Що призведе до остаточної ізоляції Росії: ексклюзивне інтерв'ю з Михайлом Подоляком

Так, поступово Росія вибуває з глобального бізнесового і фінансового процесу, й це призведе до її остаточної ізоляції. Більше про це, чи США проти вступу України в НАТО та чому Орбан змінив риторику – читайте в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу з радником голови Офісу Президента України Михайлом Подоляком.

Нагадаємо, що в першій частині інтерв'ю ми розповідали, що зафіксують на Саміті миру у Швейцарії та що за "новий" мирний план вигадав Китай. Деталі – читайте за посиланням.

Про системи ППО для України

G7 вже позаду. США й Україна підписали десятирічну двосторонню угоду про безпеку. Вона містить 9 статей та передбачає принципи співробітництва у сфері оборони й безпеки як у воєнний час, так і у мирний. Джо Байден повідомив країнам, як очікують на постачання ППО, що треба почекати. Водночас Польща не хоче передавати Україні вже обіцяну американську ППО, яка стояла на її території.

Думаю, що це треба обговорювати не в публічному просторі. Не розумію, чому ці заяви були зроблені. Я говорю не про нас зараз, а взагалі. Це все питання дискусій. Це питання партнерських чи союзницьких відносин між державами, зокрема й України. Їх варто розв'язувати з огляду на пріоритетність. Я розумію Польщу, бо в її повітряний простір також залітали російські ракети; розумію всі ракетні небезпеки, які вони (поляки – 24 Канал) аналізують.

Однак пріоритетність… Росія атакує щоночі українську цивільну і критичну інфраструктуру певною кількістю ракет і дронів. Нам потрібні системи, які працюють проти балістики. Patriot і SAMP/T – це дві системи, які чітко можуть відпрацювати по "Кинджалах" та "Іскандерах".

Це важливо, тому що Росія, маскуючи, наприклад, синхронізований удар, використовує дрони для відвертання уваги, чи перенасичення систем протиракетної оборони; використовує крилаті ракети, які треба збивати різними системами протиракетної оборони.

Потім країна-агресорка завдає ударів "Кинджалами" чи балістикою, а проти цього працюють тільки Patriot і SAMP/T. Тому їх треба більше в Україні, щоб було менше руйнувань цивільної та критичної інфраструктури. Але це питання внутрішніх дискусій.

Як безпекові угоди вплинуть на нейтральні країни

Щодо G7. Мені подобаються всі ті рішення, які прийняли, зокрема і безпекові угоди. На мою думку, це прообраз переформатування безпекового контуру альянсу НАТО. Зрозуміло, це потрібно, якщо такі війни можуть виникати.

Потрібно знати, яку кількість зброї ми маємо використовувати потім для роботи по ключових цілях, наприклад, ворожій країні. Також які держави та які види зброї можуть надавати, тому що під час війни такої інтенсивності жодна країна самостійно не зможе виготовляти моментально необхідний обсяг снарядів, далекобійних ракет, систем ППО, чи протиракет.

Безпекові угоди з різними країнами практично є таким сигнальним прообразом новітньої, майбутньої безпекової системи, куди входитимуть всі демократичні країни. Усі країни Євросоюзу та Україна, як невіддільна частина Європи.

Це непогано з погляду того, що очікувати завтра; з погляду використання тих чи інших інструментів ведення бойових дій; з погляду розуміння терміну. Тобто, це 10-річний договір і ти точно розумієш, що буде через рік, через два, через п'ять, через десять.

Крім того, це символічно. G7 чітко фіксує свою конкретну позицію щодо Росії, там вже були рішення щодо заморожених активів, санкційної політики та щодо рішення про військову підтримку України. Тобто, зрозуміло, що Україна має мати зброю, а Росія має втратити можливість фінансувати війну. Це дві ключові тези, які ефективно впливатимуть на інші країни, особливо країни нейтрального табору.

Україна і США підписали безпекову угоду / Офіс Президента

Що призведе до остаточної ізоляції Росії

Україні дадуть кредит на 50 мільярдів, який буде підкріплюватися російськими активами? Чому кредит, а не одразу російські активи? Ми ж прийшли до того, що Росія має заплатити за війну, яку вона розпочала в Україні.

Це так само як із постачанням зброї. Спочатку Javelin, потім HIMARS. Так само як дозволи удари по території окупованого Криму чи удари по Росії – спочатку категорично "ні", а потім безумовно "так". Усе трошки повільно, але всі ці рішення є об'єктивними, вони поступові. Так само із замороженими активами. Нагадаю, заморозили 380 мільярдів. Я вважаю, що це мінімальна сума, тому що суверенних активів у Росії більше, вони ж усе вивозили.

Першим кроком було використовувати відсотки. Це 3 – 7 мільярдів євро щорічно, щоб використовувати їх на підтримку України через Фонд миру для закупівлі, наприклад, амуніції. Сьогодні другий крок – давати більші кошти, адже партнери розуміють, що ці 50 мільярдів євро на рік або відсотки по кредиту можна буде скомпенсувати активами Росії. Це символічно, бо означає, що ці активи Росії точно не повернуть.

Третій крок – надати всі ці 380 мільярдів, бо це важливо з урахуванням річного обсягу фінансування війни Росії. Вона витрачає 120 – 150 мільярдів безпосередньо на війну. Треба, щоб Україна мала паритетну суму грошей. Нам важливо не тільки мати гроші для закупівлі зброї, але ще й на відновлення інфраструктури. Росія в цій війні знищує інфраструктуру: не тільки енергетичну, соціальну інфраструктуру – вона руйнує економічні процеси в Україні. Це все треба скомпенсувати. Це вже наступний крок.

Мені дуже подобається, тому що вони (партнери України – 24 Канал) йдуть від першого, другого кроку. Було б краще, якби швидше, але це політичне рішення, яке фіксує наступне:

• Росія ці активи точно не отримає;
• ці активи мають компенсувати все, що Росія руйнує;
• отримати ці активи має Україна у будь-якому форматі.

Це гарні політичні рішення, які впливають не тільки на Росію, Україну чи європейські країни, але й на країни Глобального півдня та нейтральні. Росія поступово, на жаль, не так швидко, як ми з вами хотіли б, але виходить з глобального бізнесового і фінансового процесів. І це призведе до остаточної її ізоляції.

Чи дійсно США проти вступу України в НАТО

Кажуть, що угода зі США це крок до членства України в НАТО. Проте ще кілька тижнів тому Джо Байден говорив, що не підтримує таке.

Безумовно, це крок до НАТО. Це крок для абсолютної суб'єктності України з військового погляду. Вона вже де-факто є членом НАТО, адже ми тотально використовуємо натівський стандарт з навчання управління та зброї.

Давайте про заяви, щоб тут було зрозуміло – це глобальний політичний та компромісний процес. У США бажають працювати в цьому компромісному полі, не провокувати своїми заявами російську агресію. Це залишково ще є. І вони (у США – 24 Канал), мовляв, ніколи не були за "НАТОвізацію" України чи взагалі післярадянського простору. Це, на їхню думку, мало б зменшити агресивний потенціал Росії.

Але це не так, НАТО не є причиною війни. Причиною війни є внутрішня ненависть Росії до України та спроба компенсувати свою нікчемність завдяки цій начебто "священній" війні, тобто ескалації. Це зовсім інші мотивації. Тут немає різниці Євросоюз чи НАТО. Не це причина війни.

Але не всі ще, на жаль, в політичних глобальних елітах розуміють, що Росія не зможе існувати ніяк інакше, окрім як у війні. Тому ці заяви США достатньо обережні. Вони й далі коректні, але все виглядатиме так: Україна повністю буде переналаштована на натівські стандарти, а всі угоди чітко фіксуватимуть, що Україна є невіддільною частиною загальної натівської безпекової архітектури. Після цього треба отримати справедливий фінал у цій війні. Ми з вами розуміємо, яким він має бути.

Далі переформатування глобальних безпекових контурів. Немає Росії як агресивного блоку – немає й альянсу, куди входить Іран та Північна Корея, тому що це все посиплеться щойно Росія впаде. Ми побачимо багато трансформацій на різних континентах. І в цей момент НАТО матиме зовсім інший вигляд. Ніхто вже не ставитиме питання, чи має бути там Україна, чи, наприклад, інші країни післярадянського простору.

Чому Орбан різко змінив риторику щодо України

Угорський прем'єр Віктор Орбан заявив, що не заважатиме НАТО допомагати Україні. Що це за кардинальна зміна позиції?

Насамперед Угорщина все ж таки є невіддільною частиною Європи. Вона розуміє, що її майбутнє набагато перспективніше в Європі. Будапешт сьогодні має багато сигналів від інших країн, що вони можуть призупинити право голосу Угорщини, чи можливість ветувати щось тощо. Це суттєво обмежуватиме функціонал і європейські перспективи країни. Немає сенсу розмінюватись на якісь там примарні відносини з Росією, яка є країною-агресоркою. Це навіть для Угорщини очевидно.

Україна повинна продовжувати працювати з Угорщиною, попри те, що публічно говориться. Адже Будапешт все ж таки співпрацює з Києвом, зокрема, у сфері енергетики, постачання імпортного світла. Угорщина бере у цьому участь й все одно голосує за європейські рішення, які принаймні в секторі економіки є вигідними для України.

Орбан заявив, що не перешкоджатиме допомозі НАТО Україні / Getty Images

Також Угорщина голосує в Європарламенті. Кількість мандатів партії Орбана "Фідес" зменшилась, і це говорить про те, що все ж таки в Європі є розуміння, що або ми всі разом (країни ЄС – 24 Канал) маємо певні домовленості та цінності, яких дотримуємось, тому що ми колективний орган, або ви (Угорщина – 24 Канал) поступово втрачатимете вплив навіть в Європарламенті.

Крім того, не забуваймо про появу в Угорщині перспективного, потужного, опозиційного руху Петера Мадяра, який альтернативно говорить зовсім інші речі. Він якраз таки говорить про європейські речі. Я розумію, що ще зарано говорити про те, що це може бути відповідна "бійка" на внутрішніх парламентських виборах. Однак це вже зовсім інша конфігурація політичного процесу в Угорщині.

Я повернусь до ключової тези – Угорщина є невіддільною частиною Європи. Вона це прекрасно розуміє, тому з нею треба працювати, попри впливи російської пропаганди.

Як Аргентина може допомогти Україні у війні

Аргентина приєдналася до формату "Рамштайн". Ми знаємо, що в "Рамштайні" є певні розподіли. Одні країни займаються ППО, інші – снарядами, ще інші – винищувачами F-16 і так далі. У чому Аргентина може себе найкраще проявити?

Там не те що є розподіл до якого об'єднання країна хоче долучитись – є потреби України. Сьогодні є три нагальні потреби: ППО, снаряди й далекобійні ракети.

Аргентина може допомагати з протиповітряною обороною, зокрема з авіаційною компонентою. Ми ж коли говоримо ППО, це не тільки протиракетні системи, а й авіація. Загалом до будь-якого з цих напрямків можна долучитись.

Вірменія "кинула" Росію

Вірменія заявила, що має намір вийти з Організації договору про колективну безпеку, а також, що більше не поїде до Білорусі поки там правитиме самопроголошений президент Алєксандр Лукашенко. Якщо забігати наперед, де далі ми можемо побачити Вірменію? Чи може вона приєднатися до "Рамштайну"?

Поки у Білорусі Алєксандр Лукашенко, то туди взагалі немає сенсу їздити. Немає суб'єктності в цій країні, а заяви Лукашенка дійсно ображають будь-кого. Я розумію, що він ні на що не впливає, і тому хоче компенсувати свою нікчемність образами на адресу важливих держав.

Щодо ОДКБ – це мертва інституція. Вона ніколи не працювала, Росія її створила для того, щоб роздутись і сказати, мовляв, дивіться, ми порівняні з НАТО, відбудували Варшавський договір і так далі. Але Росія – це цинічна країна, яка все будує тільки для того, щоб мати впливи, домінування, контролювати щось й розв'язувати виключно свої питання. Якщо питання треба розв'язати для когось іншого, то Москва не робитиме цього, тому ОДКБ точно вмре.

До того ж щойно у Росії з'являтимуться проблеми по лінії фронту в Україні, починатимуться тактичні поразки, тоді ми будемо бачити пришвидшення всіх процесів. СНД розпадатиметься, адже це не порівняні країни, вони взагалі в інших вимірах перебувають. Я маю на увазі, наприклад, азійські країни, які більше орієнтуються на Китай. Так само ОДКБ.

Нікому не потрібні інституції, які не працюють. Вірмени про це публічно говорять, враховуючи тяжку ситуацію, у якій вони сьогодні перебувають, а Росія брала на себе певні гарантії.

Чи побачимо ми вірменів у якихось інституціях, не тільки в клубі "Рамштайн", але й в інших? На сьогодні вірмени намагаються вести активну дискусію з Європейським Союзом, Сполученими Штатами. Я думаю, що в них все вийде достатньо добре, це перспективні країни.

Я вважаю, що всі країни, окрім Росії, і навіть Білорусь, але без Алєксандра Лукашенка, дуже перспективні й можуть зайняти своє місце в новому розподілі впливів в Європейському Союзі. Їм треба туди йти, там є гарантія того, що ти можеш бути тим, ким ти хочеш бути й бути вільним, чого ніколи не буде з Кремлем. Росія – це концентраційний, фільтраційний табір.