Церемоніальна за Конституцією роль президента перетворилася на ключову під час призначення суддів – експертка ЛЗІ

У травні президент Володимир Зеленський призначив 114 суддів до судів першої інстанції, 70 з яких – призначені за поданнями вже оновлених Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя. Ті ж подання, які надійшли офісу президента до оновлення ВККС та ВРП зависли в ОПУ, і така ситуація виглядає дивною, пише Каріна Асланян у статті «Судова реформа. Що відбувається з конкурсами до судів?».

«У травні президент Володимир Зеленський уперше від початку повномасштабного вторгнення призначив 114 суддів до судів першої інстанції. І це — безумовна перемога насамперед здорового глузду. Адже після відновлення роботи ВРП та ВККС, у діяльності яких електорат зовсім не розбирається, треба переходити до наповнення судів новими кадрами. Й «живі» судді в судах, у яких кадровий голод подекуди сягає 62% (апеляційні загальні суди), — це маленький, але реальний результат, який можна представити і стратегічним партнерам, і виборцям», – пише авторка.

Асланян зазначила, що призначенню цих 114 суддів передувала низка політичних та кадрових подій. Зокрема, на кадровому рівні майбутнім суддям довелося подолати семирічний марафон добору. Останній вимушено зупинили на чотири роки через те, що у листопаді 2019 року Верховна Рада звільнила попередній склад ВККС.

Той відбір складався з навчання в Національній школі суддів, декількох етапів іспитів, вибору суду відповідно до місця в рейтингу фінальної співбесіди у ВККС. При чому співбесіду не пройшли успішно близько 10% переможців конкурсу. У результаті Вища кваліфікаційна комісія суддів рекомендувала призначити до місцевих судів 390 кандидатам. Хоча планувала заповнити всі 560 вакансій, на які було оголошено конкурс.

«Якщо ж брати загальні цифри добору 2017 року, то лише близько 20% учасників у підсумку надягнуть суддівські мантії. Водночас частина з них отримала рекомендації для призначення суддями ще за попередніх складів ВРП та ВККС і в порушення Конституції «зависла» з 2020–2021 років у офісі президента (відповідно до Основного Закону, президент має призначити суддів протягом 30 днів після отримання подання від ВРП)», – пише Асланян.

За даними джерел ZN.UA, ці призначення свого часу заблокував профільний заступник керівника ОПУ Андрій Смирнов, який зараз є фігурантом справи про незаконне збагачення. Причиною блокування стало те, що частина з цих кандидатів претендувала на посади в «модних» київських судах — Печерському, Шевченківському, ОАСК. Зокрема, це ті суди, де ухвалюють рішення проти центральних органів влади.

Своєю чергою нова заступниця Ірина Мудра наприкінці квітня повідомила, що провела інвентаризацію подань про призначення на посади суддів, які ОПУ отримав у різний час. Після чого вона розподілила їх на «два кошики»:

• перший – це судді, яких відібрав новий склад ВККС та ВРП;
• другий – подання, які надійшли до оновлення складу ВККС та ВРП.

При цьому Мудра пообіцяла тоді, що призначення, запропоновані вже оновленим складом Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя вона намагатиметься якомога швидше «запустити» для підписання президентом.

Асланян пише, що Мудра свою обіцянку виконує, адже 70 зі 114 суддів, які вже роз’їхалися по судах, були новопризначеними. Хоча як раз вони і не можуть зараз здійснювати правосуддя. Адже згідно із законом, для цього їм потрібно скласти присягу. Але зволікати з присягою офісу президента точно не варто, адже за словами авторки судді зарплати вже отримують, а справ не слухають.

«Кандидати з «другого кошика» й далі чекають на призначення, і ситуація виглядає, м’яко кажучи, дивною: їх не призначають, не відмовляють у призначенні, дехто вже пішов на другий конкурс і самостійно написав відмову від суду, який обрав 2019 року, аби отримати призначення в суд, який обрав 2023 року. Тож видається, що церемоніальна роль президента набула якогось іншого, не передбаченого Конституцією змісту. Але проблема також і в тому, що на це ніяк не реагує ВРП, чиї подання, власне, й розподілили на «кошики», – підсумувала Асланян.

На початку травня експерт фундації DEJURE  Михайло Жернаков зазначив, що в офісі президента «вирішили повернути ручний контроль за призначенням суддів». Зокрема, так він прокоментував законопроєкт №9439, який рекомендував до першого читання профільний комітет. Текст документа передбачав, що президент зможе повертати Вищій раді правосуддя подання про призначення судді, якщо щодо цієї особи є компромат від СБУ чи НАБУ.  Однак у результаті законопроєкт не прийняли.