Учені вважають, що розташування Сонця в космосі може впливати на історію Землі більше, ніж вважалося раніше.
Автори нового дослідження, опублікованого в журналі Nature Astronomy, вважають, що дуже тривалий період значного зниження температури на Землі настав унаслідок зіткнення Сонячної системи з міжзоряною хмарою, пише Phys.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Приблизно 2 млн років тому на Землі настала епоха, наповнена тривалими льодовиковими періодами, яка закінчилася приблизно 12 тисяч років тому. Учені вважають, що ці численні льодовикові періоди могли бути спричинені зміною нахилу або обертання планети, переміщенням літосферних плит, виверженнями вулканів і високим рівнем вуглекислого газу в атмосфері. Автори нового дослідження вважають, що Земля замерзла не внаслідок змін довкілля на планеті, а через зовнішній фактор.
Астрофізики виявили докази того, що приблизно 2 млн років тому Сонячна система зіткнулася з дуже щільною міжзоряною хмарою, яка вплинула на геліосферу. Таким чином, як кажуть учені, розташування Сонця в галактиці може впливати на історію Землі більше, ніж вважалося раніше.
Сонячну систему оточує гігантська бульбашка з плазми під назвою геліосфера. Її існування постійно підтримують потоки сонячних частинок або сонячний вітер, який виходить із Сонця. Геліосфера захищає Землю та її мешканців від шкідливого галактичного випромінювання.
Автори вважають, що зіткнення з міжзоряною хмарою призвело до того, що геліосфера стиснулася і на короткий час Земля та інші планети Сонячної системи опинилися поза впливом геліосфери. Тобто ця подія вплинула на клімат на Землі, що призвело до його охолодження. За словами вчених, те, як Сонце рухається в космосі, може вплинути на хімічний склад атмосфери нашої планети.
За допомогою комп'ютерного моделювання астрофізики з'ясували, де перебувало Сонце і геліосфера 2 млн років тому. Також учені вивчили рух кількох великих холодних і щільних міжзоряних хмар, що складаються переважно з водню. Як показує моделювання, зіткнення однієї з міжзоряних хмар з геліосферою могло призвести до того, що Земля підпала під вплив міжзоряного середовища, наповненого різними хімічними елементами, включно із залізом і плутоній.
Через те, що Земля не була захищена, багато радіоактивних елементів легко дісталися до планети. Ці дані узгоджуються з геологічними даними, які показують підвищений вміст ізотопів залізо-60 і плутоній-244 в океані та льодах на Землі якраз приблизно 2 млн років тому.
Щойно міжзоряна хмара перестала впливати на геліосферу, остання знову оточила всі планети Сонячної системи своїм захистом. Учені припускають, що подібне зіткнення може знову статися через 1-2 млн років.
Як уже писав Фокус, спалах на Сонці викликав найсильнішу сонячну бурю за останні 7 років. За кілька днів у гіперактивному регіоні сонячних плям AR3697 відбулися найпотужніші сонячні спалахи.
Також Фокус писав про те, що в 63 світлових роках від Землі, в системі Бета Живописця сталася ДТП планетарних масштабів. Астрономи кажуть, що в результаті зіткнення небесне тіло діаметром близько 530 км перетворилося на пил.