Стався 12 млрд років тому: астрономи виявили найдавніший вибух зірки в історії

Астрономи з проекту JADES за допомогою космічного телескопа Вебб виявили одразу 80 нових вибухів наднових у ранньому Всесвіті. Ці події були виявлені на ділянці космосу завширшки з рисове зерно, утримуване на відстані витягнутої руки. При цьому астрономи знайшли найдавнішу наднову за всю історію спостережень, яка виникла 12 млрд років тому, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Найдавніша наднова

Наднові — це вибухи зірок з великою масою, у яких закінчилося паливо для термоядерного синтезу, і вони перетворюються на нейтронні зірки або чорні діри. Але наднові бувають різні, зокрема й ті, які виникають під час вибуху зірки білого карлика. Саме 80 різних наднових виявили вчені і це в 10 разів більше, ніж вдавалося виявити раніше в ранньому Всесвіті.

Якщо вік Всесвіту оцінюють у 13,8 млрд років, то найдавніша наднова з будь-коли виявлених, яку вдалося відкрити астрономам, з'явилася через 1,8 млрд років після Великого вибуху.

Можливості телескопа Вебб

До початку роботи телескопа Вебб 2 роки тому астрономи змогли виявити тільки ті наднові, які з'явилися приблизно 10,5 млрд років тому. Але тепер вдалося побачити вибухи зірки, який виник 12 млрд років тому. І це вдалося зробити завдяки чутливим інфрачервоним приладам телескопа Вебб.

Річ у тім, що світло, яке йде від настільки далеких об'єктів, зміщується в червону частину спектра і довжина його хвилі збільшується. Об'єкти з великим червоним зміщенням здатний побачити телескоп Вебб. Щодо інших наднових, то вони виникли приблизно тоді ж, що й виявлений найдавніший вибух зірки.

Оскільки наднові з часом стають яскравішими, а потім тьмяніють, спостереження за змінами на зображеннях телескопа Вебб дало змогу астрономам розрізнити, які точки світла справді були зірками, що вибухають, а які були якимись іншими явищами. Тепер учені хочуть з'ясувати, чи відрізняються наднові з настільки раннього Всесвіту від тих, які виникли набагато пізніше в історії Всесвіту.

Наднова типу 1а

Не всі виявлені наднові були надновими зі стисненням ядра, тобто такими, що виникли внаслідок смерті масивних зірок з подальшим перетворенням на нейтронну зірку або чорну діру.

Деякі з них були надновими типу 1a, які виникають, коли зірки білі карлики (це залишки зірок, таких як Сонце) поглинають речовину в сусідньої зірки. Накопичення речовини на поверхні білого карлика призводить до термоядерного вибуху і це знищує "зоряний труп".

Наднові типу 1a, які астрономи називають "стандартними свічками", які можна використовувати для вимірювання відстаней у космосі. Річ у тім, що яскравість таких вибухів не змінюється незалежно від відстані. Але за високого червоного зміщення яскравість наднових типу 1a може змінитися. Але нове спостереження за таким вибухом, який стався приблизно 11 млрд років тому, показало, що його яскравість не змінилася.

Наднові в ранньому Всесвіті

Варто сказати, що в такому ранньому Всесвіті вибухали зірки, які містили набагато менше важких хімічних елементів або "металів", ніж нинішнє покоління багатих "металами" зірок, таких як Сонце.

Тож порівняння стародавніх наднових із пізнішими вибухами зірок, може допомогти вченим краще зрозуміти, як зірки під час формування збагачуються "металами", створеними більш ранніми зірками. Ці хімічні елементи після вибуху наднової наповнюють космос і дають основу для появи нових об'єктів.

Як уже писав Фокус, вчені з'ясували, що звук на Марсі поводиться дивним чином. Швидкість звуку на Марсі постійно змінюється.

Також Фокус писав про те, що найсильніший спалах на Сонці накрив Марс потужною радіацією і це побачив марсохід NASA.