MY.UAНовини
«Я сказав Зеленському: “Україна захищає не лише Європу, а й країни Центральної Азії”», — журналіст із Киргизстану Аділь Турдукулов
«Я сказав Зеленському: “Україна захищає не лише Європу, а й країни Центральної Азії”», — журналіст із Киргизстану Аділь Турдукулов

«Я сказав Зеленському: “Україна захищає не лише Європу, а й країни Центральної Азії”», — журналіст із Киргизстану Аділь Турдукулов

Активіст і громадянський журналіст Аділь Турдукулов приїжджав до України кілька разів, востаннє — до Харкова на зустріч Зеленського з медійниками центральноазійських країн.

24 травня 2024 року президент України Володимир Зеленський дав інтерв’ю журналістам із країн Центральної Азії. З медійниками Киргизстану, Казахстану та Узбекистану Зеленський розмовляв уперше з початку повномасштабного вторгнення Росії. За день до запланованої зустрічі російські військові завдали удару по друкарні «Фактор-Друк». Там загинули 7 людей і 20 дістали поранення. Президент вирушив до Харкова — і його Офіс запропонував центральноазійським журналістам вирушити за ним. Інтерв’ю записали на згарищі «Фактор-Друку».

«Для мене дуже важливо, щоб у ваших країнах люди бачили реальні наслідки війни, те, що приносить “русскій мір” і що він однозначно намагатиметься принести на територію ваших країн», — сказав Володимир Зеленський.

Той, хто вважає держави Центральної Азії проросійськими, знайде достатньо аргументів. Президенти Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану й Узбекистану привітали Володимира Путіна з перемогою на президентських «виборах». «Голосування» Росія проводила і на окупованих територіях України, Європарламент назвав «вибори» нелегітимними. 9 травня всі п’ять центральноазійських лідерів приїжджали на «парад Перемоги» до Москви. Компанії з Киргизстану та Казахстану допомагали росіянам обходити санкції — закуповували електроніку та технології подвійного призначення. А кілька компаній із Киргизстану США навіть внесли до санкційних списків. У чотирьох із п’яти держав (крім Туркменістану) представлені філії російського державного інформагентства «Спутнік». Війну проти України агентство називає «спецоперацією Росії з захисту Донбасу».

З іншого боку, жодна країна Центральної Азії не визнала російськими ані Крим, ані інші окуповані території України. У питанні війни лідери країн декларують нейтралітет. А Казахстан, Туркменістан і Узбекистан відправляли в Україну гуманітарну допомогу.

Як у країнах Центральної Азії сприймають війну Росії проти України? Чому про неї рідко пишуть медіа регіону? І чим центральноазійські держави можуть бути корисні Україні? Про це «Детектор медіа» поговорив з одним з учасників зустрічі з Володимиром Зеленським — громадянським журналістом із Киргизстану, співзасновником проєкту Shaman TV Аділем Турдукуловим. (Також Турдукулов працює в громадському секторі, тому в багатьох публікаціях його іменують не «громадянським журналістом», а активістом, що все ж відрізняється від роботи медійника. Однак проєкт Shaman TV має ютуб-канал із 10,1 тисячі підписників, фейсбук-сторінку з 7,3 тисячі читачів і тікток-акаунт із 7,5 тисячі слідкувачів — «ДМ»)

«Учитель історії розповідає, що Росія веде війну з англосаксами». Настрої у суспільстві

Уперше за час великої війни ви приїжджали до України 2022 року. Зараз це була ваша друга подорож. Чому для вас важливо працювати в Україні?

— Я вважаю, що війна в Україні — це один із наслідків усієї попередньої історії путінської Росії. Пріоритетом Москви стала реінкарнація колишнього Радянського Союзу. Почалося все з Придністров’я ще до Путіна, продовжилося у Південній Осетії (герой матеріалу використовує назву регіону, прийняту росіянами для невизнаних проросійських утворень на міжнародно визнаній території Грузії, МЗС України та РНБО рекомендує використовувати не російську назву, а найменування «Цхінвальський регіон» — «ДМ») та Абхазії. Потім Росія захопила Крим. У нас це стало сигналом для патріотичної частини громадськості, яка дбає про суверенітет і цілісність моєї країни.

Я впевнений, що військові в Україні захищають не лише незалежність України. Володимир Зеленський постійно каже, що Україна захищає Європу. Але я сказав йому: «Ви насправді захищаєте нас. Тому що в планах Москви домінування насамперед не в Європі, а в пострадянських країнах. І вони цього не приховують».

 

Аділь Турдукулов

У стратегії МЗС Росії сказано, що пріоритетна увага приділяється країнам, як вони кажуть, ближнього зарубіжжя. З початку 2000-х років вони створили низку організацій, які якраз посилюють домінування Росії над пострадянськими країнами — ЄАЕС [Євразійський економічний союз], ОДКБ [Організація договору про колективну безпеку], СНД [Співдружність незалежних держав], частково ШОС [Шанхайська організація співробітництва]. На жаль, багато хто в моїй країні цього не розуміє.

Я якраз хотів запитати, чи багато киргизстанців поділяють думку, що Росія може загрожувати незалежності Киргизстану. Я народився і закінчив школу у Бішкеку. У квітні 2022 року мав непорозуміння з колишніми однокласниками. Вони мені казали, що в усьому винні «англосакси», а Росія правильно робить. Класна керівниця взагалі написала, що «фашистську гідру треба знищити».

— Не ви один такий. У моєї падчерки постійні конфлікти з учителем історії. Він каже, що Росія веде війну з «англосаксами», захищає наші країни від згубного західного впливу. Ця думка особливо поширена в Бішкеку, де здебільшого російськомовні школи. На жаль, вони не просто російськомовні, вони просувають московські наративи.

У Киргизстані є думка, що війна десь далеко в Європі, нас вона не стосується. Частина суспільства, яка виростала на Дзержинці [район у центрі Бішкека, де жила радянська інтелігенція], вважає, що Росія має рацію. Дехто взагалі думає: було б краще, якби Киргизстан увійшов до складу Росії. Деякі наші політики просували входження Киргизстану до конфедерації з Росією. І вони після цього не стали політичними трупами.

Є невелика частина суспільства, яка сприймає події в Україні як поворотний момент: від України залежить, чи стане Росія імперією, чи ні. Чи вдасться відтворити Радянський Союз. Я повною мірою це розумію і поділяю. Мене тішить те, що молоді, людей, які підтримують Україну, можливо, й небагато, але це дуже активна частина. І вона розширюватиметься — я бачу таку тенденцію.

«Наші лідери — не зовсім про цінності, вони про вигоду». Про відносини України та країн Центральної Азії

— Чому жителів Киргизстану може цікавити війна Росії проти України, я розумію. А чим Україну можуть зацікавити країни Центральної Азії? І як ви вважаєте, чому ваша зустріч із Володимиром Зеленським стала можливою зараз?

— Україна ніколи особливо не працювала з країнами Центральної Азії, вона не мала до них інтересу. Я пам’ятаю, як українці дуже здивувалися, що 2006 року Киргизстан заблокував вступ України до Світової організації торгівлі. Уся Європа та США запрошують Україну, а Киргизстан говорить, що Україна заборгувала 27 мільйонів доларів. Приїжджала спеціальна група, вела з нашою владою переговори. І, нарешті, Україна змогла вступити. («Цей борг належить до періоду існування СРСР як єдиної держави, і, найімовірніше, “це не борг держави перед державою, це, мабуть, проблема розрахунків між господарчими суб’єктами”. Про це 29 травня 2006 року в ефірі телеканалу «1+1» сказав заступник міністра економіки Валерій П’ятницький, повідомляла «Українська правда» з посиланням на «Лігу». Крім того, переговори української влади тривали з усіма членами СОТ станом на ті роки, і Киргизстан став останньою державою, з якою протокол про вступ було підписано, після чого у 2008 році президент Ющенко підписав, а Верховна Рада ратифікувала угоду про вступ, тому роль Киргизстану герой матеріалу трохи перебільшив — «ДМ»).

Але великих проєктів у нас з Україною не було.

Ще у 2022 році я хотів вийти на офіційних осіб України, які могли б донести народам Центральної Азії думку, що війна теж їх стосується. Але тоді я такої відповіді не почув. (Наступне речення залишаємо без редагування, з тими словами, які навів автор — «ДМ»). Навіть офіційний представник МЗС України з нами розмовляв винятково англійською. Я розумію пафос, що російська мова — це продовження російської колоніальної політики. Але так уже склалося, що люди в Центральній Азії розмовляють між собою російською мовою. Казахи й киргизи один одного зрозуміють своїми мовами. Але навіть північні казахи здебільшого погано знають казахську. А з узбеками, з таджиками ми й поготів розмовляємо винятково російською.

Зараз фокус уваги Володимира Зеленського зосередився на країнах, що «вагаються». Європейцям та американцям він уже все розповів. Вони все розуміють, знають проблеми. Але є решта світу, Глобальний Південь. З ними також треба вести діалог. З країнами Кавказу, Центральної Азії Україна має спільну історію.

 

До того ж країни Центральної Азії не підтримали ані захоплення Криму, ані анексію Південної Осетії (назва, якої дотримуються не в проросійських спільнотах — Цхінвальський регіон — «ДМ») та Абхазії. Придністров’я продовжуємо вважати частиною Молдови. Ми дотримуємося справді нейтральної позиції, бо, на відміну від Росії, ми не можемо жити в ізоляції. У нас немає іншої альтернативи, крім співпраці з усіма глобальними центрами прийняття рішень. Це США, Євросоюз, Велика Британія. І регіональні країни — Іран, Туреччина, Китай, Росія. А підтримка війни, яку розв’язала Росія, поставить під сумнів Статут ООН, поставить під загрозу суверенітет і територіальну цілісність наших країн.

Західні лідери також це розуміють. Не грозять нам пальцем, щоб ми не оминали санкції, не виводять поза поле міжнародного права. Натомість пропонують нам «плюшки», щоб ми виходили з фарватеру Росії. Є такі майданчики, як ЄС — Центральна Азія, США — Центральна Азія, Китай — Центральна Азія. Президент США Джо Байден уперше за всю історію зустрівся з лідерами всіх країн Центральної Азії [на саміті під час 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку 21 вересня 2023 року]. Ми отримуємо політичні та економічні дивіденди від того, що відбувається в Україні, як би цинічно це не звучало. Інтерес до нашого регіону посилюється.

Насправді до нас не хотіли ставитися як до єдиного регіону — насамперед, Росія. Росія будувала діалог саме з конкретними країнами, але тепер змушена змінювати підхід. Я хочу відзначити роль наших лідерів: ми розв’язуємо проблеми з сусідніми країнами, що ставили під сумнів нашу суб’єктність. Влада Киргизстану повністю розв’язала проблему кордону з Узбекистаном (слово «проблема» тут не свідчить про наявність справді серйозних суперечностей, адже у 2023 році було підписано угоду про делімітацію кордону, тобто фактично про узгодження неузгоджених ділянок — «ДМ»), на завершальній стадії зараз визначення кордону з Таджикистаном (там кордони теж лишаються не повністю визначеними ще з радянських часів, уточнення потребує до третини державного кордону, а прикордонні зіткнення трапляються регулярно з загиблими та пораненими з обох сторін, останнє трапилося 2022 року — «ДМ»). І це теж посилює нашу позицію, щоб із нами як із регіоном розмовляли рівноправно всі глобальні регіональні політичні сили.

— Але при цьому лідери всіх п’яти центральноазійських країн приїхали 9 травня на «парад перемоги» до Москви.

— Ви ж самі чудово знаєте наш регіон і наших лідерів. Наші лідери — не зовсім про цінності, вони про зиск. Вони про те, щоб торгуватися. Я все ж таки думаю, що вони не їздили на уклін. Візит був у рамках засідань ЄАЕС. А наші країни є членами організації, тож глави держав не могли не поїхати. А поїхати до Москви й не брати участь у параді — це демарш, на який ніхто не піде.

Але через війну в Україні країни Центральної Азії стали домовлятися про злагоджене ведення зовнішньої політики. Воно почалося ще з Криму, навіть із війни в Південній Осетії (Цхінвальському регіоні, а війна стосувалася не лише цього регіону, а всієї Грузії — «ДМ»). Тоді почалися консультації щодо нейтралітету. Осередки напруженості в Європі спонукають нас до того, щоб вести єдину зовнішню політику. Я думаю, що це позитивний момент.

«Кожен запитував те, що хотів». Про зустріч із Володимиром Зеленським

— Розкажіть про зустріч із президентом України. Як довго вона готувалася і як ви дісталися України?

— Як будь-який журналіст я був зацікавлений провести інтерв’ю з Зеленським. І такі запити надходили не лише від нас, а й від інших центральноазійських колег. Нам сказали, що можлива зустріч із першою особою, але гарантій ніхто не давав. І приблизних дат теж не називали. Це було зрозуміло, бо Володимир Зеленський — людина, на яку, за його власним зізнанням, було пʼять-шість замахів. Я хочу відзначити колег-журналістів, хто не побоявся приїхати, бо бути поруч із Зеленським у Харкові, людиною, яка для певної країни — ціль №1, було небезпечно. Ми теж відчували цю небезпеку — але професійний обов’язок мав більше значення.

Зустріч з президентом України Володимиром Зеленським

Ми не маємо шенгенських віз, тому ми летіли не через Польщу, а через Кишинів. А з Кишинева їхали до Києва автобусом. Так, були перевірки, але ми мали всі необхідні документи. Посольство України дало нам супровідний лист, тож особливих проблем на кордоні не було.

Їхали ми власним коштом, Україна поїздку не оплачувала. І поїхали ті журналісти, які справді були зацікавлені висвітлити події в Україні. Хочу наголосити на злагодженій професійній команді Зеленського, яка в кризовій ситуації все одно думає про public relations. Оцінює, як люди все сприйматимуть, особливо в Центральній Азії. Те, що пресконференція відбулася в Харкові, де безперервно йшли атаки, мало зовсім інший ефект, ніж якби Зеленський приймав у себе у «палаці». Ми не просто пропустили крізь себе це горе, а й відчули гар, побачили вирву від вибуху. Дізналися, що через удар по друкарні 7 людей загинули та 20 були поранені. Це створило атмосферу причетності до того, що відбувається в Україні, навіть у тих журналістів, які її не мали.

Наслідки російського удару по друкарні у Харкові

Президент України розуміє, як працювати з медіа, як подавати себе. Дуже важливо, що він спілкувався російською мовою, бо два з половиною роки з моменту останньої зустрічі з російськими журналістами російською він не говорив. Нам зробив виняток — і це ще раз підтверджує, що для української сторони дуже важлива увага країн Центральної Азії. Зеленський через нас намагався достукатися насамперед не до лідерів наших держав, які перебувають під великим впливом Путіна та Кремля. Він хотів достукатися до простих людей, і я думаю, що частково він цього досягнув.

Додам, що президент України є демократично обраним лідером. Ми знаємо, як працюють протоколи глав держав у нас — журналісти мають усе прописувати, показувати запитання, узгоджувати деякі моменти. З Зеленським такого не було. Кожен запитував те, що хотів.

— Ви подарували Володимиру Зеленському тумар — національний амулет. Чому ви зробили такий подарунок і як це сприйняли у Киргизстані?

— Ми живемо у світі символів. Володимир Зеленський розповідав, що на нього було п’ять чи шість замахів. Я йому сказав, що збереження його життя багато в чому передбачає цілісність самої України. А це може вплинути на збереження незалежності Киргизстану та інших країн Центральної Азії.

Коли зробив подарунок, я наразився на хейт із двох боків. Одні кажуть: «Що ти таке даруєш Зеленському, він підтримує Ізраїль». І від самих мусульман мені теж «прилетіло», бо в ісламі не можна поклонятися амулетам, оберегам.

Володимир Зеленський та Аділь Турдукулов

— Я бачив статтю на сайті російської агенції «РІА Новості» за підсумками вашої зустрічі з президентом України. Автор писав, що Зеленський влаштував у Харкові театр. Тобто російських пропагандистів зустріч розлютила. А яку реакцію ви бачили — і в російських, і в центральноазійських медіа?

— Реакція з боку Росії була злою. Російська пропаганда намагається покахати, що спроба Зеленського дістатися до розумів і сердець жителів країн Центральної Азії була невдалою. Але серія матеріалів у російських пропагандистських медіа, і не лише на “РІА Новості”, є доказом зворотного. Я бачив схожі публікації у медіа кожної з країн Центральної Азії. Автори говорили про марну спробу достукатися до нашої аудиторії. І водночас критикували нас — що ми прозахідні, «соросята», продалися, просуваємо політику «вашингтонського обкому» тощо.

Я запитав Володимира Зеленського, наскільки для України був згубним ефект федеральних російських каналів. Він сказав, що згубний ефект був. Захоплення Криму та частини східних областей відбулося, бо російські канали робили «промивання мізків». Країни Центральної Азії також перебувають у сфері впливу федеральних російських медіа, ці медіа розраховані на старше покоління. Але є ще й телеграм-канали, месенджери, сайти, вони працюють із середньою та молодою аудиторією. Дезінформація йде — і це може відіграти таку саму роль, яку відіграло в Україні.

«У фокусі уваги — долі людей». Як центральноазійські медіа висвітлюють війну

Ви торкнулися важливої ​​теми — які наративи про війну Росія просуває в країнах Центральної Азії. А що відбувається у центральноазійських медіа? Наприклад, у Киргизстані посилюється тиск на незалежні медіа. Можемо згадати справу проти 11 журналістів, пов’язаних із Temirov Live (у січні 2024 року правоохоронні органи Киргизстану порушили кримінальну справу проти 11 теперішніх і колишніх журналістів проєкту Temirov Live. Дев’ятьох із них слідчі звинуватили у «закликах до заворушень», двох — у «організації” закликів до заворушень». Наприкінці травня справу передали в суд. 4 з 11 обвинувачених досі залишаються під вартою), справу проти редакції 24kg (15 січня 2024 року співробітники Державного комітету національної безпеки (ДКНБ, аналог СБУ) прийшли з обшуками в редакцію інформагентства 24.kg. Слідчі дії відбулися за статтею «пропаганда війни». У березні 2024 року агентство змінило власника. На початку квітня слідчі призупинили розслідування справи, журналістам повернули мобільні телефони та дозволили працювати в офісі). Як тиск від влади впливає на бажання журналістів висвітлювати війну?

— Багато хто вважає, що посилення законодавства, яке регулює діяльність некомерційних організацій та медіа, тиск на опозицію в Киргизстані пов’язаний із російським впливом. Я не зовсім у це вірю. Я вважаю, що Росії зараз не до країн Центральної Азії, вона зосереджена на війні з Україною та всі ресурси спрямовує туди. А в Киргизстані тиск посилюється через те, що є втома людей від публічної політики. Три революції виснажили наше суспільство, є певний ліміт на зміну влади. Люди у владі знають такі настрої та ними користуються, посилюють законодавство.

Тиск на медіа розпочався зі зміною Конституції. У нас почали викликати блогерів на допити, заарештовувати навіть за прості критичні публікації. 11 журналістів заарештували за абсурдним звинуваченням. Слідство вважає, що критичні публікації могли спричинити масові хвилювання на вулицях. Це зовсім необґрунтоване затримання. Але я це пояснюю тим, що влада зачищає поле в середині президентського терміну і готується до того, щоб і надалі правити після 2027 року.

Загалом Україна перебуває на периферії суспільної уваги, це пов’язано зі специфікою нашої країни. Ми маленька держава, не маємо амбіцій впливати на інші регіони. Тобто ми більше приймаємо, працюємо з тими країнами, які є присутніми в Киргизстані.

Коли ми з колегами робимо матеріали про Україну, ми наголошуємо на Статуті ООН. Україна, як і Киргизстан, здобула незалежність у 1991 році. Наш загальновизнаний статус похитнеться, якщо міжнародна спільнота раптом вирішить, що анексовані українські території потрібно залишити за Росією. Це робити категорично не можна. І наше завдання як активістів — розʼяснити, що якщо так станеться з Україною, то завтра в Киргизстані можуть провести подібний експеримент [анексію територій].

— Чи є різниця, як пишуть про війну російськомовні та киргизькомовні медіа?

— Я не став би розділяти на російськомовні чи киргизькомовні медіа. Зрештою, той же «Спутнік» працює киргизькою та російською. «Радіо Азаттик» (проєкт киргизької служби Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода) постійно висвітлює війну в Україні. Я розмовляв із колегою з «Азаттика», який їздив разом зі мною до Києва. Він каже, що коли його медіа публікує відео на YouTube про Україну, матеріали набирають багато переглядів. Значить, людей це цікавить.

— Ви кажете, що інтерес є, а матеріали набирають багато переглядів. Проте центральноазійські сайти рідко публікують новини про війну. Як ви можете це пояснити?

— Наші журналісти висвітлюють війну під певним кутом. Наприклад, пишуть про співвітчизників, які працюють у зруйнованих містах на окупованій території. Який їхній правовий статус, які умови праці. Адже вони не мають права перебувати на захопленій території. Я знаю, що на «Радіо Свобода» створено окрему службу, яка висвітлює становище мігрантів — «Мігрант Медіа». Журналісти пишуть про вербування наших громадян, які перебувають у російських в’язницях. Багато хто вибирає радше воювати, ніж залишатися у в’язниці. Пишуть про мобілізацію до російської армії. Зараз багато мігрантів зазнають пресингу з боку російської влади. Деякі повертаються до Киргизстану чи шукають альтернативні способи роботи.

Для наших мігрантів відкрилися інші ринки. Південна Корея легалізувала багато процесів — колись тільки нелегально туди мігранти потрапляли. Великобританія дає нечувані квоти — по 5 тисяч, по 10 тисяч їдуть працювати сезонно. І коли люди розуміють, що там вони можуть заробляти до 100 доларів і навіть понад за день, легально перебувати, це викликає шок. Я сам бачив, які черги стоять за британською візою.

У фокусі уваги — долі людей. Професійні медіа знають, що найкраще показувати через долі конкретних людей, які переживають війну в Україні. Ви самі розповідали про тих, хто воює за Україну, ми висвітлювали, як живуть люди в Україні. І зріс інтерес до наших діаспор, які в Європі перебувають, бо багато з тих, хто в Україні жив, переїхав туди. А до того, як іде війна, як просуваються війська, інтерес невеликий.

— Чи присутня тема війни в державних та провладних медіа в Киргизстані?

— До війни багато міжнародних подій у Киргизстані висвітлювали очима російських федеральних медіа. Наші журналісти брали сюжети й ретранслювали киргизькою мовою. Зараз державні медіа не повторюють російський наратив, але про війну не говорять — просто мовчать, начебто нічого не відбувається.

Редакція міжнародних новин оминає Україну. І зрозуміти журналістів державних медіа також можна, бо вони, з одного боку, не хочуть розбурхувати скандал. А з іншого боку, це ще показник того, що немає прямих настанов від нашого уряду. Немає вказівок, щоб висвітлювати події під певним кутом.

Але на нашому державному каналі НТРК виходить програма киргизької редакції «Бі-бі-сі». Вона є дуже популярною, й тема України там посідає чільне місце. Люди можуть дізнатися, що насправді відбувається в Україні, там є обʼєктивна точка зору.

«У суспільстві відчувається втома». Про настрої українців у 2022 та 2024 роках

— 2022 року за підсумками поїздки ви випустили фільм «Наші в Україні». Розкажіть, що вас цікавило насамперед тоді та якою була реакція на ваш проєкт?

— Війна в Україні — як і раніше, найбільш висвітлена війна у світі. Україна залишається у фокусі уваги всіх мейнстримних медіа, попри те, що трапляються інші конфлікти. Ми не планували змагатися з мейнстримними медіа. Ми поїхали в Україну в липні 2022 року. Наш фокус уваги був на вихідцях із Центральної Азії, які мешкають в Україні. Ми запитували, яке їхнє становище — чи воно таке саме, як у Росії, чи ні. Тому що в Росії багато хто до наших мігрантів ставиться як до людей другого ґатунку.

— Мені здається, це особливо актуально після нападу на «Крокус Сіті Хол» і хвилі переслідування мігрантів у Росії.

— Так, так, але в Україні ми побачили, що це абсолютно повноцінні громадяни. Багато з них служать у ЗСУ. Я навів Володимиру Зеленському як приклад Ровшанбека Розметова — він узбек за національністю, виходець із Туркменістану. Колишній адвокат, успішний адвокат, працював у Києві, багато клієнтів у нього було. Але він залишив роботу і зараз служить у ЗСУ. І донька його теж зараз у Збройних Силах України. Він говорив як справжній мусульманин, що це для нього Священна війна, що тут точиться боротьба добра зі злом. Я абсолютно поділяю цей погляд і цей пафос. Ми всі побачили не лише тих, хто служить у ЗСУ, а й активістів у тилу. Як волонтери роздавали плов у Бучі та інших регіонах. Це викликало натхнення.

— Зараз у вас була можливість порівняти настрої українців у 2022 та 2024 роках. Чим вони відрізняються?

— 2022 року ми відчували наснагу та єднання всіх людей заради протистояння ворогові. Був настрій «ми обов’язково переможемо». А зараз відчувається виснаженість. Два роки безперервної війни… Щиро співчуваю людям. Ще я помітив деякі моменти розділення. Є обурення на адресу українців, які «прохолоджуються» в Європі, а багато хто воює. Хтось служить, хтось не служить. Ці суперечки виникають від загальної втоми, звісно, ​​і вони грають на руку тих, хто воює з російської сторони та сподівається, що може перемогти Україну виснаженням. Я сподіваюся, що дух не буде зломлений.

— Що, окрім інтерв’ю з Володимиром Зеленським, ви встигли зняти зараз в Україні?

— Ми побували разом із нашими колегами в Ірпені, Бучі, Бородянці. Про Бучу ще в нашу першу поїздку ми розповідали, що там найбільш задокументовані воєнні злочини. Я абсолютно впевнений, що покарають не лише тих, хто віддавав накази, а й конкретних виконавців.

Буча була сучасним містом, із сучасною інфраструктурою. Там не було жодних воєнних об’єктів. Ми також маємо такі ошатні передмістя біля Бішкека. Нас цікавило, наскільки Бучу було відновлено за два роки. Це місто є символом того, як Україну дуже швидко буде відновлено після перемоги у цій війні.

Я абсолютно впевнений, що Україна стане однією з розвинених країн Європи, там буде реалізовано «план Маршалла-2», до вас прийдуть дуже великі інвестиції. І це відкриє Киргизстану шлях до Європи. Сотні тисяч наших мігрантів можуть працювати над відновленням інфраструктури. Будуть і можливості, і гроші, і дешева кваліфікована робоча сила. Не лише киргизька, а й таджицька, узбецька, казахська. Люди можуть поїхати в Україну та відновлювати ці міста. І це теж зміцнюватиме наші відносини.

По-друге, у цих публікаціях ми покажемо, як змінилася Україна. Ми зустрілися з представниками центральноазійських діаспор. Також ми спілкувалися з українськими блогерами та Центром стратегічних комунікацій. Вони просувають наратив, альтернативний російській пропаганді. Я теж хочу висвітлити, як у період війни займатися контрпропагандою. Багато речей нам будуть корисні.

За підсумками нашої роботи ми хочемо опублікувати фільм та організувати публічний показ 28 червня — у День Конституції України. Тому що в Конституцію закладено найважливіші слова про цілісність країни, незалежність, єдину та неподільну Україну. Подібні слова є у нашій киргизькій конституції. Ми хочемо разом із нашими партнерами показати фільм та обговорити всі моменти, про які говоримо з вами. Я сподіваюся знайти майданчик для показу. На річницю трагічних подій у Бучі ми теж думали організувати захід у Бішкеку, але жоден готель не дозволив організувати збори. Бізнес у нас теж затиснутий, він також боїться. Але, на відміну від Бучі, тут скоріше світлий привід, тож очікую, що ми знайдемо майданчик.

Фото надані Аділем Турдукуловим

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Згадувані персони
"Карма": жінка, яку "застукали" в обіймах начальника на концерті Coldplay, розлучається з чоловіком
Фокус
2025-09-06T03:42:08Z
"Тепер я це відчула": Олена Шоптенко зробила гучне зізнання
GlavRed
2025-09-06T03:27:31Z
Ким б могли бути герої "Володаря перснів" в реаліях війни в Україні? В мережі віруситься смішний тренд
Telegraf
2025-09-06T01:30:31Z
56-річна Дженніфер Лопес посвітила глибоким декольте у напівпрозорій сукні
Gazeta UA
2025-09-06T01:21:16Z
"Бухати": покинутий Пресняков розповів про свій стан після розлучення
GlavRed
2025-09-05T21:27:54Z
Не тільки "Бітлджюс": 4 найкращі фільми з Майклом Кітоном
24tv
2025-09-05T20:54:30Z
Як одна з головних героїнь серіалу "Всі жінки – відьми" відреагувала його на українську назву
24tv
2025-09-05T20:09:53Z
Дніпро: ріка, що зберігає тисячолітні секрети України
GlavRed
2025-09-05T19:27:43Z
Назавжди залишилась у моєму серці, – співак Julik назвав улюблену країну
24tv
2025-09-05T19:18:00Z
На прилавках дефіцит: чому різко подорожчав популярний овоч
Хвиля
2025-09-06T03:57:12Z
Авторизація в особистому кабінеті на порталі ПФУ: як це зробити
ZN UA
2025-09-06T03:45:02Z
Нові правила карткових переказів: українцям готують жорсткі перевірки
Знай
2025-09-06T03:36:14Z
Ринок палива розділився: де у столиці продають найдорожчий А-95
Хвиля
2025-09-06T02:15:30Z
Побачимо, скільки ви протримаєтесь: міністр фінансів США про мита проти Індії
ГЛАВКОМ NET
2025-09-06T01:48:46Z
На розвиток Центрів життєстійкості з бюджету виділять ₴1 мільярд
УкраинФорм
2025-09-06T01:30:20Z
ЄС оштрафував Google майже на 3 мільярди євро: Трамп взявся за погрози
24tv
2025-09-06T01:03:46Z
Гуманітарне розмінування: за рік в Україні очистили 3,4 тисячі гектарів агроземель
УкраинФорм
2025-09-06T01:03:44Z
РФ поспішає під'єднатися до Запорізької АЕС до опалювального сезону: чим це загрожує Україні, — Андрющенко
Фокус
2025-09-06T01:00:16Z
"Може приїхати до Києва": Зеленський відповів на пропозицію Путіна провести зустріч у Москві
Фокус
2025-09-06T03:51:50Z
Посол Німеччини в Україні йде з посади: він очолить німецьку розвідку
ГЛАВКОМ NET
2025-09-06T03:39:00Z
Трамп підписав указ про заходи проти «спонсорів незаконних затримань» громадян США
УкраинФорм
2025-09-06T03:33:46Z
Оборонна угода зі США: хронологія 1291 дня війни
24tv
2025-09-06T03:30:27Z
Що виграв і що програв Путін в Пекіні?
GlavRed
2025-09-06T03:27:40Z
Трамп хоче бачити Путіна і Сі Цзіньпіна на саміт G20 у США
ZN UA
2025-09-06T03:27:28Z
Уряд пропонує саджати за втечу з України. Що очікує на тих, хто вже виїхав за кордон?
ГЛАВКОМ NET
2025-09-06T03:24:24Z
Польща просить своїх громадян негайно покинути Білорусь: що передувало
24tv
2025-09-06T02:48:02Z
Підхід до мобілізації зміниться: які нововведення готують
Знай
2025-09-06T02:30:58Z
Переправили за кордон понад 80 ухилянтів: на Львівщині затримали п'ятьох прикордонників
УкраинФорм
2025-09-06T03:48:38Z
Двоє українців віддали шахраям понад 200 000 гривень, намагаючись заробити в інтернеті
InternetUA
2025-09-06T03:12:59Z
З Костянтинівської громади евакуювали ще 12 людей
УкраинФорм
2025-09-06T02:45:24Z
Двох іноземців судитимуть за збут понад 30 тисяч фальшивих доларів
УкраинФорм
2025-09-06T01:51:06Z
Суд дав 14 років тюрми охоронцю російської катівні, яка діяла у Херсоні
УкраинФорм
2025-09-05T23:00:44Z
У Харкові викрили шахраїв з фейковим додатком Дія: як працювала схема
InternetUA
2025-09-05T21:48:05Z
Літній водій викинув автомобіль через шість смуг руху, і це трапилося не у Флориді
Топ Жир
2025-09-05T21:36:24Z
Пішов чорний густий дим, евакуювали відвідувачів: у Москві загорілася Третьяковська галерея
Фокус
2025-09-05T20:30:33Z
Потужні магнітні бурі атакують країну: названо небезпечні дати
GlavRed
2025-09-05T20:27:10Z
Чи гріх фарбувати волосся: священник вказав на важливий нюанс
GlavRed
2025-09-06T03:27:46Z
Михайлове диво 2025: що в жодному разі не можна робити 6 вересня
GlavRed
2025-09-06T03:27:17Z
США прискорюють передачу Україні нових крилатих ракет
ZN UA
2025-09-06T03:21:11Z
З Днем міста Суми 2025: гарні привітання у картинках і прозі
24tv
2025-09-06T03:18:16Z
Зі святом Михайлового чуда 2025: найгарніші картинки-привітання для рідних
24tv
2025-09-06T03:06:00Z
Безкоштовні продукти для пенсіонерів у Полтавській області: хто і як може отримати допомогу
Политека
2025-09-06T03:00:47Z
ГУР відповів, скільки «шахедів» на місяць може виробляти Росія
ГЛАВКОМ NET
2025-09-06T02:48:47Z
Головна небезпека – масштаби: військовий аналітик розібрав можливості зброї Китаю на параді
24tv
2025-09-06T02:45:42Z
6 вересня - Михайлове чудо, що сьогодні не можна робити, яке сьогодні свято, все про цей день
Комсомольская правда
2025-09-06T02:33:22Z
Сім ознак недосипання, які не варто ігнорувати
Gazeta UA
2025-09-06T01:39:21Z
В якому віці пізній сніданок може впливати на тривалість життя
Gazeta UA
2025-09-05T21:42:44Z
Медзаклади у прифронтових громадах отримають додаткові виплати - Ляшко
УкраинФорм
2025-09-05T20:30:18Z
Набряки на обличчі та під очима: як їх прибрати
GlavRed
2025-09-05T20:27:04Z
На Київщині в зоопарку виявили сказ: як вберегтися від смертельної хвороби
Telegraf
2025-09-05T19:51:37Z
Для настрою та здоров'я: які кімнатні рослини обов'язково мають бути у вас вдома
24tv
2025-09-05T19:03:11Z
Вісім продуктів для довголіття: що має бути у тарілці після 40
Gazeta UA
2025-09-05T18:29:28Z
Без ліків і без шансів: чому українські онко- та орфанні пацієнти залишаються сам на сам із хворобою
Telegraf
2025-09-05T18:24:33Z
Урожай влітку здивує всіх: що потрібно зробити з лохиною у вересні
24tv
2025-09-05T09:33:49Z
BMW представила новий спортивний електрокар
УкраинФорм
2025-09-06T03:21:13Z
Waymo непомітно виривається вперед у змаганні з Tesla за створення безпілотних таксі
Топ Жир
2025-09-06T01:21:07Z
Канада відкладає введення обов’язкових норм для електромобілів на тлі торгової війни з США
Топ Жир
2025-09-06T00:21:11Z
Чому General Motors скорочує виробництво електромобілів після найуспішнішого місяця продажів
Топ Жир
2025-09-05T23:51:29Z
BMW готує революційні зміни для своєї базової кросоверної моделі в епоху Neue Klasse
Топ Жир
2025-09-05T23:21:25Z
State Farm звинувачують у заниженні виплат 37 тисячам водіїв завдяки таємничому алгоритму списання автомобілів
Топ Жир
2025-09-05T22:21:54Z
Вартість Toyota Highlander значно зростає, перевищуючи ціну на Grand Highlander
Топ Жир
2025-09-05T20:21:47Z
Mazda значно підвищує ціни на автомобілі до $1805 на тлі падіння літніх продажів
Топ Жир
2025-09-05T19:51:33Z
Сотні викрадених автомобілів вилучені в результаті розкриття схеми контрабанди в Мічигані
Топ Жир
2025-09-05T18:51:09Z
Туман, дощі та грози місцями, спека до 29 градусів: прогноз погоди на 6 вересня
Gazeta UA
2025-09-06T03:30:40Z
Нова система оплати проїзду у Миколаєві: що варто знати про зміни
Политека
2025-09-06T03:30:13Z
Останні теплі дні осені: синоптики розповіли, коли в Україні буде до 29 градусів
Хвиля
2025-09-06T03:30:07Z
В Україні мінлива хмарність, без опадів: погода на 6 вересня
ГЛАВКОМ NET
2025-09-06T03:03:56Z
Все ще багато: в ГУР МО озвучили кількість російського окупаційного угруповання в Україні
Telegraf
2025-09-06T02:48:50Z
Відео незламного херсонського кавунчика розчулило українців
Telegraf
2025-09-06T01:33:29Z
В одному з районів столиці різко погіршилась якість повітря
ГЛАВКОМ NET
2025-09-06T00:30:41Z
Рівненщина зустріла 11-й евакуаційний потяг з Донецької області
УкраинФорм
2025-09-06T00:15:13Z
Прикордонники на Вовчанському напрямку взяли в полон двох засуджених росіян
УкраинФорм
2025-09-05T22:12:03Z
Фортуна простягне руку: чотирьом знакам зодіаку круто пощастить 6 вересня
GlavRed
2025-09-06T03:27:26Z
Город у вересні: що посіяти, щоб насолоджуватися зеленню та овочами до зими
GlavRed
2025-09-06T03:27:19Z
Відчуйте себе героєм "Шаленого Макса": у Намібії запустили унікальний сафарі-тур
24tv
2025-09-06T02:45:45Z
Залишаться соковитими до весни: коли викопувати буряк та моркву
Gazeta UA
2025-09-06T00:57:30Z
Є ризик втратити спокій і гармонію: що краще прибрати з полиці у кімнаті
Telegraf
2025-09-06T00:18:16Z
Туристи відкрили казкове місто Рай: його вулички та замок закохають у магію старовини
24tv
2025-09-05T20:36:31Z
Бактерії та грибки на речах з секонд-хенду: який одяг не можна купувати
24tv
2025-09-05T20:15:39Z
Найситніша гуцульська страва: готуємо шупеня – автентичний рецепт, який варто спробувати усім
24tv
2025-09-05T19:45:29Z
Як приготувати яєчню без перевертання: кулінарка розповіла про швидкий спосіб
24tv
2025-09-05T19:39:39Z
Ара навчилися тому, що раніше вважалося унікальною людською рисою
ZN UA
2025-09-06T03:42:25Z
Valve зареєструвала нову торгову марку консолей: це може бути пов'язано з Half-Life 3
InternetUA
2025-09-06T03:03:19Z
До програми «Плюси» в застосунку «Армія+» долучився магазин спорядження UTactic
УкраинФорм
2025-09-06T03:00:27Z
"Маленький Волдеморт": кіт з незвичною особливістю зовнішності підкорив мережу
Фокус
2025-09-06T02:57:49Z
Apple готує нові кольори для Vision Pro та HomePod mini
InternetUA
2025-09-06T02:03:28Z
Катастрофічний сценарій: двом країнам загрожує знищення через зміну клімату
GlavRed
2025-09-06T00:27:35Z
OpenAI готує платформу для пошуку роботи, яка може стати альтернативою LinkedIn
InternetUA
2025-09-06T00:03:05Z
У шведському болоті знайшли поселення віком 5 тис. років
Gazeta UA
2025-09-05T22:42:56Z
Китайський ШІ перетворить ваші пам'ятні фотографії на 3D-світи, якими можна прогулятися
InternetUA
2025-09-05T21:21:45Z
Скільки дітей у Володимира Кличка: чи бере участь у вихованні
24tv
2025-09-06T02:09:45Z
Супертест на IQ: знайдіть 3 відмінності на зображенні баскетболістів за 23 с
GlavRed
2025-09-06T00:27:25Z
"Фортеця Європи": фанати збірної України нагадали про війну на матчі з Францією
24tv
2025-09-05T22:12:21Z
Україна – Франція: небезпечні моменти «синьо-жовтих»
ГЛАВКОМ NET
2025-09-05T21:51:26Z
"Важка гра": Ребров прокоментував поразку збірної України від Франції у відборі ЧС-2026
ZN UA
2025-09-05T21:39:42Z
Бондаренко, Очеретько та Волошин дебютували у складі збірної України
Football.ua
2025-09-05T21:33:10Z
"Я на боці України": скандальний новачок Динамо прокоментував проросійські пости у соцмережах
24tv
2025-09-05T21:27:39Z
Молодіжна збірна України з футболу з розгромної перемоги стартувала у відборі на Євро-2027
ZN UA
2025-09-05T21:03:20Z
Нкунку, Рабьо та Леау мають найвищі зарплати у Мілані — Calcio e Finanza
Football.ua
2025-09-05T20:54:35Z