ЦЕДЕМ дослідив причини падіння трафіку українських медіа та блогерів у соцмережах після повномасштабного вторгнення

Попри те, що соціальні мережі стали критично важливим джерелом інформації для громадян України з часу повномасштабного російського вторгнення, доступ до новин, пов’язаних із ним, обмежувався різними способами, включаючи розмиття чутливого контенту, обмеження охоплення акаунтів, які вважаються порушниками правил, та пряму цензуру. Про це йдеться у дослідженні про вплив соціальних мереж на український інформаційний простір під час повномасштабного вторгнення «Ваш допис було вилучено», проведеного аналітиками «Центру демократії та верховенства права».

У межах дослідження було проаналізовано публікування контенту українськими онлайн-медіа, як загальнонаціональних, так і нішевих та регіональних видань та низки блогерів на платформах соцмереж «Фейсбук», «Інстаграм», «Ютуб», «Твіттер», «Телеграм» та «Тікток». Сукупне охоплення відібраних для аналізу восьми загальнонаціональних онлайн-медіа, восьми нішевих, одинадцяти регіональних та десятьох блогерів у всіх зазначених соцмережах складає 20,7 млн осіб.

Динаміка сторінок українських медіа у соцмережах здебільшого не відрізнялася від показників відвідуваності їх вебсайтів, характеризуючись зростанням активності на початку вторгнення та поступовим подальшим спадом.

«Укрінформ» спостерігав непропорційно повільне зростання активності у фейсбуці, порівняно з сайтом, та іншими соцмережами. Ютуб-канал продемонстрував зростання у майже 2000%, а фейсбук-сторінка – лише на 43%. Представники «Укрінформу» вважають, що низька залученість на фейсбуці пов'язана з обмеженою видимістю дописів, оскільки сам контент не зазнав значних змін.

Представники «hromadske» повідомили, що динаміка соцмереж загалом була позитивною, але при цьому деякі відео з великою кількістю переглядів не потрапляли до рекомендацій ютуба, що перешкоджало залученню аудиторії. У харківському медіа «Накипіло» повідомили, що зіштовхнулися з падінням трафіку в інстаграмі, та намагаються повернути показники залученості до довоєнного рівня.

Українська авторка контенту Маргарита Рівчаченко помітила падіння трафіку у твіттері, який переіменували на Х, після оприлюднення допису про краудфандингові кампанії на підтримку українських військових.

• Читайте також: Ярослав Юрчишин: Регулювання соцмереж в Україні має орієнтуватися на акти ЄС, але з урахуванням специфіки телеграму і тіктоку

За оцінкою аналітиків ЦЕДЕМ, спад залученості аудиторії медіа та блогерів у соцмережах відбувався під впливом двох чинників: через проблеми, пов’язаними з аудиторією та через поведінку самих соцмереж.

Проблеми, пов'язані з аудиторією, аналітики ЦЕДЕМ розділили на дві групи: ті, що зумовлені поведінкою аудиторії, наприклад, втомою від новин, та зумовлені зовнішніми чинниками, наприклад, поганим зв’язком, відключеннями електрики. Тим часом проблеми, пов'язані з соціальними мережами, переважно виникали через зміни в алгоритмах і політиці тієї чи іншої платформи. Більшість медіа зазначили, що, соцмережі несуть часткову відповідальність за ситуацію, що склалася.

Серед проблем, пов’язаних із соцмережами, у дослідженні виокремили:

• обмежене охоплення публікацій пов'язане зі зниженням рейтингу облікових записів та змінами алгоритмів, які несприятливо впливають на контент, пов'язаний із війною;

Як розповіли у «The Village Україна», до повномасштабного вторгнення видання мало партнерські відносини з фейсбуком завдяки значному обсягу нативної реклами. Коли ж фокус контенту змістився на військові теми, що не вписувалися в «життєрадісні» алгоритми соцмережі, видання втратило значну кількість аудиторії.

• тіньовий бан облікових записів / сторінок або зниження рейтингу дописів та відео

У медіа «Бабель» повідомили про падіння трафіку на фейсбуці після блокування певного контенту, що згодом призвело до зниження рейтингу їхніх дописів. Схожа ситуація сталася й з «LIGA.net», але в інстаграмі. Представники медіа спостерігали нетипово низьку залученість до своїх дописів на платформі. Після тривалого спілкування зі службою підтримки вдалося з’ясувати, що цей спад був пов’язаний із блокуванням дописів та роботою алгоритмів.

• Також українські медіа зіштовхнувся з блокуванням рекламних облікових записів або спонсорського контенту.

Одне з медій повідомило, що зіштовхнулося з блокуванням деяких рекламних дописів про розмінування та безпеку на фейсбуці. Це свідчить, що інформація, яка стосується безпеки, могла бути заблокованою для української аудиторії.

Більшість опитаних медіа зіштовхувалися з різними проблемами в роботі з соціальними мережами. Очолив «рейтинг» у цьому сенсі фейсбук — обмеження доступу до контенту стало головною проблемою для медіаменеджерів. На другому місці – інстаграм з тією ж проблемою. Ситуація з ютубом була дещо кращою, однак на це може впливати упередженість вибірки, оскільки медіа, що мають канали на платформі, як правило, масштабніші та володіють більшою кількістю ресурсів для вирішення потенційних проблем.

У випадку з твіттером проблеми переважно були пов'язані з нещодавніми змінами в політиці та загальною неефективністю платформи після її придбання Ілоном Маском. Однак більшість медіа не вважають його своїм основним каналом, а деякі респонденти взагалі називали його «Диким Заходом» серед соцмереж із мінімальною модерацією.

Хоча тікток та телеграм загалом вважають досить сприятливими платформами для роботи, медіаменеджери висловили занепокоєння щодо безпеки обох додатків, особливо останнього та  його власника Павла Дурова.

• Читайте також: На сайті уряду зареєстрували петицію про заборону тіктоку в Україні

Блогери висловили схожі занепокоєння відносно соцмереж: цензура, включно з видаленням дописів і відео; зміни у політиці та алгоритмах. При цьомук автори цифрового контенту вважають, що частіше за медіа зіштовхуються з призупиненням їхніх облікових записів.

Спільною для медіа та блогерів проблемою є брак комунікацій платформ соцмереж із ними. У дослідженні «Ваш допис було вилучено» представили рекомендації для підвищення ефективності роботи медіа та блогерів у соумережах. Йдеться про відкриття місцевих представництв компаній соцмереж в Україні; від соцмереж також очікують, що вони впровадять «білий список» якісних загальнонаціональних та регіональних медіа, що слугуватиме додатковим захистом від необгрунтованих блокувань; детальне інструктування для медіа та авторів цифрового контент від кожної соцмережі про заборонений контент; створення спеціального чатботу для користувачів соцмереж, який знайомитиме з політикою тої чи іншої мережі, та який вестимуть у співпраці із українськими громадськими медійними організаціями.

З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням.

Фото: ілюстративне / ЦЕДЕМ