Мисливець, знищений вогнем: що відомо про "Адмірала Левченка", який згорів у Баренцовому морі

Росіяни на війні вже втратили чимало кораблів та катерів – абсолютну більшість через удари дронами та ракетами з боку України. Проте іноді росіяни втрачають кораблі наче через нещасний випадок, але опосередковано через свої агресивні дії. Так, наприклад, трапилося з "Адміралом Левченком" – великим протичовновим кораблем (за класифікацією НАТО – ескадреним міноносцем). 10 червня 2024 року судно загорілося у Баренцевому морі на півночі країни-терористки.

Цей корабель не був залучений у повномасштабну війну проти України, проте вона стала однією з причин втрати судна. Що відомо про "Адмірала Левченка", якими є його характеристики та можливості – читайте у матеріалі 24 Каналу.

"Вогонь санкцій" або чому спалахнув корабель

10 червня керівник Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня Дмитро Плетенчук повідомив, що у Баренцевому морі спалахнув російський корабель – протичовновий "Адмірал Макаров". За його словами, причиною стало займання установки.

Плетенчук наголосив, що в знаки далося те, що Україна ввела санкції проти Росії після початку агресії у 2014 році й ворог не міг більше отримувати двигуни для кораблів, які виготовляли у Миколаєві. І ось результат.

Так буває, коли "свєрхдєржава" отримує санкції від України й не може обслуговувати самостійно двигуни, вироблені у Миколаєві. 10 років не вистачило на вирішення цієї проблеми. Одна з установок і запалала,
– пояснив Плетенчук.

Станом на 11 червня невідомо, чи корабель після пожежі залишився на плаву. Проте керівник комунікацій Сил оборони Півдня відзначив, що екіпаж корабля – кілька сотень людей. Про загиблих чи постраждалих інформації поки що також немає.

Характеристики "Адмірала Левченка"

"Адмірал Левченко" належить до серії радянських великих протичовнових кораблів і багатоцільових фрегатів 1-го рангу, які були прийняті на озброєння флоту СРСР. Конкретно це судно було закладене у Санкт-Петербурзі у 1982 році та вже через 3 роки спущене на воду. Назвали його на честь радянського адмірала Гордія Левченка.

"Адмірал Левченко" / Фото росЗМІ

У 1989 році його ввели у склад Північного флоту СРСР (після розпаду Радянського Союзу – Росії). Цей корабель має наступні характеристики:

• водотоннажність – 7 620 тонн;
• довжина – 145 метрів;
• ширина – 17,2 метра;
• осадка – 5,2 метра;
• двигуни – 2 форсажних (22 500 кінських сил кожен) та 2 маршових (потужність 9 000 кінських сил кожен);
• максимальна швидкість ходу – 30 вузлів (55,5 кілометра на годину);
• дальність плавання – 6 350 морських миль на 14 вузлах при найбільшому запасі палива;
• автономність плавання – 30 діб;
• екіпаж – 275 осіб.

"Адмірал Левченко" / Фото росЗМІ

Кораблі такого типу здатні нести кероване ракетне озброєння та діяти в дальній морській та океанській зонах, а на борту мають авіаційну групу в складі 2 гелікоптерів К-27. Крім того, "Адмірал Левченко" обладнаний й іншим озброєнням, зокрема:

• радіолокаційною станцією МР-145 та РЛС, яка здатна виявляти ракети та літаки;
• протичовновим комплексом "Раструб";
• 2 корабельними установками АК-100 калібром 100 міліметрів;
• 2 напівавтоматичними універсальними гарматами 21-К калібром 45 міліметрів;
• зенітно-ракетним комплексом морського базування "Кинджал";
• 4 шестиствольними корабельними автоматичними артилерійськими установками АК-630, калібром 30 міліметрів;
• іншим протичовновим та мінно-торпедним озброєнням.

Кораблі проєкту "Удалой"

"Адмірал Левченко" належить до проєкту 1155 "Фрегат" (або ж "Удалой"). У часи СРСР будівництво таких човнів мало чи не єдину мету – протидіяти багатоцільовим та ракетним атомним підводним човнам, особливо американським. За задумом, судна такого типу мали б супроводжувати та захищати ударні авіаносні групи кораблів та протидіяти ворожим субмаринам.

Наприклад, у 1990 році "Адмірал Левченко" ніс службу в Середземному морі, стежив за американським авіаносцем "Саратога".

"Адмірал Левченко" / Фото росЗМІ

Станом на 2022 рік у Росії було лише 7 таких кораблів: 3 у складі Північного флоту ("Адмірал Левченко", "Сєвєроморськ", "Віцеадмірал Кулаков") та 4 – у Тихоокеанському ("Адмірал Виноградов", "Маршал Шапошніков", "Адмірал Пантелєєв", "Адмірал Трібуц").

Як Росія використовувала "Адмірала Левченка"

Кораблі проєкту "Удалой" не були у складі Чорноморського флоту, а тому усі наявні судна в СРСР перейшли Росії у складі Північного та Тихоокеанського портів. Цікаво, що СРСР будував ці човни для протидії американським, але у 1996 році "Адмірал Левченко" брав участь у спільних навчаннях зі США та Великою Британією.

У період з 1999 по 2001 роки "Адмірал Левченко" був на ремонті у Санкт-Петербурзі, а згодом знову ж таки був залучений до різного типу навчань. У 2010 році, як заявляла Росія, це судно начебто "несло бойову службу у боротьбі з піратством" в Аденській затоці.

"Адмірал Левченко" / Фото росЗМІ

Після окупації Криму в 2014 році росіяни завели "Адмірала Левченка" в захоплений Севастополь. Там корабель проходив ремонт і відновлення технічної готовності. Проте з того року росіяни втратили можливість обслуговувати двигуни, виготовлені в Миколаєві.

Влітку 2014 року корабель перейшов з Чорного Море в Середземне. Основним пункт його базування усі ці роки залишалося місто Сєвероморськ. Станом на 2021 рік знову був у ремонті, а з початком повномасштабної війни росіяни повернули його в стрій.

Чи міг цей корабель поповнити втрати у Чорному морі?

Чорноморська флотилія росіян зазнає серйозних втрат і виникає питання – чи можуть інші судна допомогти поповнити ці втрати. Бо лише так ця втрата для росіян могла б серйозно вплинути на хід війни. Проте відповідь – ні.

Річ у тім, що на російські військові кораблі поширюється дія Конвенції Монтре, яка у 1936 році відновила суверенітет Туреччини над протоками з Чорного в Середземне море. Відповідно до Конвенції, за торговими суднами всіх країн зберігається свобода проходу через протоку як в мирний, так і у воєнний час. Однак режим проходу військових кораблів різний відносно чорноморських і нечорноморських держав.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Анкара вирішила закрити прохід протоками для військових кораблів країни-терористки. Тобто пожежа в Баренцевому морі не знищила судно, яке потенційно могло б з'явитися біля Криму.

Однак ця історія показала, що санкції таки діють. Навіть якщо через 10 років.