«Чому тато не вдома»: черкащанка, яка втратила чоловіка на війні, написала книгу для дітей

Аліна Отземко з Корсуня-Шевченківського – авторка книги для дітей військових «Чому тато не вдома?». Її вирішила написати у жовтні 2023 року. Чоловік Аліни загинув 7 червня 2024 року, та попри втрату, вона продовжує працювати над виданням. Історію Аліни Отземко розповідає «Суспільне».

Трирічний син Юрко ще не знає, що тато більше ніколи не потримає його на руках, розповіла Аліна. Звістку про смерть чоловіка отримала від його побратимів: «Мій чоловік загинув 7 червня 2024 року на Куп’янському напрямку».

Василь боронив Україну у 2014 та 2015 роках. Так само на її захист став і в перший день повномасштабного вторгнення.

«Я просила, я говорила: «подумаймо, у нас є дитина, хто її буде вести в перший клас?» І він сказав: «а якщо всі так подумають, то що буде».

Тіло чоловіка, аби попрощатися з ним, нині забрати не можуть. А біль від втрати хоч трохи вгамовує улюбленою справою – письменництвом.

«Книжка починається з того, де моя дитина говорить: «раніше ми з татом проводили багато часу разом. Кожного дня ходили на майданчик, гралися, але одного дня почали лунати дивні звуки, як виявилося сиренами повітряної тривоги. Тато вдягнув дивний зелений одяг і став з'являтися вдома дуже рідко». І потім ми розкручуємо 11 розділів. Кожен розділ наступний, він про якусь поїздку. Поїздку на прифронтові території», – ділиться жінка. 

Мета книги, за словами пані Аліни, розповісти світу про їхній досвід:

«По-перше, розказати світу про наш досвід. По-друге, напевно, більше це була така місія допомогти. Допомогти іншим діткам розповісти, що це таке».

Ілюстрації – замальовки зі справжніх фото. А головний герой, син Аліни – Юрко, який і справді мандрував з мамою до тата:

«Ми жили в Одеській області. Потім вони були в Чернігівській області, ми їздили туди кілька разів. А потім вони поїхали на схід, вони поїхали в Ізюм. І ми катались по Ізюмщині. І я зараз дуже радію тому, що ми туди їздили кожного разу, бо це дало чоловікові по максимуму можливість побачити дитину».

Аліна, окрім як поділитися власною історією зі світом, мала й іншу мету:

«Привернути увагу суспільства і насамперед влади до того, що військовим потрібен відпочинок, а дітям живі батьки».

Нині книга у видавництві. Примірники мають бути готові до серпня, зазначила Аліна. Друкуватиме їх за власні гроші. Накопичити на її мрію допомагав чоловік.

У телефоні назавше залишиться згадка про той день, коли її Василя не стало:

«Тут понад двадцять дзвінків, але на зв’язок він так і не вийшов».

Нагадуємо, що 28-річний старший солдат Гагуа Борис Іванович з Кам'янського загинув 13 травня поблизу населеного пункту Макіївка на Луганщині, внаслідок ворожого обстрілу. 

Борис народився 12 лютого 1996 року у Дніпродзержинську. У 2015 році закінчив ПТУ №15. У березні 2022 року став до лав Національної гвардії України та захищав українську землю від загарбників.

13 травня 2024 року, захищаючи свободу та незалежність України, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Макіївка, що на Луганщині, загинув старший солдат Гагуа Борис Іванович. Про це повідомив міський голова Камʼянського Андрій Білоусов.

«Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе висловлюю глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника», – йдеться у повідомленні.