Топ-8 українських акторів, гра яких вас вразить

Акторство - це складне мистецтво, яке під силу не кожному. Органічно перевтілитися у будь-якого героя та відтворити усю палітру його емоцій може лише справжній професіонал. Пропонуємо дізнатися більше про акторів українського театру та кіно, які радують глядачів своїм талантом і майстерністю.

Тарас Цимбалюк

Майбутня зірка українського кіно народилась 16 грудня 1989 у Корсунь-Шевченківському, що на Черкащині. Тарас змалку тяжів до сцени, адже виступав у шкільному КВК, займався танцями, а також дзюдо і боксом. У нього навіть були думки стати гумористом, але батько порадив хлопцю вступати на актора. Цимбалюк навчався у двох вищих навчальних закладах: Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого та в Київському національному університеті культури і мистецтва.

Ще під час навчання хлопець почав робити перші кроки в професії. Зокрема, бувши студентом, дістав головну роль у серіалі «Останній яничар». Також під час навчання Тарас співпрацював з Молодим театром та академічним театром юного глядача у Києві. Утім, впізнаваним актор став після історичної драми «Чорний ворон», у якій зіграв головну роль - українця Івана Чорноуса, який бореться з радянською владою. Типаж високого, статного та з атлетичним тілом Цимбалюка ідеально підійшов для цієї ролі.

Також Тарас знімався у костюмованій драмі «Кріпосна», у сучасному серіалі «Спіймати Кайдаша» та історичній драмі «Кава з кардамоном». Це одні з найуспішніших ролей актора, які допомогли йому міцно закріпитися в українському кінематографі.

Олександр Рудинський

Молодий актор народився 23 липня 1996 року в Миколаєві. Любов до акторської майстерності в Олександра з’явилась ще у шкільні роки. Саме тоді він почав знайомитися з основами театральної гри. Тож одразу після школи хлопець подався до університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, де й опанував професію актора. Рудинський навчався у майстерні досвідченого режисера, лауреата шевченківської премії - Дмитра Богомазова. Після закінчення університету хлопець почав працювати у Національному драматичному театрі імені Івана Франка.

Філігранну майстерність актор продемонстрував у виставах «Кайдашева сімʼя», «Украдене щастя», «Загнаний кінь» та інших. А от першою роботою у кінематографі стала роль закарпатського гуцула у фільмі «11 дітей з Моршина». За словами Рудинського, це не те кіно, яке його приваблює, однак, для нього виявився корисним досвід роботи із режисером Олександром Непиталюком.

Та по-справжньому актор засяяв у соціальному серіалі «Перші ластівки», у якому йдеться про складні стосунки між підлітками різних соціальних верств. Олександру дісталась одна з головних ролей - хулігана Нікіти Маслова, який є одним із найпопулярніших хлопців у школі. Рудинський настільки вдало відіграв цю роль, що став помітною фігурою на українському кіноринку.

Євген Ламах

Євген Ламах зʼявився на світ 29 червня 1996 року в Сумах. У театральних гуртках хлопець почав займатися ще під час навчання у школі, тож його інтерес до акторства лише зростав. Тому Євген подався на навчання у Київський національний університет культури і мистецтв на театральну кафедру. Першу роль Ламах зіграв ще під час студентства у серіалі «Команда».

Але знаковим для молодого актора став 2019 рік, коли він постав одразу у трьох потужних стрічках: «Крути 2018», «Іловайськ 2014», «Черкаси». Ламах майстерно передав характери персонажів у цих історичних фільмах, гучно заявивши про себе в українському кінематографі. Зокрема, за «Черкаси» його номінували на відому кінопремію "Золота Дзиґа" та "Кіноколо». Крім того, Євген став переможцем кінофестивалю "Корона Карпат" у 2021 році.

Однією з останніх потужних робіт за участі Євгена є воєнна драма режисера Ахтема Сеітаблаєва «Мирний-21». Вона розповідає про події 2014 року, коли російські окупанти хотіли захопити прикордонний пункт на Луганщині. Утім, українські військові не дали цього зробити та гідно відстоювали наші території.

Максим Девізоров

Майбутня зірка українського кіно з’явилась на світ 3 лютого 1996 року в Рівному, але вже за два роки разом із сімʼєю переїхав до Києва. Максим з самого дитинства органічно почував себе в кадрі. Тому ще у дошкільні роки йому вдавалося зніматися в рекламі та різних телевізійних програмах. Паралельно з навчанням у школі хлопець вів телешоу «Підсумочки» на Першому Національному каналі. До того ж юному Девізорову вдавалося отримувати епізодичні ролі в різних серіалах. Тому після школи хлопець пішов здобувати спеціальність «сценічне мистецтво» у Київський національний університет культури та мистецтв.

Талант і здібності Максима до акторської майстерності не залишилися без уваги. У 2017 році він почав працювати у Театрі-студії «11». Глядачі могли спостерігати за грою молодого актора у таких виставах, як «Політ над зозулиним гніздом», «Хамелеон», «Тату, ми всі в тумані». Утім, велику популярність Девізоров здобув, знявшись у соціальному серіалі «Перші ластівки». Там він зіграв роль Дена, друга найпопулярнішого хлопця в школі - Феді. За сюжетом, хлопець не на жарт заздрить своєму товаришу, адже той має попит серед дівчат, а також йому краще вдаються деякі предмети у школі. Участь у цьому молодіжному детективі зробила Максима більш впізнаваним.

Крім того, протягом своєї карʼєри Девізоров знявся у кількох серіалах: «Краса потребує жертв», «Агенти справедливості», «Дільничний із ДВРЗ», «Новенька». А також актор відзначився майстерною грою у воєнній драмі «Мирний-21».

До речі, зараз Максим Девізоров служить в Збройних Силах, захищаючи Україну від російського агресора. А наприкінці 2023 року хлопця нагородили орденом "За заслуги" III ступеня за "за вагомий особистий внесок у розвиток української кінематографії, заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України та багаторічну сумлінну працю".

Григорій Бакланов

Один із найпопулярніших молодих акторів сьогодення зʼявився на світ 31 серпня 1994 року в Одесі. З ранніх років хлопець тяжів до акторської майстерності, тож спершу відвідував театральну школу в Одесі, а згодом вступив до Київського національного університету театру, кіно й телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Значною перевагою для Григорія серед конкурентів стало вміння грати одразу на кількох музичних інструментах: баяні, акордеоні, гітарі, фортепіано та інших. Цей талант актор часто демонстрував у своїх постановках на сцені.

У різні роки Бакланову вдалося попрацювати в Київському театрі юного глядача на Липках, театрі драми та комедії на лівому березі та Новому театрі на Печерську. За ролі у виставах «Ромео і Джульєтта» та «Забава» навіть здобув перемогу на Міжнародному театральному фестивалі в Китаї. Бакланова відзначили у категорії «Найкраща акторська гра». Широку популярність актор отримав завдяки ролі Лавріна у серіалі «Спіймати Кайдаша», що сподобався багатьом українським глядачам. Кінороботу зняли за мотивами повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», у якій йдеться про чвари в українській родині.

Найчастіше Григорій Бакланов відіграє добрих, чесних і справедливих персонажів. На його рахунку є вже десятки різних ролей у фільмах і серіалах: «Пекельна Хоругва», «Детектив Ворожка», «Морська поліція. Чорноморськ», «Сага», «Поговори з нею», «Черкаси», «Зникла наречена» та багато інших. Крім того, Бакланов займається озвучуванням. Його голосом можна послухати аудіоверсію мемуарів принца Гарі "Запасний".

Дмитро Сова

Зірка українського кіно народилась 9 липня 1983 року у Прилуках, що на Чернігівщині. Батьки Дмитра мали далекі професії від творчості: тато був слюсарем-сантехніком, а мама - технологом харчового виробництва. Натомість у родинному колі часто звучали пісні та вірші, написані батьком. У шкільні роки Дмитро разом з братом Петром відвідували дитячий музичний театр, де вперше близько познайомилися з професією актора.

Юнаку припало до душі бути на сцені, тож він вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Після навчання Сова потрапив до експериментального театру «Вільна сцена», яким керував авторитетний режисер Дмитро Богомазов. Протягом трьох років роботи актор встиг себе добре проявити, тож згодом Дмитро потрапив у кінематограф. Почав з епізодичних ролей у серіалах «Сестри по крові» та «Повернення Мухтара-2». А через деякий час почав отримувати головні ролі.

Загалом акторський доробок Сови налічує понад 70 кіноробіт. Зокрема, він засяяв у стрічках «Я з тобою», «Сувенір з Одеси», «Село на мільйон», «Свати-3», «Присяга лікаря», «Референт». Доволі популярним серіалом за участі Дмитра Сови є «Морська поліція. Чорноморськ». Там він зіграв одну з головних ролей - суворого капітана Мельниченка, який бореться з несправедливістю разом зі своїми колегами по морському патрулю. З 2022 року Дмитро став на захист батьківщини від російського агресора. Він служить у одній бригаді разом зі своїм тестем.

Ярослав Шахторін

Ярослав народився 9 квітня 1998 року в Нікополі, що на Дніпровщині. Хлопець ще в дитинстві зрозумів, що хоче працювати на сцені та дарувати людям емоції. Тож після школи вступив на акторський факультет в Київський національний університет культури та мистецтв. Паралельно з навчанням Шахторін почав опановувати каскадерство. Так, юнаку вдалося проявити небезпечні трюки у серіалах «Полуда», «Пес-3», «Ментівські війни».

Окрім каскадерства, він вчився фехтування, бойових мистецтв і верхової їзди. Всеукраїнську славу актору принесла роль Свята у мелодрамі «Новенька». Він зіграв там веселого хулігана, який завжди шукає пригоди. Хлопець бере участь в шкільному гурті, щоб отримати увагу від однокласниці Галі, в яку закохався по вуха. Ярослав вправно проявив себе у цій ролі, тож збільшив свою аудиторію глядачів.

Також Шахторіна можна побачити у комедії "Люся інтерн" та драмі "Жіночий лікар. Нове життя". Цікаво, що в цих серіалах Ярослав грав разом зі своєю колегою, а тепер дружиною Таїсією Хвостовою. Загалом акторський доробок Ярослава налічує вже 30 кіноробіт. Під час повномасштабного вторгнення Ярослав опинився в окупації, коли росіяни зайшли в Гостомель. Озброєні російські солдати навіть заходили в його будинок. Утім, їм з дружиною пощастило й окупанти пішли геть.

Сергій Стрельніков

Зірка «Довбуша» народилася 13 листопада 1979 у селі Никифоровка, що в Росії, але вже у віці двох років хлопчик разом з батьками перебралися на Київщину. А все тому, що батька скерували в Україну по роботі. Він працював психіатром у наркологічному диспансері. Сімʼя встигла змінити кілька населених пунктів.

Реалізовувати свої акторські амбіції Стрельніков поїхав до столиці. Там Сергій навчався на режисера в училищі культури, а також у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. Свій творчий шлях актор розпочав з театру: працював у Театрі юного глядача та молодіжному театрі «Ательє 16». Там він відзначився участю у виставах «Тригрошова опера», «Казанова», «Той, хто з неба впав».

Згодом Сергій перейшов працювати у кіно. Почав з невеликих ролей у популярних серіалах «Бідна Настя», «Повернення Мухтара», «Янгол-охоронець», «Зачароване кохання». Пізніше отримав головну роль у стрічці «Страсті за Чапаєм», за що був відзначений кінопремією «Телетріумф».

Новим етапом в карʼєрі, що значно збільшило популярність актора, стала роль Стефана Яблоневського в історичній драмі «Кріпосна». Його персонаж - польський князь, батька якого загадково вбили. Він намагається зʼясувати, хто це зробив, утім, на шляху зустріне чимало перепон.

А от всеукраїнську славу Стрельников отримав завдяки вже легендарному фільму «Довбуш». Сергій зіграв там головну роль - опришка Олекси Довбуша, який прагне відімстити панам за смерть батьків. Він планує зробити це з братом Іваном, але інтереси рідних людей розбігаються. Натомість польські пани прагнуть знищення Олекси. Стрічка вже встигла стати найкасовішим фільмом 2023 року, зібравши понад 50 мільйонів гривень.

Загалом така робота є однією з наймасштабніших в українському кінематографі. Красиві мальовничі локації, рекордна кількість акторів, костюми ручної роботи, тривале вивчення історичної довідки та копітка праця величезної команди зробили свою справу. Тож фільм вдало доповнив скарбничку якісного українського кіно.

Як бачимо, український кінематограф переповнений талановитими та професійними молодими акторами. Це надихає переглядати та підтримувати національний кінопродукт.