Хто і як приніс гігантські валуни для побудови Стоунхенджа: це були не люди

Досі залишається загадкою, як люди епохи неоліту могли перевезти таку кількість гігантських валунів з Уельсу, щоб побудувати Стоунхендж, пише DailyMail.

Новий аналіз так званого "загубленого валуна", який був узятий зі Стоунхенджа понад 90 років тому, припускає, що можливо, зовсім не люди переміщали ці гігантські валуни. На думку доктора Брайана Джона, колишнього викладача геології з Даремського університету, на проаналізованому валуні є характерні сліди, які залишають льодовики.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Така думка підриває поширену теорію про те, що каміння для Стоунхенджа було видобуто на південному заході Уельсу і вручну перевезено на рівнину Солсбері.

"Відкриття підтверджує мою теорію про те, що каміння для Стоунхенджа не було перенесено людиною", — каже доктор Джон.

Крім каменів сарсенів, які формують такий впізнаваний силует Стоунхенджа, там розміщено також близько 80 блакитних каменів поменше. Історики вважають, що ці камені були взяті з пагорбів Уельсу, але те, хто і як їх переніс, часто стає предметом суперечок.

Свої аргументи доктор Джон ґрунтує на аналізі валуна з блакитного каменю розміром з людський череп. Цей камінь відомий під назвою валун Ньюелла. Він був уперше знайдений у 1924 році геологом Робертом Ньюеллом і полковником Вільямом Гоулі.

Спершу Хоулі вирішив, що знайдений камінь — це просто сміття, і збирався його викинути. Але Ньюелл врятував камінь і поклав його в картонну коробку, яка вирушила на його горище з низкою інших знахідок.

У 1976 році Ньюелл передав камінь музею Солсбері, що сталося незадовго до смерті геолога. У 1977 році вчені знову згадали про камінь, але швидко їхній інтерес згас. Тільки 2022 року доктор Джон знайшов згадки про камінь і з'ясував, чи зберігається ще цей валун.

Досліднику дозволили оглянути камінь і провести ретельний аналіз його поверхні. Джон виявив на камені низку слідів, які вказують на те, що камінь був перенесений льодовиком, а не людиною.

"Ерратичні валуни або льодовикові валуни, як правило, мають характерні грані на поверхні. Зазвичай у них є кілька різних граней, розташованих під кутом одна до одної", — каже експерт.

Річ у тім, що коли льодовики рухаються з льодовиком, вони перевертаються з одного боку на інший. Під час цього процесу утворюється кілька різних плоских граней із закругленими краями, як у валуна Ньюелла.

Також на валуні присутня низка подряпин і тріщин, які часто з'являються внаслідок льодовикового перенесення.

На думку доктора Джона, його відкриття є переконливим доказом того, що валун Ньюелл та інші валуни з блакитного каменю в Стоунхенджі були принесені туди льодовиком.

Нагадаємо, знайдено ще одне приховане призначення Стоунхенджа. Дослідники кажуть, що розташування деяких каменів збігається з рідкісною місячною подією.