Московська біржа без валюти. Як США та Британія б`ють по фінансам РФ і чим все закінчиться

OFAC, підрозділ Минфіну США, що відповідає за санкції, вчора додав Московську біржу, Національний кліринговий центр та Нацдепозитарій РФ до санкційного списку. Вже сьогодні торги доларом та євро на біржі не відбуваються, а в Центробанку РФ заявили, що біржовий курс юань-рубль буде задавати траєкторію для усіх валют в Росії. 13 червня стало відомо, що аналогійний пакет санкцій запровадила і Велика Британія. Фокус дослідив, для чого партнери України посилюють санкції проти агресора та до яких наслідків це призведе.

Валютний хід. Що з курсом рубля, юанем та які загалом перші наслідки нового пакету санкцій

Через Московську біржу проходило біля 50% чи й більше усіх валютних зовнішньоекономічних операцій в Росії, каже фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. "Біржа — це технологічна структура, яка забезпечувала валютні котирування, купівлю, продаж валюти усіма учасниками торгів, і компаніями, зокрема транснаціональними, і банками. Зараз виключено, фактично, 50% ринку. Йдеться про припинення торгів доларом, євро і гонконгським доларом. Учасникам ринку потрібно буде шукати альтернативні канали для того, щоб забезпечити валютообмінні операції. Купувати-продавати валюту російським компаніям і банкам буде складніше, а курс буде невигідним – збільшиться спред між курсом купівлі та курсом продажу", — зазначає в розмові з Фокусом Андрій Шевчишин.

Фактично, вже сьогодні, 13 червня, є наслідки внесення Мосбіржі до списку санкцій – зокрема, курсовий стрибок – в обмінниках країни курс купівлі долару подекуди перевищує позначку 100 рублів. Проте експерти наголошують, що наслідки нових санкцій – не лише курс рубля, який девальвує, але, що важливіше, пригальмування інвестиційної активності у країні-агресорці, а також – збільшення залежності російської економіки від Пекіну.

"З Мосбіржею і курсом долара в Росії зараз все залежить тільки від дій Центробанку РФ. Поки що він виглядає не готовим до такого повороту. Перша реакція російського "базару" — втеча капіталу з ринку цінних паперів та вкладів у валюті, обвал фондових індексів. Тобто санкції до Мосбіржі мають схожий вплив на російський ринок, як бунт Пригожина, сильний психологічний ефект – ефект "пострілу Аврори". Наразі є також ознаки того, що цей "постріл" супроводжує кібератака на російські банки – сьогодні впав on-line банкінг відразу кількох російських держбанків. Це все має підживити панічні настрої, але чи буде за цим шоком йти системна криза? Тут велике питання", — зауважив у коментарі Фокусу Віталій Шапран, економіст, екс-член Ради НБУ.

На його думку, цікавою є й перша реакція Центробанку РФ, що заявив про торгівлю юанем, як головною валютою країни. "Якщо Центробанк піде далі своїх заяв і зробить так, що все курсоутворення на валютному ринку буде йти через юань, а курси інших валют будуть визначатись до рубля механічно через курси юаня до них, то це просто призведе до самопроголошеної залежності росіян від валютної політики КНР. Тобто девальвація юаня до євро буде автоматично означати девальвацію рубля до євро. Тож важіль стимулювання російського експорту вони просто добровільно віддають до рук Пекіна. Принаймні такий висновок витікає з перших заяв Центробанку РФ. США активно штовхають "російського ведмедика" в обійми великої "китайської панди", і санкції до Мосбіржі – це ще один ефективний крок до цього. Їх готують до економічного поглинання КНР", — розмірковує Віталій Шапран.

Купувати імпортне стане складніше, але можливо: чи вплинуть санкції на закупівлю зброї Росією

Андрій Нестерук, аналітик, керівник відділу стратегічного планування у міжнародній фінансовій компанії Finteum, у розмові з Фокусом зауважив: санкції до Московської біржі ускладнять ціноутворення на валютному ринку Росії. "На Московській біржі були досить відчутні обсяги торгівлі доларами та євро. Спотові контракти у них на 105 мільярдів рублів за день по долару (це дані за 11 червня). Це торги долар-рубль, а потім ще торги євро-рубль – це 40 мільярдів на день, і ще торги долар-євро на 6 мільярдів. Тепер фактично цих спотових контрактів не може бути. Адже спотові угоди зазвичай є біржовими. І якщо немає біржевих торгів, то ціноутворення буде дещо складніше", — зазначає експерт.

Проте це не означає, що російські імпортери не зможуть купувати долари та євро, або ж виникнуть складнощі у експортерів, які продаватимуть валюту. Перш за все, наслідком зупинення роботи Мосбіржі стануть вищі комісійні витрати, які нестимуть компанії та підприємства в РФ, яким буде необхідно купити або продати долари чи євро.

"Будуть ширшими спреди між купівлею і продажем, здійснити купівлю чи продаж валют буде важче. Особливо складно буде невеликим компаніям, маленьким банкам, для них відчутно зростуть витрати на такі валютні операції. До того ж, не буде ринкової ціни валюти, не буде варіантів поторгуватися. Тим часом, комісії на операції значно зростуть", — каже Андрій Нестерук.

Важливим наслідком дії нового пакету санкцій експерти називають зменшення активності продажів Росії компаніями із так званих "дружніх" до агресора країн. Тобто, цілком імовірне зниження імпортної активності з боку Туреччини, Вірменії, Казахстану та ряду інших країн, з якими у РФ активна торгівля.

"Інші компанії, іноземні структури, будуть боятися підпасти під ці санкції, бо вони вже бачать, що це дуже реально. Коли ми бачимо, що також обмеження торкнулися "турецьких друзів Москви", то це має вплив і на інших, хто тільки збирався співробітничати з Росією. І не тільки в Центральній Азії, але і в Європі, і в інших країнах. Очікується, що внаслідок санкцій потік імпортно-експортний у Росії зменшиться. Тобто, на це й сподівалися, що обмеження зменшать потік", — зазначив Андрій Шевчишин.

Тобто, йдеться про ефект вторинних санкцій. Коли іноземні корпорації чи підприємства будуть змушені відмовлятись від контрактів, якщо кінцевим отримувачем товарів буде структура з Росії. Адже такі компанії цілком можуть теж підпасти під дію санкцій.

"Там буде проблема більше не в тому, що долар і євро не можна використовувати, а проблема буде в тому, що будуть боятися на Московській біржі працювати через заходи вторинних санкцій. Отут найбільша, мені здається, проблема для них, і через те, що Московська біржа під санкціями, навіть китайські компанії можуть боятися працювати через цю біржу, наприклад, купувати через неї газ", — зауважив Андрій Нестерук.

Про те, що нові заходи від США та Британії, мають посилити ефект вторинних санкцій, каже і Віталій Шапран. "Пожвавлюється ефект від вторинних санкцій, які так не люблять банки з Індії та КНР; скоріш за все збільшиться вартість та час розрахунків за товари та послуги при оплаті імпорту", — пояснив експерт.

Але нові санкції партнерів України все ж не унеможливлюють купівлю росіянами дронів або необхідних для виготовлення зброї компонентів. Експерти кажуть: в цьому питанні Росії мало що загрожує, хоча звичайні споживачі-росіяни невдовзі зможуть відчути ефект від нового пакету, адже нові витрати компаній-імпортерів на комісії за купівлю валюти та внаслідок переходу на нові схеми поставок призведуть до подорожчання імпорту.