а конкуренція за робоче місце — на низькому рівні. Фахівці кажуть – інколи на вакансію компанії є взагалі лише один кандидат.

"Причина в нехватці робочої сили очевидні – це війна, яка спричиняє переміщення населення з регіонів активних бойових дій в центральні та західні області, продовження еміграції, і звісно мобілізація", — каже у коментарі Фокусу Домініка Іванова-Бекар, HR експертка, власниця HR агенції.

Крім міграції та мобілізації, у дефіциту на ринку є й ще одна причина – ті, хто вже працевлаштований, вкрай неохоче змінюють місце роботи. Ба більше – потенційні кандидати частіше відмовляють, ніж погоджуються, коли до них звертаються рекрутери.

"В середньому 83% людей не націлені на зміну роботи. Це пов'язано з тим, що ситуація — досить нестабільна, дуже багато стресу навкруги. Війна, мобілізація, тому що, навіть якщо ми говоримо про жінок, зрозуміло, що у багатьох є батько, брат, чоловік. І все одно є цей стрес, тому дуже багато людей не націлені зараз на зміну роботи, часто вони вважають, що якщо вже є робота, краще нехай оцей острівець стабільності залишається у людини", — пояснив Ігор Буркиця, виконавчий директор компанії Talent4U.

Іншу причину кризи на ринку праці називає Наталія Слинько, власниця консалтингої агенції TalentMatch. На її думку, на ситуацію з дефіцитом кадрів серйозно впливає те, що компанії намагаються вижити і не можуть поставити більш-менш конкурентний рівень заробітної плати. "Всі обмежені в своїх бюджетах для того, щоб можна було, в принципі, втриматися на плаву. А кандидати, маючи пропозиції на ринку, обирають тих, які дають більшу заробітну плату. Але середній та малий бізнес взагалі не може собі нічого дозволити", — зауважує експертка.

Роботодавцям потрібні чоловіки з відстрочкою, а чоловікам – бронь. Як поглиблюється дисбаланс на ринку праці

Окрема кризова ситуація на ринку праці пов’язана із підбором на відкриті вакансії спеціалістів-чоловіків. Фахівці кажуть: не рідкість, коли роботодавці ставлять таким спеціалістам умову – принести довідку про відстрочку або непридатність. Саме такі документи можуть гарантувати чоловікові вдале працевлаштування, але чи просто знайти таких кандидатів?

На ринку дуже мало вільних спеціалістів із відстрочкою, каже Юрій Гороховський, генеральний директор ESCADRA Recruitment Agency. "Немає у них відстрочки, мало в кого вона є. Так, деякі роботодавці намагаються шукати таких кандидатів, з ким була б довгострокова співпраця на роки. Але частіше в таких випадках орієнтуються на кандидатів-жінок. Адже тоді не доведеться з’ясовувати, що взагалі у кандидата з військовими документами та чи оновлював він дані", — розповів Юрій Гороховський. Він додає: гостро стоїть питання працевлаштування чоловіків, адже саме вони не хочуть оформлюватись офіційно, а не всі компанії погоджуються на тіньову співпрацю (зарплату в конверті).

Домініка Іванова-Бекар зауважує: чоловіки не прагнуть працевлаштовуватися в компанії, які працюють офіційно, але не надають бронювання. "Не секрет, що частина бізнесу працює в сіру, так ось – наразі ми фіксуємо збільшення випадків коли фактичні трудові відносини просто не оформлюються офіційно, більше того, зі штату виводять працівників– військовозобов’язаних, які фактично продовжують працювати в компанії, але офіційно вже не є її співробітниками", — розповіла експертка.

Отже, з одного боку, роботодавці, що прагнуть убезпечити себе від втрати співробітника, шукають чоловіків з відстрочкою чи довідкою про непридатність, а з іншого – самі пошукачі-чоловіки прагнуть працевлаштуватись або неофіційно, що не підходить великим роботодавцям, або на посади із гарантованим бронюванням. Проте, кажуть експерти, з бронюванням все дуже непросто, адже його доля на ринку праці серед відкритих вакансій – менше 5%.

За даними Work.ua, станом на 10 червня на порталі розміщено 3,5 тис вакансій з бронюванням, це – дуже мало, кажуть фахівці. "На фоні ринку це мізер. Мало компаній можуть гарантувати бронювання. Це можуть бути страхові компанії, можуть бути виробники дронів, певні державні підприємства, загалом якісь великі компанії. Але для малого та середнього бізнесу це об'єктивно майже нереальне питання", — каже Ігор Буркиця.

З таким висновком погоджується Ігор Гороховський. "Якщо не ВПК, то мало хто дає бронь. Менеджерам чи маркетологам не дадуть точно. Ходять казки, що "десь є бронювання", — зауважив Юрій Гороховський.

Шукати жінок, погоджуватись на дистанційку. Як роботодавцям врятувати компанії від нестачі робочих рук

Щоб не ризикувати втратою спеціаліста внаслідок його мобілізації багато підприємств вже цілеспрямовано залучають жінок навіть до так званих традиційно чоловічих спеціальностей. Проте, кажуть опитані Фокусом фахівці, про гендерний перекос на ринку праці поки що не йдеться.

"Щодо гендерного перекосу – на мій погляд, це питання поки не стоїть гостро, тому що багато жінок працездатного віку виїхало разом з дітьми за кордон і поки не збираються повертатися, по друге – не всі компанії, морально готові переналаштовувати свої бізнес процеси, змінювати стандарти для того щоб жінки змогли замінити чоловіків в традиційно "чоловічих" професіях. І є специфіка галузі, наприклад, вже є успішні кейси, коли великі ритейлери впроваджують програми навчання жінок на водійок великогабаритного транспорту, але будівельна галузь переживає зараз дуже важкі часи, там чоловіків замінити ніким", — розмірковує Домініка Іванова-Бекар.

Фахівці зазначають, що бізнесу допомогло б вирішити кадрове питання економічне бронювання, але зараз від ідеї плати за заброньованих чоловіків у владі відмовились. "Економічне бронювання було б дуже потужним стимулом, і покращило б надходження до держбюджету, і компанії мали б можливість планувати діяльність", — вважає Юрій Гороховський.

У підсумку для роботодавців України залишається небагато місця для маневру у пошуку робочих рук. На думку Ігоря Буркиці, компанії мають розглядати частіше кандидатів у віці 40-50+, тобто тих, хто хоче працювати і на кого до війни роботодавці не звертали уваги, адже прагнули "дати дорогу молоді".

"Тому ми за останні місяць чи два влаштували декількох кандидатів саме у такій категорії, і дуже задоволені наші замовники. І там дуже високий рівень відповідальності і, насправді, велике бажання працювати", — каже експерт. Крім того, зауважує Ігор Буркиця, потрібно поширювати програми працевлаштування для ветеранів – тих, хто вже завершив службу у Збройних Силах. А також переключати деякі процеси в компаніях на штучний інтелект.

Важливо, що задля закриття вакансій компаніям і підприємствам доведеться найближчим часом не лише погоджуватись на формат роботи зі спеціалістами через "зарплату в конверті" або ФОП, але й на повністю дистанційну або гібридну форму (1-2 дні в офісі, інший час – робота вдома).

А от конкуренцію за рахунок підвищення зарплати фахівці наразі не вважають дієвим рішенням, щоб залучити потрібного спеціаліста. Особливо це стосується чоловіків.

"Заробітні плати не можуть бути настільки високими, щоб можна були ними конкурувати. Не впливає сьогодні заробітна плата. Якщо хлопець не хоче бути мобілізованим, не йде до ТЦК на оновлення документів і не готовий надавати ці військові документи, ніяка заробітна плата не примусить його вийти на роботу. Його примусить на роботу вийти тільки, якщо його забронюють, тоді він може погодитись і на зниження заробітної плати", — вважає Наталія Слинько.