Без електрики по 6-12 годин і перебої з опаленням: що чекає на українців узимку

Відновлення енергосистеми навряд чи дасть змогу повністю відмовитися від аварійних відключень у найближчі роки.

Російські удари по енергооб'єктах в Україні, які стали причиною відключень електроенергії, до кінця року ризикують стати тривалішими, ніж зараз. Всьому виною масштаби пошкоджень, через що українцям доведеться жити з відключеннями електроенергії не тільки взимку, а й навіть у разі закінчення військових дій. Адже на відновлення системи знадобляться і час, і кошти. Главред дізнавався, чого українцям чекати в майбутньому опалювальному сезоні.

Гігавати для бізнесу, але не для населення

Нагадаємо, що країна-агресор Росія відновила практику масованих ракетних ударів по енергетиці України з березня 2024 року. Відтоді українська енергетика вже шість разів зазнавала атак. Як наслідок, за словами президента Володимира Зеленського, було знищено 80% українських ТЕС і третину гідрогенерації України.

Виступаючи на відкритті конференції з відновлення України в Берліні 11 червня, Зеленський закликав європейських партнерів надати обладнання із зупинених європейських електростанцій і надати пряму фінансову підтримку для функціонування української енергетики.

"Унаслідок ударів російських ракет і дронів уже знищено 9 гігават нашої потужності. При тому, що пік споживання енергії в Україні минулої зими був 18 гігават. Тож половини тепер не існує", - заявив президент і наголосив, що в коротшій перспективі має бути реалізовано також швидке і недороге відновлення всіх енергооб'єктів, які можна відновити.

За словами гаранта, до зими Україна за допомогою партнерів має намір побудувати до 1 гігавата газової маневрової генерації та ще 4 гігаватів у найближчі роки.

Газова маневрена генерація - це газопоршневі електростанції, створені на основі поршневого двигуна внутрішнього згоряння, що працює на природному або іншому горючому газі. По суті вона певною мірою нагадує генератор, проте з такої електростанції отримують і тепло, і електрику.

До слова, Україна вже отримувала такі електростанції від західних партнерів. Наприклад, ще в лютому 2023 року одну таку станцію потужністю 28 МВт і вартістю $15 млн Україні передали від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Однак у тестовому режимі, згідно з повідомленням "Енергоатому", її вперше підключили лише в жовтні минулого року. Загалом, як повідомляв USAID, передбачалася купівля 91 такої установки для 32 міст України та двох університетів.

Варто зазначити, що озвучену президентом Зеленським ідею сприйняли зі скепсисом. Так, на думку ексрадниці міністра енергетики, надзвичайного і повноважного посла Лани Зеркаль, насправді це нереально.

"Газова генерація не будується протягом шести місяців з моменту заяви. Знайти турбіни, визначити місце встановлення, зробити проєкт, під'єднати, навчити команди, як ними керувати, - у найкращих умовах займає рік. В Україні умови не найкращі: турбіни, які привезли торік, так досі й не запустили. Побудувати чотири гігавати також нереально - на світовому ринку немає стільки виробників обладнання. І недоцільно. Усе, що можна зробити, - побудувати фундаменти. Замість справжніх проєктів децентралізованого покоління, які складаються з міксу технологій: батареї, вітер, газ, біомаса...", - вважає Зеркаль.

Поділяє побоювання ексчиновниці й експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. На його думку, навіть якщо додаткові потужності і будуть побудовані, то вони забезпечуватимуть електроенергією підприємства, а не побутових споживачів.

"1 ГВт нових ТЕС не буде забезпечувати населення. Це виключно справа бізнесу, для продовження робочого процесу, випуску товарів і продукції", - зазначив Корольчук. При цьому експерт додає, що інвестицій може вистачити лише на третину від запланованого обсягу.

Про готовність бізнесу побудувати генерацію заявив і глава "Укренерго" Володимир Кудрицький.

"За нашими оцінками, приватний бізнес уже готовий розвивати проєкти з будівництва генерації обсягом близько 1 ГВт. І це тільки початок", - написав він.

Зі свого боку, директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко вважає, що сьогодні в Україні немає проєктів, які б дали змогу побудувати такий обсяг потужностей.

"Для того, щоб це відбувалося, такі проєкти мають бути на далекій стадії розвитку - до них уже мають бути залучені кошти, замовлене обладнання, оскільки термін поставки газотурбінної установки займає рік-півтора, і ще півроку піде на те, щоб її встановити. Тому для 1 ГВт потужності потрібно мати мінімум рік-два в запасі. Звісно, я допускаю, що такі проєкти можуть таємно реалізовуватися без розголосу й обговорення в українських інженерних колах, але загалом я в це не вірю. У кращому разі до 1 грудня реально буде встановити 200-250 МВт", - пояснив Харченко "Главреду".

Відключення взимку будуть по 8-12 годин?

Утім, в умовах постійних обстрілів з боку РФ не тільки відновлення пошкоджених об'єктів, а й будівництво нових будуть першочерговим завданням у наступні кілька років. Як розповів "Главреду" президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар, українська теплова генерація до обстрілів у 80% випадків була застарілою і потребувала оновлення, а тому відновлювати її з нуля не має сенсу. Та й загалом будівництво нових потужностей - процес не швидкий.

"Питання будівництва нових генеруючих потужностей - це питання, яке буде вирішуватися не менше п'яти років. І зараз я не розглядаю питання атомної генерації. Йдеться про необхідну нам за цих обставин маневрову генерацію: теплову енергетику і гідроенергетику. Що стосується гідроенергетики, то нам тут розгулятися ніде. Так, гідроенергетика відігравала важливу роль, але в загальному енергобалансі вона становила не більше 7%. Тому навіть якщо що-небудь відновити, цього все одно буде недостатньо", - зазначив Гончар.

Але навіть якщо почати відновлення, це навряд чи дасть змогу повністю відмовитися від аварійних відключень у найближчі роки. Причому тест на витривалість системи Україні доведеться пройти вже цієї зими.

Так, на думку Михайла Гончара, критичною ситуація може стати за умови, якщо енергосистема буде фатально вражена - тоді, залежно від регіону, електроенергії може не бути або кілька годин на день, або цілими днями.

Водночас доктор технічних наук, проректор Університету Короля Данила, професор Максим Карпаш переконаний, що українцям варто чекати масових стабілізаційних відключень у режимі 4 години через 4 години в кращому випадку. "У гіршому матимемо 6 через 4 (є) або навіть 8 через 2", - зазначає він.

Аналогічної думки дотримується й Олександр Харченко - на його думку, відключення можуть тривати в середньому по 6-10 годин залежно від регіону (у Києві, Одесі та Харкові відключення можуть бути тривалішими). При цьому, за його словами, опалення в українців усе-таки буде, хоча й можливі певні незручності.

"Наразі більшість міських влад працюють над тим, щоб забезпечити надання тепла через резервні генерації та встановлення резервних потужностей у містах. Міста шукають усі можливі ресурси, щоб забезпечити роботу систем тепло- та водопостачання і зробити так, щоб проблем не було навіть у період відключень. Однак жителям багатоквартирних будинків варто подбати про те, щоб насоси були забезпечені резервним живленням, оскільки можлива ситуація, коли тепло циркулює в міській системі, але не потрапляє до будинку через відключення електроенергії", - зазначив Харченко.

Зі свого боку, експерт із питань енергетики, голова правління Асоціації "Нафта і газ України" Андрій Закревський також вважає, що опалення в будинках українців буде в регіонах, які забезпечені газом, а найбільші проблеми можуть виникнути в Сумській і Харківській областях через серйозні руйнування: "Наприклад, у Харкові не опалюється близько 23% житлового фонду. Місто потрібно буде розділяти на енергоострови - ставити генератори, привозити вугілля, дрова і створювати запаси".

Як на відключення вплине імпорт електроенергії з ЄС

Як уточнюють енергоексперти, багато в чому тривалість відключень залежатиме від наданої Україні допомоги європейських країн. Адже з 2022 року Україна стала частиною об'єднаної європейської енергосистеми.

"Максимальний фізичний обсяг, який нам можуть передати, становить трохи більше ніж 2 ГВт. Зараз діє регуляторне обмеження, яке пов'язане з проблемами європейської енергосистеми і необхідністю побудувати деякі об'єкти всередині Європи, щоб дозволити нам повний імпорт у 2-2,1 ГВт замість 1,7 (пропускна спроможність для імпорту електроенергії з ЄС, яку раніше озвучували в Міненерго. - Главред). Але імпорт становить лише 10-15 відсотків зимового споживання України, і саме настільки він може поліпшити ситуацію з електроенергією", - каже Харченко.

За словами Андрія Закревського, Україні варто було б зосередитися на підписанні контрактів, якими б забезпечувалося постачання електроенергії з країн Європи у збільшених обсягах. Це могло б допомогти не тільки забезпечити Україну електроенергією в пікові години, а й здешевити електроенергію для кінцевих споживачів за рахунок закупівель енергії у великих обсягах.

"Якщо цього не зробити, то в нас є перспективи впасти в генераторну мафію, як це було в Лівані у 2017-2018 роках, коли встановився німий договір між населенням, державою і самою генераторною мафією", - каже Закревський.