MY.UAНовини
«Я сказав Зеленському: “Україна захищає не лише Європу, а й країни Центральної Азії”», — журналіст із Киргизстану Аділь Турдукулов
«Я сказав Зеленському: “Україна захищає не лише Європу, а й країни Центральної Азії”», — журналіст із Киргизстану Аділь Турдукулов

«Я сказав Зеленському: “Україна захищає не лише Європу, а й країни Центральної Азії”», — журналіст із Киргизстану Аділь Турдукулов

Активіст і громадянський журналіст Аділь Турдукулов приїжджав до України кілька разів, востаннє — до Харкова на зустріч Зеленського з медійниками центральноазійських країн.

24 травня 2024 року президент України Володимир Зеленський дав інтерв’ю журналістам із країн Центральної Азії. З медійниками Киргизстану, Казахстану та Узбекистану Зеленський розмовляв уперше з початку повномасштабного вторгнення Росії. За день до запланованої зустрічі російські військові завдали удару по друкарні «Фактор-Друк». Там загинули 7 людей і 20 дістали поранення. Президент вирушив до Харкова — і його Офіс запропонував центральноазійським журналістам вирушити за ним. Інтерв’ю записали на згарищі «Фактор-Друку».

«Для мене дуже важливо, щоб у ваших країнах люди бачили реальні наслідки війни, те, що приносить “русскій мір” і що він однозначно намагатиметься принести на територію ваших країн», — сказав Володимир Зеленський.

Той, хто вважає держави Центральної Азії проросійськими, знайде достатньо аргументів. Президенти Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану й Узбекистану привітали Володимира Путіна з перемогою на президентських «виборах». «Голосування» Росія проводила і на окупованих територіях України, Європарламент назвав «вибори» нелегітимними. 9 травня всі п’ять центральноазійських лідерів приїжджали на «парад Перемоги» до Москви. Компанії з Киргизстану та Казахстану допомагали росіянам обходити санкції — закуповували електроніку та технології подвійного призначення. А кілька компаній із Киргизстану США навіть внесли до санкційних списків. У чотирьох із п’яти держав (крім Туркменістану) представлені філії російського державного інформагентства «Спутнік». Війну проти України агентство називає «спецоперацією Росії з захисту Донбасу».

З іншого боку, жодна країна Центральної Азії не визнала російськими ані Крим, ані інші окуповані території України. У питанні війни лідери країн декларують нейтралітет. А Казахстан, Туркменістан і Узбекистан відправляли в Україну гуманітарну допомогу.

Як у країнах Центральної Азії сприймають війну Росії проти України? Чому про неї рідко пишуть медіа регіону? І чим центральноазійські держави можуть бути корисні Україні? Про це «Детектор медіа» поговорив з одним з учасників зустрічі з Володимиром Зеленським — громадянським журналістом із Киргизстану, співзасновником проєкту Shaman TV Аділем Турдукуловим. (Також Турдукулов працює в громадському секторі, тому в багатьох публікаціях його іменують не «громадянським журналістом», а активістом, що все ж відрізняється від роботи медійника. Однак проєкт Shaman TV має ютуб-канал із 10,1 тисячі підписників, фейсбук-сторінку з 7,3 тисячі читачів і тікток-акаунт із 7,5 тисячі слідкувачів — «ДМ»)

«Учитель історії розповідає, що Росія веде війну з англосаксами». Настрої у суспільстві

Уперше за час великої війни ви приїжджали до України 2022 року. Зараз це була ваша друга подорож. Чому для вас важливо працювати в Україні?

— Я вважаю, що війна в Україні — це один із наслідків усієї попередньої історії путінської Росії. Пріоритетом Москви стала реінкарнація колишнього Радянського Союзу. Почалося все з Придністров’я ще до Путіна, продовжилося у Південній Осетії (герой матеріалу використовує назву регіону, прийняту росіянами для невизнаних проросійських утворень на міжнародно визнаній території Грузії, МЗС України та РНБО рекомендує використовувати не російську назву, а найменування «Цхінвальський регіон» — «ДМ») та Абхазії. Потім Росія захопила Крим. У нас це стало сигналом для патріотичної частини громадськості, яка дбає про суверенітет і цілісність моєї країни.

Я впевнений, що військові в Україні захищають не лише незалежність України. Володимир Зеленський постійно каже, що Україна захищає Європу. Але я сказав йому: «Ви насправді захищаєте нас. Тому що в планах Москви домінування насамперед не в Європі, а в пострадянських країнах. І вони цього не приховують».

 

Аділь Турдукулов

У стратегії МЗС Росії сказано, що пріоритетна увага приділяється країнам, як вони кажуть, ближнього зарубіжжя. З початку 2000-х років вони створили низку організацій, які якраз посилюють домінування Росії над пострадянськими країнами — ЄАЕС [Євразійський економічний союз], ОДКБ [Організація договору про колективну безпеку], СНД [Співдружність незалежних держав], частково ШОС [Шанхайська організація співробітництва]. На жаль, багато хто в моїй країні цього не розуміє.

Я якраз хотів запитати, чи багато киргизстанців поділяють думку, що Росія може загрожувати незалежності Киргизстану. Я народився і закінчив школу у Бішкеку. У квітні 2022 року мав непорозуміння з колишніми однокласниками. Вони мені казали, що в усьому винні «англосакси», а Росія правильно робить. Класна керівниця взагалі написала, що «фашистську гідру треба знищити».

— Не ви один такий. У моєї падчерки постійні конфлікти з учителем історії. Він каже, що Росія веде війну з «англосаксами», захищає наші країни від згубного західного впливу. Ця думка особливо поширена в Бішкеку, де здебільшого російськомовні школи. На жаль, вони не просто російськомовні, вони просувають московські наративи.

У Киргизстані є думка, що війна десь далеко в Європі, нас вона не стосується. Частина суспільства, яка виростала на Дзержинці [район у центрі Бішкека, де жила радянська інтелігенція], вважає, що Росія має рацію. Дехто взагалі думає: було б краще, якби Киргизстан увійшов до складу Росії. Деякі наші політики просували входження Киргизстану до конфедерації з Росією. І вони після цього не стали політичними трупами.

Є невелика частина суспільства, яка сприймає події в Україні як поворотний момент: від України залежить, чи стане Росія імперією, чи ні. Чи вдасться відтворити Радянський Союз. Я повною мірою це розумію і поділяю. Мене тішить те, що молоді, людей, які підтримують Україну, можливо, й небагато, але це дуже активна частина. І вона розширюватиметься — я бачу таку тенденцію.

«Наші лідери — не зовсім про цінності, вони про вигоду». Про відносини України та країн Центральної Азії

— Чому жителів Киргизстану може цікавити війна Росії проти України, я розумію. А чим Україну можуть зацікавити країни Центральної Азії? І як ви вважаєте, чому ваша зустріч із Володимиром Зеленським стала можливою зараз?

— Україна ніколи особливо не працювала з країнами Центральної Азії, вона не мала до них інтересу. Я пам’ятаю, як українці дуже здивувалися, що 2006 року Киргизстан заблокував вступ України до Світової організації торгівлі. Уся Європа та США запрошують Україну, а Киргизстан говорить, що Україна заборгувала 27 мільйонів доларів. Приїжджала спеціальна група, вела з нашою владою переговори. І, нарешті, Україна змогла вступити. («Цей борг належить до періоду існування СРСР як єдиної держави, і, найімовірніше, “це не борг держави перед державою, це, мабуть, проблема розрахунків між господарчими суб’єктами”. Про це 29 травня 2006 року в ефірі телеканалу «1+1» сказав заступник міністра економіки Валерій П’ятницький, повідомляла «Українська правда» з посиланням на «Лігу». Крім того, переговори української влади тривали з усіма членами СОТ станом на ті роки, і Киргизстан став останньою державою, з якою протокол про вступ було підписано, після чого у 2008 році президент Ющенко підписав, а Верховна Рада ратифікувала угоду про вступ, тому роль Киргизстану герой матеріалу трохи перебільшив — «ДМ»).

Але великих проєктів у нас з Україною не було.

Ще у 2022 році я хотів вийти на офіційних осіб України, які могли б донести народам Центральної Азії думку, що війна теж їх стосується. Але тоді я такої відповіді не почув. (Наступне речення залишаємо без редагування, з тими словами, які навів автор — «ДМ»). Навіть офіційний представник МЗС України з нами розмовляв винятково англійською. Я розумію пафос, що російська мова — це продовження російської колоніальної політики. Але так уже склалося, що люди в Центральній Азії розмовляють між собою російською мовою. Казахи й киргизи один одного зрозуміють своїми мовами. Але навіть північні казахи здебільшого погано знають казахську. А з узбеками, з таджиками ми й поготів розмовляємо винятково російською.

Зараз фокус уваги Володимира Зеленського зосередився на країнах, що «вагаються». Європейцям та американцям він уже все розповів. Вони все розуміють, знають проблеми. Але є решта світу, Глобальний Південь. З ними також треба вести діалог. З країнами Кавказу, Центральної Азії Україна має спільну історію.

 

До того ж країни Центральної Азії не підтримали ані захоплення Криму, ані анексію Південної Осетії (назва, якої дотримуються не в проросійських спільнотах — Цхінвальський регіон — «ДМ») та Абхазії. Придністров’я продовжуємо вважати частиною Молдови. Ми дотримуємося справді нейтральної позиції, бо, на відміну від Росії, ми не можемо жити в ізоляції. У нас немає іншої альтернативи, крім співпраці з усіма глобальними центрами прийняття рішень. Це США, Євросоюз, Велика Британія. І регіональні країни — Іран, Туреччина, Китай, Росія. А підтримка війни, яку розв’язала Росія, поставить під сумнів Статут ООН, поставить під загрозу суверенітет і територіальну цілісність наших країн.

Західні лідери також це розуміють. Не грозять нам пальцем, щоб ми не оминали санкції, не виводять поза поле міжнародного права. Натомість пропонують нам «плюшки», щоб ми виходили з фарватеру Росії. Є такі майданчики, як ЄС — Центральна Азія, США — Центральна Азія, Китай — Центральна Азія. Президент США Джо Байден уперше за всю історію зустрівся з лідерами всіх країн Центральної Азії [на саміті під час 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку 21 вересня 2023 року]. Ми отримуємо політичні та економічні дивіденди від того, що відбувається в Україні, як би цинічно це не звучало. Інтерес до нашого регіону посилюється.

Насправді до нас не хотіли ставитися як до єдиного регіону — насамперед, Росія. Росія будувала діалог саме з конкретними країнами, але тепер змушена змінювати підхід. Я хочу відзначити роль наших лідерів: ми розв’язуємо проблеми з сусідніми країнами, що ставили під сумнів нашу суб’єктність. Влада Киргизстану повністю розв’язала проблему кордону з Узбекистаном (слово «проблема» тут не свідчить про наявність справді серйозних суперечностей, адже у 2023 році було підписано угоду про делімітацію кордону, тобто фактично про узгодження неузгоджених ділянок — «ДМ»), на завершальній стадії зараз визначення кордону з Таджикистаном (там кордони теж лишаються не повністю визначеними ще з радянських часів, уточнення потребує до третини державного кордону, а прикордонні зіткнення трапляються регулярно з загиблими та пораненими з обох сторін, останнє трапилося 2022 року — «ДМ»). І це теж посилює нашу позицію, щоб із нами як із регіоном розмовляли рівноправно всі глобальні регіональні політичні сили.

— Але при цьому лідери всіх п’яти центральноазійських країн приїхали 9 травня на «парад перемоги» до Москви.

— Ви ж самі чудово знаєте наш регіон і наших лідерів. Наші лідери — не зовсім про цінності, вони про зиск. Вони про те, щоб торгуватися. Я все ж таки думаю, що вони не їздили на уклін. Візит був у рамках засідань ЄАЕС. А наші країни є членами організації, тож глави держав не могли не поїхати. А поїхати до Москви й не брати участь у параді — це демарш, на який ніхто не піде.

Але через війну в Україні країни Центральної Азії стали домовлятися про злагоджене ведення зовнішньої політики. Воно почалося ще з Криму, навіть із війни в Південній Осетії (Цхінвальському регіоні, а війна стосувалася не лише цього регіону, а всієї Грузії — «ДМ»). Тоді почалися консультації щодо нейтралітету. Осередки напруженості в Європі спонукають нас до того, щоб вести єдину зовнішню політику. Я думаю, що це позитивний момент.

«Кожен запитував те, що хотів». Про зустріч із Володимиром Зеленським

— Розкажіть про зустріч із президентом України. Як довго вона готувалася і як ви дісталися України?

— Як будь-який журналіст я був зацікавлений провести інтерв’ю з Зеленським. І такі запити надходили не лише від нас, а й від інших центральноазійських колег. Нам сказали, що можлива зустріч із першою особою, але гарантій ніхто не давав. І приблизних дат теж не називали. Це було зрозуміло, бо Володимир Зеленський — людина, на яку, за його власним зізнанням, було пʼять-шість замахів. Я хочу відзначити колег-журналістів, хто не побоявся приїхати, бо бути поруч із Зеленським у Харкові, людиною, яка для певної країни — ціль №1, було небезпечно. Ми теж відчували цю небезпеку — але професійний обов’язок мав більше значення.

Зустріч з президентом України Володимиром Зеленським

Ми не маємо шенгенських віз, тому ми летіли не через Польщу, а через Кишинів. А з Кишинева їхали до Києва автобусом. Так, були перевірки, але ми мали всі необхідні документи. Посольство України дало нам супровідний лист, тож особливих проблем на кордоні не було.

Їхали ми власним коштом, Україна поїздку не оплачувала. І поїхали ті журналісти, які справді були зацікавлені висвітлити події в Україні. Хочу наголосити на злагодженій професійній команді Зеленського, яка в кризовій ситуації все одно думає про public relations. Оцінює, як люди все сприйматимуть, особливо в Центральній Азії. Те, що пресконференція відбулася в Харкові, де безперервно йшли атаки, мало зовсім інший ефект, ніж якби Зеленський приймав у себе у «палаці». Ми не просто пропустили крізь себе це горе, а й відчули гар, побачили вирву від вибуху. Дізналися, що через удар по друкарні 7 людей загинули та 20 були поранені. Це створило атмосферу причетності до того, що відбувається в Україні, навіть у тих журналістів, які її не мали.

Наслідки російського удару по друкарні у Харкові

Президент України розуміє, як працювати з медіа, як подавати себе. Дуже важливо, що він спілкувався російською мовою, бо два з половиною роки з моменту останньої зустрічі з російськими журналістами російською він не говорив. Нам зробив виняток — і це ще раз підтверджує, що для української сторони дуже важлива увага країн Центральної Азії. Зеленський через нас намагався достукатися насамперед не до лідерів наших держав, які перебувають під великим впливом Путіна та Кремля. Він хотів достукатися до простих людей, і я думаю, що частково він цього досягнув.

Додам, що президент України є демократично обраним лідером. Ми знаємо, як працюють протоколи глав держав у нас — журналісти мають усе прописувати, показувати запитання, узгоджувати деякі моменти. З Зеленським такого не було. Кожен запитував те, що хотів.

— Ви подарували Володимиру Зеленському тумар — національний амулет. Чому ви зробили такий подарунок і як це сприйняли у Киргизстані?

— Ми живемо у світі символів. Володимир Зеленський розповідав, що на нього було п’ять чи шість замахів. Я йому сказав, що збереження його життя багато в чому передбачає цілісність самої України. А це може вплинути на збереження незалежності Киргизстану та інших країн Центральної Азії.

Коли зробив подарунок, я наразився на хейт із двох боків. Одні кажуть: «Що ти таке даруєш Зеленському, він підтримує Ізраїль». І від самих мусульман мені теж «прилетіло», бо в ісламі не можна поклонятися амулетам, оберегам.

Володимир Зеленський та Аділь Турдукулов

— Я бачив статтю на сайті російської агенції «РІА Новості» за підсумками вашої зустрічі з президентом України. Автор писав, що Зеленський влаштував у Харкові театр. Тобто російських пропагандистів зустріч розлютила. А яку реакцію ви бачили — і в російських, і в центральноазійських медіа?

— Реакція з боку Росії була злою. Російська пропаганда намагається покахати, що спроба Зеленського дістатися до розумів і сердець жителів країн Центральної Азії була невдалою. Але серія матеріалів у російських пропагандистських медіа, і не лише на “РІА Новості”, є доказом зворотного. Я бачив схожі публікації у медіа кожної з країн Центральної Азії. Автори говорили про марну спробу достукатися до нашої аудиторії. І водночас критикували нас — що ми прозахідні, «соросята», продалися, просуваємо політику «вашингтонського обкому» тощо.

Я запитав Володимира Зеленського, наскільки для України був згубним ефект федеральних російських каналів. Він сказав, що згубний ефект був. Захоплення Криму та частини східних областей відбулося, бо російські канали робили «промивання мізків». Країни Центральної Азії також перебувають у сфері впливу федеральних російських медіа, ці медіа розраховані на старше покоління. Але є ще й телеграм-канали, месенджери, сайти, вони працюють із середньою та молодою аудиторією. Дезінформація йде — і це може відіграти таку саму роль, яку відіграло в Україні.

«У фокусі уваги — долі людей». Як центральноазійські медіа висвітлюють війну

Ви торкнулися важливої ​​теми — які наративи про війну Росія просуває в країнах Центральної Азії. А що відбувається у центральноазійських медіа? Наприклад, у Киргизстані посилюється тиск на незалежні медіа. Можемо згадати справу проти 11 журналістів, пов’язаних із Temirov Live (у січні 2024 року правоохоронні органи Киргизстану порушили кримінальну справу проти 11 теперішніх і колишніх журналістів проєкту Temirov Live. Дев’ятьох із них слідчі звинуватили у «закликах до заворушень», двох — у «організації” закликів до заворушень». Наприкінці травня справу передали в суд. 4 з 11 обвинувачених досі залишаються під вартою), справу проти редакції 24kg (15 січня 2024 року співробітники Державного комітету національної безпеки (ДКНБ, аналог СБУ) прийшли з обшуками в редакцію інформагентства 24.kg. Слідчі дії відбулися за статтею «пропаганда війни». У березні 2024 року агентство змінило власника. На початку квітня слідчі призупинили розслідування справи, журналістам повернули мобільні телефони та дозволили працювати в офісі). Як тиск від влади впливає на бажання журналістів висвітлювати війну?

— Багато хто вважає, що посилення законодавства, яке регулює діяльність некомерційних організацій та медіа, тиск на опозицію в Киргизстані пов’язаний із російським впливом. Я не зовсім у це вірю. Я вважаю, що Росії зараз не до країн Центральної Азії, вона зосереджена на війні з Україною та всі ресурси спрямовує туди. А в Киргизстані тиск посилюється через те, що є втома людей від публічної політики. Три революції виснажили наше суспільство, є певний ліміт на зміну влади. Люди у владі знають такі настрої та ними користуються, посилюють законодавство.

Тиск на медіа розпочався зі зміною Конституції. У нас почали викликати блогерів на допити, заарештовувати навіть за прості критичні публікації. 11 журналістів заарештували за абсурдним звинуваченням. Слідство вважає, що критичні публікації могли спричинити масові хвилювання на вулицях. Це зовсім необґрунтоване затримання. Але я це пояснюю тим, що влада зачищає поле в середині президентського терміну і готується до того, щоб і надалі правити після 2027 року.

Загалом Україна перебуває на периферії суспільної уваги, це пов’язано зі специфікою нашої країни. Ми маленька держава, не маємо амбіцій впливати на інші регіони. Тобто ми більше приймаємо, працюємо з тими країнами, які є присутніми в Киргизстані.

Коли ми з колегами робимо матеріали про Україну, ми наголошуємо на Статуті ООН. Україна, як і Киргизстан, здобула незалежність у 1991 році. Наш загальновизнаний статус похитнеться, якщо міжнародна спільнота раптом вирішить, що анексовані українські території потрібно залишити за Росією. Це робити категорично не можна. І наше завдання як активістів — розʼяснити, що якщо так станеться з Україною, то завтра в Киргизстані можуть провести подібний експеримент [анексію територій].

— Чи є різниця, як пишуть про війну російськомовні та киргизькомовні медіа?

— Я не став би розділяти на російськомовні чи киргизькомовні медіа. Зрештою, той же «Спутнік» працює киргизькою та російською. «Радіо Азаттик» (проєкт киргизької служби Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода) постійно висвітлює війну в Україні. Я розмовляв із колегою з «Азаттика», який їздив разом зі мною до Києва. Він каже, що коли його медіа публікує відео на YouTube про Україну, матеріали набирають багато переглядів. Значить, людей це цікавить.

— Ви кажете, що інтерес є, а матеріали набирають багато переглядів. Проте центральноазійські сайти рідко публікують новини про війну. Як ви можете це пояснити?

— Наші журналісти висвітлюють війну під певним кутом. Наприклад, пишуть про співвітчизників, які працюють у зруйнованих містах на окупованій території. Який їхній правовий статус, які умови праці. Адже вони не мають права перебувати на захопленій території. Я знаю, що на «Радіо Свобода» створено окрему службу, яка висвітлює становище мігрантів — «Мігрант Медіа». Журналісти пишуть про вербування наших громадян, які перебувають у російських в’язницях. Багато хто вибирає радше воювати, ніж залишатися у в’язниці. Пишуть про мобілізацію до російської армії. Зараз багато мігрантів зазнають пресингу з боку російської влади. Деякі повертаються до Киргизстану чи шукають альтернативні способи роботи.

Для наших мігрантів відкрилися інші ринки. Південна Корея легалізувала багато процесів — колись тільки нелегально туди мігранти потрапляли. Великобританія дає нечувані квоти — по 5 тисяч, по 10 тисяч їдуть працювати сезонно. І коли люди розуміють, що там вони можуть заробляти до 100 доларів і навіть понад за день, легально перебувати, це викликає шок. Я сам бачив, які черги стоять за британською візою.

У фокусі уваги — долі людей. Професійні медіа знають, що найкраще показувати через долі конкретних людей, які переживають війну в Україні. Ви самі розповідали про тих, хто воює за Україну, ми висвітлювали, як живуть люди в Україні. І зріс інтерес до наших діаспор, які в Європі перебувають, бо багато з тих, хто в Україні жив, переїхав туди. А до того, як іде війна, як просуваються війська, інтерес невеликий.

— Чи присутня тема війни в державних та провладних медіа в Киргизстані?

— До війни багато міжнародних подій у Киргизстані висвітлювали очима російських федеральних медіа. Наші журналісти брали сюжети й ретранслювали киргизькою мовою. Зараз державні медіа не повторюють російський наратив, але про війну не говорять — просто мовчать, начебто нічого не відбувається.

Редакція міжнародних новин оминає Україну. І зрозуміти журналістів державних медіа також можна, бо вони, з одного боку, не хочуть розбурхувати скандал. А з іншого боку, це ще показник того, що немає прямих настанов від нашого уряду. Немає вказівок, щоб висвітлювати події під певним кутом.

Але на нашому державному каналі НТРК виходить програма киргизької редакції «Бі-бі-сі». Вона є дуже популярною, й тема України там посідає чільне місце. Люди можуть дізнатися, що насправді відбувається в Україні, там є обʼєктивна точка зору.

«У суспільстві відчувається втома». Про настрої українців у 2022 та 2024 роках

— 2022 року за підсумками поїздки ви випустили фільм «Наші в Україні». Розкажіть, що вас цікавило насамперед тоді та якою була реакція на ваш проєкт?

— Війна в Україні — як і раніше, найбільш висвітлена війна у світі. Україна залишається у фокусі уваги всіх мейнстримних медіа, попри те, що трапляються інші конфлікти. Ми не планували змагатися з мейнстримними медіа. Ми поїхали в Україну в липні 2022 року. Наш фокус уваги був на вихідцях із Центральної Азії, які мешкають в Україні. Ми запитували, яке їхнє становище — чи воно таке саме, як у Росії, чи ні. Тому що в Росії багато хто до наших мігрантів ставиться як до людей другого ґатунку.

— Мені здається, це особливо актуально після нападу на «Крокус Сіті Хол» і хвилі переслідування мігрантів у Росії.

— Так, так, але в Україні ми побачили, що це абсолютно повноцінні громадяни. Багато з них служать у ЗСУ. Я навів Володимиру Зеленському як приклад Ровшанбека Розметова — він узбек за національністю, виходець із Туркменістану. Колишній адвокат, успішний адвокат, працював у Києві, багато клієнтів у нього було. Але він залишив роботу і зараз служить у ЗСУ. І донька його теж зараз у Збройних Силах України. Він говорив як справжній мусульманин, що це для нього Священна війна, що тут точиться боротьба добра зі злом. Я абсолютно поділяю цей погляд і цей пафос. Ми всі побачили не лише тих, хто служить у ЗСУ, а й активістів у тилу. Як волонтери роздавали плов у Бучі та інших регіонах. Це викликало натхнення.

— Зараз у вас була можливість порівняти настрої українців у 2022 та 2024 роках. Чим вони відрізняються?

— 2022 року ми відчували наснагу та єднання всіх людей заради протистояння ворогові. Був настрій «ми обов’язково переможемо». А зараз відчувається виснаженість. Два роки безперервної війни… Щиро співчуваю людям. Ще я помітив деякі моменти розділення. Є обурення на адресу українців, які «прохолоджуються» в Європі, а багато хто воює. Хтось служить, хтось не служить. Ці суперечки виникають від загальної втоми, звісно, ​​і вони грають на руку тих, хто воює з російської сторони та сподівається, що може перемогти Україну виснаженням. Я сподіваюся, що дух не буде зломлений.

— Що, окрім інтерв’ю з Володимиром Зеленським, ви встигли зняти зараз в Україні?

— Ми побували разом із нашими колегами в Ірпені, Бучі, Бородянці. Про Бучу ще в нашу першу поїздку ми розповідали, що там найбільш задокументовані воєнні злочини. Я абсолютно впевнений, що покарають не лише тих, хто віддавав накази, а й конкретних виконавців.

Буча була сучасним містом, із сучасною інфраструктурою. Там не було жодних воєнних об’єктів. Ми також маємо такі ошатні передмістя біля Бішкека. Нас цікавило, наскільки Бучу було відновлено за два роки. Це місто є символом того, як Україну дуже швидко буде відновлено після перемоги у цій війні.

Я абсолютно впевнений, що Україна стане однією з розвинених країн Європи, там буде реалізовано «план Маршалла-2», до вас прийдуть дуже великі інвестиції. І це відкриє Киргизстану шлях до Європи. Сотні тисяч наших мігрантів можуть працювати над відновленням інфраструктури. Будуть і можливості, і гроші, і дешева кваліфікована робоча сила. Не лише киргизька, а й таджицька, узбецька, казахська. Люди можуть поїхати в Україну та відновлювати ці міста. І це теж зміцнюватиме наші відносини.

По-друге, у цих публікаціях ми покажемо, як змінилася Україна. Ми зустрілися з представниками центральноазійських діаспор. Також ми спілкувалися з українськими блогерами та Центром стратегічних комунікацій. Вони просувають наратив, альтернативний російській пропаганді. Я теж хочу висвітлити, як у період війни займатися контрпропагандою. Багато речей нам будуть корисні.

За підсумками нашої роботи ми хочемо опублікувати фільм та організувати публічний показ 28 червня — у День Конституції України. Тому що в Конституцію закладено найважливіші слова про цілісність країни, незалежність, єдину та неподільну Україну. Подібні слова є у нашій киргизькій конституції. Ми хочемо разом із нашими партнерами показати фільм та обговорити всі моменти, про які говоримо з вами. Я сподіваюся знайти майданчик для показу. На річницю трагічних подій у Бучі ми теж думали організувати захід у Бішкеку, але жоден готель не дозволив організувати збори. Бізнес у нас теж затиснутий, він також боїться. Але, на відміну від Бучі, тут скоріше світлий привід, тож очікую, що ми знайдемо майданчик.

Фото надані Аділем Турдукуловим

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Згадувані персони
Публичная пощечина Макрону и другие выходки: СМИ выяснили, что взбесило первую леди Франции
Telegraf
2025-07-17T14:51:07Z
В НАБУ прокомментировали законопроект Зеленского
Корреспондент
2025-07-25T01:51:57Z
В кортеже Путина заметили скорую: пошли нехорошие слухи. ВИДЕО
Новости Украины
2025-07-16T18:57:01Z
Первое заявление Свириденко в должности премьер-министра Украины
Comments UA
2025-07-17T11:36:47Z
Это недопустимо: у Трампа внезапно выступили против плана Макрона
Comments UA
2025-07-25T03:54:33Z
Ультиматум Трампа Путину не приблизил мир - WSJ
Корреспондент
2025-07-25T03:51:11Z
Украину сотрясли акции протеста
Корреспондент
2025-07-22T20:15:02Z
Украина получила неожиданного союзника в Белом доме: на Западе озвучили детали
Comments UA
2025-07-15T13:04:10Z
«В министерстве не было координации». Почему Умеров не справился, будет ли Шмыгаль эффективным преемником и какие изменения нужны - анализ от
Апостроф
2025-07-20T09:33:18Z
Гороскоп на сегодня 25 июля: сопротивление Тельцов, уязвимость Раков и разочарование Рыб
Знай
2025-07-25T01:45:56Z
Что в сексе больше нравится мужчинам: честно, без мифов и стереотипов
Comments UA
2025-07-17T20:39:30Z
Нереальная вкуснота за 15 минут: приготовьте персиковые слойки с медом и мороженым
Telegraf
2025-07-12T09:15:40Z
Въезд в США обрастает налогом в $250: как новый сбор усложнит въезд иностранцам
UAToday
2025-07-22T16:06:01Z
Тест на личность: то, что вы увидите первым, покажет, склонны ли вы к риску
TSN
2025-07-25T03:06:06Z
Счастье будет обходить ваш дом стороной. Какая вещь может принести беду
Telegraf
2025-07-25T00:21:26Z
С хрустящей корочкой и мягкая внутри: хитрость кулинаров, которая поможет идеально пожарить картошку
Gazeta UA
2025-07-20T09:30:22Z
Гороскоп на пятницу 25 июля 2025 года
UAToday
2025-07-24T23:39:03Z
Этот рецепт консервации помидоров полюбит вся ваша семья
Comments UA
2025-07-24T22:00:08Z
Родился в Донецке, но стал путинистом: умер известный режиссер, снявший фильм "Мастер и Маргарита"
Telegraf
2025-07-17T10:18:58Z
Лорак в том числе: из азербайджанского фестиваля выгнали российских артистов
GlavRed
2025-07-17T10:21:54Z
Нельзя: Тодоренко снова не смотрела за детьми и нарвалась на жесткий отказ в РФ
GlavRed
2025-07-17T14:27:51Z
"Главная ведьма Украины" рассказала, как занималась любовью со священником из Лавры
Фокус
2025-07-15T11:00:40Z
Иво Бобул рассекретил, как смог повысить себе пенсию и озвучил ее размер: "Стыдно"
TSN
2025-07-24T18:06:15Z
Зловещие аниматроники возвращаются в трейлере фильма "Пять ночей с Фредди 2"
GameMag
2025-07-24T18:03:43Z
Известного украинского певца нагло ограбили в Италии: "Разбили стекло и украли все"
TSN
2025-07-13T16:45:12Z
Илона Гвоздева из "Тацы со звездами" неожиданно остановила свой развод: что решил суд и почему она молчит
Знай
2025-07-15T18:52:13Z
В Лондонском Тауэре выставили саблю гетмана Мазепы. Экспозицию открыл Стивен Фрай
Gazeta UA
2025-07-18T18:21:52Z
Врач назвала среднюю продолжительность жизни мужчин в Украине: статистика впечатляет
TSN
2025-07-14T22:15:17Z
Лишь два стакана в день этого сока нормализует высокое артериальное давление
Comments UA
2025-07-23T17:06:12Z
Как вода с медом с утра повлияет на здоровье: вы удивитесь
TSN
2025-07-20T09:09:20Z
Как заставить помидоры покраснеть: действенные способы
Gazeta UA
2025-07-21T15:33:32Z
Больничный в связи с беременностью и родами: можно ли открыть дистанционно
ZN UA
2025-07-25T02:24:26Z
Нарушает работу сердца: ученые назвали самое опасное время для еды
Знай
2025-07-24T19:51:13Z
Как вывести жирное пятно - простые и действенные способы
Gazeta UA
2025-07-13T20:22:13Z
Эти кабачки съедите раньше, чем наступит зима: проверенный рецепт, который не подведет
Telegraf
2025-07-24T19:21:39Z
Новый вирус распространяется по миру: есть много случаев в Европе
Comments UA
2025-07-24T18:54:10Z
Двух подростков-партизан посмертно наградили
Корреспондент
2025-07-19T14:21:35Z
Покровское направление снова под массированными штурмами россиян
Новости Украины
2025-07-17T14:39:03Z
Гороскоп на 17 июля для всех знаков Зодиака: у кого будут проблемы с финансами
Comments UA
2025-07-16T17:51:09Z
Россияне убили пятерых жителей Константиновки
Корреспондент
2025-07-19T06:33:37Z
Синоптики обновили прогноз на пятницу
Gazeta UA
2025-07-25T03:21:48Z
Ситуация на фронте на утро 24 июля 2025 года
UAToday
2025-07-24T23:39:54Z
В ВСУ заявили о восстановлении позиций в Запорожье
Корреспондент
2025-07-19T17:09:12Z
В сердце Украины заметили пушистых "гостей": они способны нападать на людей
Telegraf
2025-07-15T22:31:21Z
Партизаны взорвали важный железнодорожный маршрут оккупантов под Тулой
Корреспондент
2025-07-20T09:39:39Z
Индексация будет одинаковой для всех, независимо от профессии, - Екатерина Котенкова
Знай
2025-07-17T02:18:54Z
Это единственный мост в Украине, который поворачивается: где он находится и как называется
Telegraf
2025-07-16T19:07:22Z
Польша требует от МОН переписать учебники истории Украины: что произошло
Фокус
2025-07-17T14:30:53Z
За чем нельзя наблюдать 17 июля и что нужно отдать сегодня: приметы и запреты на Марины
Знай
2025-07-17T02:03:23Z
Сингапурский чизкейк с сюрпризом: Миша Кацурин рассказал о причинах отравления людей в своем ресторане
Знай
2025-07-25T03:51:40Z
Что нельзя делать в день Успения праведной Анны: важные приметы
Comments UA
2025-07-25T03:33:56Z
Украинских школьников за границей ждет дискриминация: учителя протестуют против новых правил МОН
Знай
2025-07-20T09:21:24Z
В жизнь ворвутся проблемы и потеряете счастье: что нельзя делать 17 июля, приметы
GlavRed
2025-07-16T14:28:42Z
Украина сделала беспрецедентное предложение иностранным оборонным компаниям: о чем идет речь
Comments UA
2025-07-17T22:42:52Z
В Украине продолжают исчезать дети: что произошло на Житомирщине
Comments UA
2025-07-16T19:21:42Z
Даже не убегал: новые подробности двойного расстрела на черниговском полигоне
TSN
2025-07-17T15:36:58Z
Россияне сообщают о взрывах в Подмосковье
Корреспондент
2025-07-18T03:45:47Z
Пограничники задержали 10 мужчин, которые платили криптовалютой за побег в Молдову
Новости Украины
2025-07-17T13:09:34Z
В России после атаки беспилотников горят заводы – соцсети
Корреспондент
2025-07-25T02:51:02Z
Зашел в море и начал задыхаться: Кадыров чуть не утонул в Турции
Comments UA
2025-07-25T00:27:08Z
Российский FPV-дрон атаковал автомобиль главного раввина Херсона
ZN UA
2025-07-17T22:39:39Z
Под Москвой прогремели взрывы - аэропорты РФ остановили рейсы
Gazeta UA
2025-07-17T04:39:15Z
В Северном море нашли британский корабль, затонувший в Первую мировую
Корреспондент
2025-07-22T03:39:45Z
Надя Дорофеева показала фото с Усиком после блестящего боя и поделилась впечатлениями от встречи
TSN
2025-07-20T09:09:19Z
Погиб легендарный экстремал. ВИДЕО
Новости Украины
2025-07-17T22:51:29Z
Полюбил вас всех как родных: Лукас Васкес растрогал на церемонии прощания
Корреспондент
2025-07-17T14:30:50Z
Усик сделал символический жест перед реваншем с Дюбуа
Telegraf
2025-07-17T13:27:42Z
Итальянский наставник попытается перезапустить карьеру игрока АПЛ
Корреспондент
2025-07-25T03:30:05Z
Атлетико усилил состав лидером из чемпионата Нидерландов
Корреспондент
2025-07-25T03:27:34Z
На этапе Бриллиантовой лиги в Лондоне украинка Левченко не выступит
Корреспондент
2025-07-18T19:54:57Z
Без Довбика: новичок Ромы оформил покер в товарищеском матче
Корреспондент
2025-07-25T03:15:17Z
Официально. Усик узнал имя следующего соперника
UAToday
2025-07-25T00:18:08Z
Сметанина назначена и.о. генерального директора Укроборонпрома
Корреспондент
2025-07-22T19:18:36Z
Лукашенко распорядился штрафовать магазины за отсутствие картофеля
Корреспондент
2025-07-19T00:24:57Z
Блокируют за "нетипичную активность": клиентам Ощадбанка массово замораживают карты
Знай
2025-07-16T12:37:23Z
Из-за новых налогов для добытчиков без работы могут остаться десятки тысяч человек – глава Федерации
Апостроф
2025-07-16T15:57:45Z
Новые экономические реалии: как демография в Юго-Восточной Азии изменяет баланс сил в регионе
Comments UA
2025-07-25T02:21:21Z
Цены на топливо стремительно растут: что изменится из-за новых акцизов
UAToday
2025-07-24T23:39:56Z
Таможенные реестры: в Украине утвердили новые правила
Хвиля
2025-07-17T10:36:51Z
"Успешно релоцировано в Германию": появились кадры взлета самолета, который заметили над Киевом
Фокус
2025-07-16T23:21:01Z
Казахстан усложнил транзит российских грузов
Корреспондент
2025-07-14T17:18:49Z
Новый рекорд производительности солнечных панелей Японии вызывал странный эффект: что случилось
Фокус
2025-07-17T15:51:42Z
Землю снова атаковала магнитная буря красного уровня: сколько будет длиться шторм
Апостроф
2025-07-17T15:51:55Z
В системе Starlink произошел сбой: комментарий Маска
Комсомольская правда
2025-07-25T03:51:26Z
Теперь еще дороже: lifecell изменяет тарификации звонков
Знай
2025-07-25T03:21:46Z
Starlink возобновил работу после сбоя
Корреспондент
2025-07-25T03:21:34Z
Почему смартфон разряжается ночью: главные причины и как этому помочь
Gazeta UA
2025-07-25T00:36:48Z
Sony и Bandai Namco заключили стратегический альянс
GameMag
2025-07-24T23:57:52Z
Apple радикально обновит линейку iPhone в ближайшие три года: какие новинки ожидаются
UAToday
2025-07-24T23:39:09Z
Тесно на ядовитых болотах: FromSoftware рассказала о продажах Elden Ring: Nightreign и Shadow of the Erdtree
GameMag
2025-07-24T23:33:29Z
Цены на электромобили в Украине резко пойдут вверх: с чем это связано и когда лучше покупать
UAToday
2025-07-24T23:39:45Z
Volkswagen опередила Tesla на рынке электромобилей в Европе
Корреспондент
2025-07-24T18:21:00Z
Toyota обновила внедорожник Sequoia
Корреспондент
2025-07-24T18:12:36Z
Acura прекращает производство седана TLX из-за низкого спроса
Корреспондент
2025-07-24T16:21:30Z
Tesla отчиталась о падении прибыли на 16%
Корреспондент
2025-07-24T11:15:08Z
Не покупайте авто в этот период, чтобы покупка не превратилась в катастрофу
Comments UA
2025-07-24T10:15:54Z
Honda прекращает выпуск недорогого конкурента Audi A4 и BMW 3 Series: причина известна
Фокус
2025-07-24T06:45:02Z
Ford Mustang Mach-E после трех лет — 400 тыс. км пробега, 92% ресурса батареи и $8700 экономии на топливе
ITC
2025-07-23T17:24:57Z
С навигацией и запасом хода 70 км: в продажу поступает лучший электроскутер Honda
Фокус
2025-07-23T13:30:49Z