Звільнені з полону: куди військовим звертатися по медичну допомогу

Війна залишає незабутні сліди не тільки на полі бою, а й у серцях тих, хто пережив полон. За 10 років російсько-української війни РФ неодноразово порушувала правила та звичаї ведення війни, а також міжнародне гуманітарне право у випадках поводження з військовополоненими. Тому велика кількість звільнених з російського полону військових потребує системного і тривалого лікування та реабілітації.

У постанові №296 від 15 березня 2024 року Кабмін деталізував механізм надання такої допомоги. За словами юриста ГО "Юридична сотня" Наталії Шмарко, медична допомога для звільнених із полону передбачає такі етапи:

• первинний загальний огляд терапевтом (сімейним лікарем) і психіатром з обов'язковим збором анамнезу (за умови надання згоди на огляд лікарем-психіатром);
• проведення лабораторних досліджень (загальний клінічний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, експрес-тести інфекційних захворювань, аналіз на сифіліс, ВІЛ, гепатити В і С);
• проведення інструментальних досліджень (рентгенологічних, ультразвукових, ендоскопічних) за медичними показаннями;
• консультації лікарів-фахівців за медичними показаннями.

Як відбувається виписка військового

Виписка звільнених із полону проводиться за медичними показаннями. Лікар надає рекомендації щодо подальшого амбулаторного лікування, реабілітаційної та психологічної допомоги, соціальних послуг, зокрема, влаштування в соціальні установи. Також звільненим із полону доступна допомога із соціальною та професійною адаптацією і санаторно-курортне лікування.

Після виписки військові перебувають під контролем сімейних лікарів або медичної та психологічної служби у військовій частині.

Якщо людина потребує психологічної допомоги, можна звернутися до центрів реінтеграції ветеранів. Фахівці в таких установах займаються:

• діагностикою психологічного стану;
• наданням першої психологічної допомоги, включно з невідкладною;
• психологічним втручанням низької інтенсивності;
• підтримкою і відновленням функціонування у фізичній, емоційній, інтелектуальній, соціальній і духовній сфері;
• психотерапією депресивних, тривожних, адаптаційних, гострих стресових і посттравматичних стресових розладів, створенням терапевтичного середовища;
• допомогою у визначенні життєвих цілей і підтримці досягнутого прогресу реабілітації після закінчення реабілітаційного процесу, зокрема з урахуванням принципу "рівний — рівному";
• психотерапією інших психічних і поведінкових розладів і станів, що виникли внаслідок хвороби або травми, участі в бойових діях, надзвичайних ситуацій, полону;
• наданням консультативної допомоги, спрямованої на позбавлення від шкідливих звичок, а також формування навичок здорового способу життя;
• взаємодією з надавачами первинної та спеціалізованої медичної допомоги з метою своєчасного діагностування, забезпечення лікування психічних хвороб та підтримання стійкого стану ремісії;
• медичною та реабілітаційною допомогою, згідно з медичними показаннями;
• взаємодією із соціальними службами з метою забезпечення надання соціальних послуг, якщо умови життя впливають на психічне здоров'я.

"У разі виявлення депресивних, тривожних, адаптаційних, гострих стресових і посттравматичних стресових розладів, що можуть призвести до обмеження повсякденного функціонування, психолог або лікар-психолог, який надає психологічну допомогу, повинен мати обов'язкову додаткову спеціалізацію (сертифікацію) з одного з методів психотерапії з доведеною ефективністю, які мають доказову базу міжнародних досліджень та рекомендовані міжнародними протоколами", — каже Фокусу Шмарко.

Крім того, психологічна допомога може бути надана службами у військових частинах (підрозділах), а також у військово-медичних закладах охорони здоров'я.

Якщо звільнені з полону перебувають у складних життєвих обставинах — їх мають скерувати до органів соціального захисту населення або надати соціальні послуги, щоб оцінити їхні індивідуальні потреби.

Як працюють центри реінтеграції

Варто зазначити, що проєкти реінтеграції ветеранів активно розвиваються в Україні та надають всебічну допомогу. Один із центрів із 2023 року працює у Львівській області. Там захисники проходять фізкультурно-спортивну реабілітацію, отримують психологічну допомогу, а також можуть відвідувати безоплатні тренінги з працевлаштування та відкриття власного бізнесу.

Згідно з постановою Кабміну, у реінтеграційних центрах до захисників мають застосовувати індивідуальний підхід. Для кожного військового окремо передбачені заходи, а час для відвідування сім'ї визначає керівник реінтеграційної команди.

Військові мають проживати в палатах, обладнаних душовими кабінами. В одній палаті можуть проживати від однієї до трьох осіб.

У постанові Кабміну також зазначено, що територія центру реінтеграції має бути відокремленою, огородженою, обладнаною доріжками для осіб з інвалідністю, пристосованою для проведення часу на вулиці, включно з прогулянками.

У центрах реінтеграції має бути обладнано приміщення для групової, індивідуальної роботи з психологами, а також простір для соціальної та професійної адаптації, творчості, занять спортом і зони психологічного розвантаження.

Фокус раніше писав, хто з багатодітних батьків не зможе отримати відстрочку від мобілізації.

Також Фокус розбирався, чому у Верховній Раді пропонуютьпом'якшити покарання для дезертирів.