Крен управо. Чому результати виборів до Європарламенту не допоможуть Путіну

Незважаючи на те, що більшість у Європарламенті збереглася, в окремих країнах ЄС результати виборів призвели до політичної турбулентності.

Минулими вихідними в Європі відбулися вибори до Європарламенту. І хоч їхні результати поки що попередні (підрахунок голосів у більшості країн ЄС ще триває), вже можна з упевненістю говорити про те, що ультраправі партії або зміцнюють свої позиції, або й зовсім здобули перемогу. Але незважаючи на те, що низку європейських партій правого спрямування пов'язують із російським впливом, Кремлю ще рано святкувати.

Главред розбирався в тому, чого чекати Україні від нового складу головних інституцій Європи і чи варто очікувати прийняття до Євросоюзу в найближчому майбутньому.

Вибори до Європарламенту 2024 - що відомо

Згідно з попередніми результатами голосування, європейці віддали перемогу Європейській народній партії (ЄНП) - альянсу правоцентристських сил, який очолює чинна голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. За даними з 27 країн ЄС, ЄНП може отримати в новому Європарламенті щонайменше 186 мандатів (загалом у Європарламенті 720 депутатів).

Другою за чисельністю партією, судячи з результатів, залишається Прогресивний альянс соціалістів і демократів зі 135 мандатами, тоді як ліберали, партія "Оновлюючи Європу", у нинішньому скликанні ЄП стали лише третіми (79 мандатів), із невеликим відривом обганяючи Партію європейських консерваторів і реформістів (73 мандати).

Проте, незважаючи на зміцнілих ультраправих, глава Єврокомісії пообіцяла зберегти проукраїнський курс і створити коаліцію з проєвропейськими силами.

"Під час свого першого мандату я продемонструвала, чого може досягти сильна Європа. Моя мета - продовжувати йти цим шляхом із тими, хто виступає за Європу, за Україну, за верховенство закону", - заявила Урсула фон дер Ляєн, коментуючи результати виборів.

Орбан уперше розгромно програв, а Макрон розпустив парламент

Однак попри те, що більшість у Європарламенті збереглася, в окремих країнах ЄС результати виборів призвели до політичної турбулентності. Так, наприклад, в Угорщині та Словаччині правлячі партії "друзів Путіна" Орбана та Фіцо помітно здали позиції. Так, опозиційна політсила Словаччини Прогресивна Словаччина (PS) набрала 27,81% голосів і стала переможцем перегонів, тоді як партія Фіцо Smer-SD посіла друге місце з результатом у 24,76% голосів.

Водночас партія Орбана "Фідес" набрала 43,8% голосів, що стало найнижчим результатом на виборах до Європарламенту за всю її історію, а колишній союзник угорського премʼєра Петер Мадяр здобув близько 30% голосів і водночас став беззаперечним лідером угорської опозиції.

Також опозиція виграла у Франції та Німеччині. Наприклад, у Німеччині перемогу здобули блок Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу (ХДС/ХСС) та проросійська партія "Альтернатива для Німеччини" (АфД), тоді як правляча партія Олафа Шольца, Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), виявилася лише третьою.

​

​"Радикалізація настроїв порівняно з 2019 р. є, але вона все ще не загрожує сталості німецької політичної системи. Бо АфД уже втрачає рейтинг через токсичність і незбалансованість власної політики. А традиційний лідер німецької політики - ХДС/ХСС - відроджується після попередніх провальних виборів. Якщо довгострокові вибори справді відбудуться найближчими місяцями і на них переможе ХДС/ХСС, їй навряд чи вдасться сформувати одноосібну коаліцію. Але Вільні демократи чи Зелені доволі органічно вбудовуються в новий уряд. ХДС у Бундестазі критикує уряд Шольца за недостатній тиск на Росію, для нас такий розвиток подій був би цілком, імовірно, бажаним", - зауважив публіцист, фахівець зі стратегічних комунікацій Юрій Богданов.

Але якщо в Німеччині поки що результати виборів сприймають із холодною головою, у Бельгії, де партія чинного прем'єра Александра де Кроо програла вибори до федерального парламенту з результатом 5,4% голосів, це стало приводом для відставки очільника уряду.

Мало чим відрізняється ситуація і для французької влади, де партія Еммануеля Макрона розгромно програла вибори партії Національне об'єднання Марін Ле Пен, яка раніше неодноразово демонструвала симпатію до путінського режиму і особисто до російського диктатора Володимира Путіна.

Ба більше, результати виборів у Франції стали причиною для розпуску парламенту й оголошення дострокових виборів.

​

​За словами Макрона, результат волевиявлення "не є добрим для партій, які захищають Європу" і додав, що ультраправі набирають популярності "повсюдно" на континенті.

"Я не можу діяти так, ніби нічого не сталося... Саме тому, провівши консультації, передбачені статтею 12 нашої Конституції, я вирішив знову надати вам вибір нашого парламентського майбутнього шляхом голосування", - заявив французький лідер.

На думку аналітика, військовослужбовця ЗСУ Віктора Андрусіва, основна причина рішення Макрона - провал його партії на виборах із гігантським відривом від ультраправих.

"До європарламенту вибори відбуваються за пропорційною системою відкритих списків (щось на кшталт як у нас), а до національного парламенту - за мажоритаркою. Тому загалом по країні ультраправим надають велику підтримку, але в конкретних мажоритарних округах цієї підтримки не вистачає для перемоги кандидатів. Я думаю, що Макрон не просто психанув, хоча підстави були. Я думаю, що він очікує все-таки значно реабілітувати ситуацію через особливості національної системи", - вважає експерт.

Виграти війну Росії не допоможуть

Водночас, у країнах Європи є й ті, хто зміцнив свої позиції після виборів. Так, консервативна партія італійського прем'єра Джорджії Мелоні "Брати Італії" перемогла на виборах до Європарламенту та отримала підтримку 28,9% виборців, чим посилила позиції Мелоні як усередині країни, так і в ЄС загалом.

За словами виконавчого директора Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександра Леонова, перевага правих партій у Європі хоч і неприємна тенденція, але цілком прогнозована.

"Деякі країни Європи все ще хворі на правий популізм, деякі з них, будемо сподіватися, вже від нього оговтуються. І говорити про те, що після виборів ситуація в Європарламенті зміниться, не варто. Оскільки і соціал-демократи, і ліберали обов'язково створять коаліцію, в якій узгоджуватимуть свою позицію, зокрема й щодо українського питання", - каже Леонов "Главреду".

І додає, що праві партії в Європі відрізняються одна від одної. Наприклад, "Альтернатива для Німеччини" - політсила, яка симпатизує Путіну, тоді як ультраправі в Італії зайняли проукраїнську позицію.

Тому, як зазначають експерти, зміна балансу в Європі навряд чи серйозно позначиться на підтримці України. Адже Європа мілітаризується і робить наголос не тільки на забезпеченні власної безпеки, а й на зменшенні низки дискусій про надання допомоги Україні у війні проти Росії.

"Європа вже пройшла точку неповернення. І будь-яка країна, яка братиме участь у процесі, не зможе з нього вийти, оскільки це банально вигідно. До речі, коли на останньому саміті ЄС обговорювали важливість створення спецфонду для фінансування ВПК, проти виступали тільки нейтральні країни, але навіть проросійськи налаштовані країни не заперечували, адже це може завантажити їхні підприємства і дати додаткові робочі місця. І ці фактори будуть чинити серйозний вплив на позицію країн", - вважає Леонов, уточнивши, що зараз усе вказує на те, що вплив "друзів України" збережеться.

Інша справа, що економічні питання в найближчі п'ять років можуть стати каменем спотикання на шляху вступу України до Євросоюзу. Адже незважаючи на публічні заяви європейців про можливий початок переговорів з Україною, на ділі цей процес можуть всіляко затягувати через розподіл коштів усередині Євросоюзу.

"Перепони можуть бути найрізноманітніші. Для нас найголовніша - субсидування економіки. Поки що Європейський Союз не змінював своїх директив у частині економічної політики і згідно з ними Україна може безповоротно отримати понад 100 мільярдів євро. Однак це навряд чи сподобається полякам, угорцям та іншим, особливо якщо гроші будуть перерозподілені. І в цьому полягає відповідь на питання про те, як скоро ми зможемо просунутися до членства в ЄС. Нам необхідно буде проводити переговори окремо з кожною країною. З тією ж Польщею в економічному плані у нас не складається, на відміну від військово-політичного. З угорцями буде те саме, як і з французами та іспанцями. Багато країн будуть проти вступу України до ЄС виключно через те, що в українську економіку потрібно буде субсидіювати кошти, адже в умовах війни економічне зростання бути перспективним не обіцяє", - розповів "Главреду" політичний експерт і керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок.