«Злив» даних НАБУ: Шабунін відповів Кривоносу на звинувачення щодо тиску та «полювання на відьом»

Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос, 11 червня, вперше відреагував на скандал зі «зливом» даних НАБУ Банковій. При цьому Кривонос звинуватив «Центр протидії корупції» та його очільника Віталія Шабуніна в тиску на нього та «полюванні на відьом». Глава ЦПК своєю чергою відповів на ці звинувачення. 

Крім звинувачень у бік ЦПК, Кривонос також заявив, що за фактом «зливів» відкрито кримінальне та два службових провадження. При цьому директор НАБУ заявив, що будь-які рішення, зокрема й кадрові, він прийматиме за результатами розслідувань. І згідно з визначеними законодавством процедурами. 

«За два тижні після публікації фактів про Гізо Углаву і витоки матеріалів розслідування з НАБУ та 4 дні після сюжету журналістів bihus.info директор НАБУ Кривонос нарешті відреагував публічно. Щоправда, почати він вирішив зі звинувачень на адресу ЦПК у «полюванні на відьом». Хоча конкретні факти  про неприпустимі витоки фігурантам корупційних розслідувань оприлюднили журналісти», – пише Шабунін.

За його словами, Рада громадського контролю НАБУ вимагає звільнення першого заступника директора НАБУ Гізо Углави до того, як правоохоронні органи завершать розслідування. Углаву підозрюють у причетності до «зливів» даних.

«Проте, це нюанси. Головне – результат. А саме – відсутність подальших витоків з НАБУ фігурантам розслідувань і притягнення винних до відповідальності. Чого без звільнення Гізо Углави досягти на цьому етапі вже неможливо», – пише Шабунін.

Глава ЦПК додав, що паралельно із досудовим розслідуванням справи не заборонено проводити службове. Шабунін зазначив, що це дві різні процедури, які мають різні стандарти доказування. Наслідком службового розслідування, додав глава ЦПК, може бути звільнення Углави, наслідком досудового – притягнення до кримінальної відповідальності за умови доведення винуватості.

Віталій Шабунін також звернув увагу, що досудове розслідування може тривати роками. Тому за його словами, позиція Кривоноса схожа на те, що він «не готовий звільняти Углаву якнайшвидше в рамках законної дисциплінарної процедури».

При цьому Шабунін підкреслив, що досудове розслідування почалося через два тижні після того, директор НАБУ дізнався від викривача про «злив» інформації. Голова ЦПК звинуватив Кривоноса у затягуванні з відкриттям справи, а також у тому, що він не забезпечив конфіденційності та раптовості у розслідуванні.

«Не секрет, що Углава був обізнаний як про факт розслідування, так і про його суть, що з самого початку дозволяло йому як знищувати докази, попереджати можливих спільників (Біркадзе, Голика та детектива Полюгу), так і впливати та втручатися в процес слідства. За цих умов з самого початку керівництво НАБУ зробило ефективне досудове розслідування неможливим. Таке затягування на роки, прикриваючись якимось гіпотетичним суворішим покаранням, – чистої води маніпуляція», – заявив Шабунін.

Що стосується початку дисциплінарного провадження, то за словами глави ЦПК, з ним взагалі не було сенсу тягнути. Враховуючи, що Углава, як зазначив Шабунін, від самого початку знав про провадження та його суть.

Саму новину про початок двох службових розслідувань Шабунін назвав хорошою. Але разом з цим він додав, що невідомо, чи фігурує в них Углава, і скільки часу потрібно Кривоносу, аби організувати швидкий і ефективний процес.

«Якщо за найближчий тиждень або два такі розслідування не закінчаться дієвим результатом, то стане очевидно, що ці розслідування були потрібні лише для замилювання очей і відвернення уваги від ключового – звільнення Гізо Углави», – зазначив Шабунін.

Глава ЦПК також наголосив, що згідно із Законом про НАБУ, кадрові рішення повинні прийматися на підставі висновку саме службового розслідування в рамках дисциплінарної процедури, а не на підставі результатів досудового розслідування.

У травні Кривонос усунув Углаву від виконання обов’язків.Тоді в Бюро повідомили, що таке рішення прийняли через розслідування про злив даних, як згодом з'ясувалося, консультанту офісу президента Юрію Голику. Вже після цього, за даними ZN.UA, кілька детективів бюро написали нові рапорти, які стосувалися фактів витоку інформації в рамках розслідування кримінальних справ та інших порушень. Включно з тиском першого заступника директора НАБУ Гізо Углави.

Зокрема, як писала Інна Ведернікова у статті «У пошуках «крота». Чим може закінчитися криза між НАБУ та САП», в телефоні, вилученому в Голика в рамках іншої справи, детективи НАБУ знайшли  підтвердження того, що він одержував детальну інформацію про перебіг розслідування через бізнесмена Георгія Біркадзе. За інформацією джерел ZN.UA, детективи вже ідентифікували двох дійових осіб схеми зливу, однак невідомим лишається третій – ймовірно високопосадовець НАБУ. І за версією слідства, це нібито Углава.

Однак у розпорядженні команди Bihus.Info виявилася частина фотографій із кешу телефону Голика, де детективи НАБУ і знайшли зокрема, й листування Біркадзе з високопоставленим «японцем» (так на сленгу називають працівників НАБУ), яке він нібито і продавав Голику. Сам Біркадзе заперечує, що Углава був тим самим високопоставленим «японцем».

Журналісти Bihus.Info також поставили під сумнів стилістику «японця» (за версією слідства - Углави), зіставивши звичайне листування Углави з іншими людьми. При цьому версія про так звану спецоперацію, у якій намагалися запевнити журналіста, також більше не вписується в контекст. Адже за словами Дениса Бігуса, по-перше, цю версію у всіх розмовах офрек прибічники Углави використовували як останній бастіон захисту. По-друге, якби це справді була спецоперація, то всієї цієї історії взагалі б не існувало. 

Найважливішим Бігус назвав те, що якби в НАБУ не було зливів інформації та втручань у роботу детективів, то на питання, що це за «скріни» та «що відбувається», він чув би «друже, це порожняк, в нас все нормально, все штатно, може це спецоперація якась». Але за словами Бігуса він чув, що це не новина і «в нас вже по курилках це всі обговорюють».