Patriot у Польщі, а рішення – у Вашингтоні: чому Варшава не дає Україні ППО

На порядку денному вже 23-го за рахунком раунду перемовин у форматі "Рамштайн" обговорювалися "термінові потреби України, зокрема, в системах ППО, озброєнні та боєприпасах".

Власне, у тому, що ключовим стане питання посилення протиповітряної оборони, нічого дивного не було — партнери з кінця квітня намагаються знайти для України додаткові системи ППО — передусім Patriot, але поки що не досягли видимого успіху в цьому напрямку.

Єдиною країною, яка і стала ініціатором створення "коаліції ППО" та подала особистий приклад, передавши Києву додаткову систему Patriot, виявилася Німеччина.

Якраз напередодні "Рамштайн-23" у ЗМІ з’явилися чутки, що, не дочекавшись дій від союзників, Берлін вирішив розлучитися з четвертим комплексом. Однак міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус під час засідання контактної групи, заявив: ФРН пожертвувала Україні "чверть власних запасів таких систем", і в неї "вже немає можливості передати ще". Він також запевнив, що союзники не сидять без діла, а вивчають можливості збільшення виробництва Patriot, хоча і визнав, що від випуску до передачі комплексів Україні пройде багато часу.

Тим часом офіційний Київ наполягає, що Patriot йому потрібні негайно і, як уточнив днями президент Володимир Зеленський, у кількості семи штук без урахування вже поставлених та обіцяних.

"Вкрай успішна" зустріч "Рамштайн", але без Patriot

Слід зауважити, що напередодні чергового "Рамштайну" The New York Times повідомила, що Джо Байден вирішив наслідувати приклад канцлера ФРН Олафа Шольца і вже схвалив передачу Україні Patriot з боку США.

Принагідно зауважимо, що досі американці поставили ЗСУ лише одну таку систему. За даними NYT, яка посилалася на офіційних осіб з Білого дому, українській армії Вашингтон збирався віддати Patriot, розгорнуту у Польщі. Зазначається, що там ця система захищала ротацію американських військ, які повертатимуться до Сполучених Штатів.

"Представники Адміністрації сподіваються, що розгортання ще однієї американської системи Patriot підштовхне союзників зробити те ж саме", — зазначала газета.

Між тим, по факту сталося не так, як гадалося. Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик заявив, що Варшава проти такого розвитку подій, а голова Бюро нацбезпеки республіки Яцек Сівера зауважив, що така інформація "викликає занепокоєння".

При цьому у Пентагоні напередодні "Рамштайн-23" відмовилися підтвердити рішення Джо Байдена, але зазначили, що питання посилення ППО України, зокрема за рахунок Patriot, "є в порядку денному".

Так чи інакше, на початку "Рамштайн-23" шеф Пентагону Ллойд Остін підтвердив пріоритетність теми ППО, проте нових анонсів у нього заготовлено не було. З реальних новин він мав лише одне оголошення: до контактної групи приєднався новий учасник — Аргентина. "Підтримка України зростає", — констатував з цього приводу пан Остін.

Про ППО ж главі Пентагону сказати не було чого. Звітуючи про "вкрай успішну зустріч" контактної групи, пан Остін знову перерахував останні анонси союзників про нові поставки Україні, включаючи раніше оголошений Джо Байденом пакет допомоги від США на $225 млн, і пообіцяв надати Києву "все, що необхідно". Щоправда, відповісти щодо ППО йому таки довелося — у тій частині прес-конференції, коли журналісти мали змогу поставити кілька питань. У Ллойда Остіна, зокрема, запитали, що заважає Вашингтону передати Україні Patriot, адже саме у США є найбільша кількість цих систем. Втім, голова Пентагону не став конкретизувати, запевнивши лише, що у щоденному режимі працює над посиленням української ППО та зробить "усе можливе для якнайшвидшого задоволення запиту України".

Між тим експерти, з якими поспілкувався Фокус, дещо по-різному оцінюють позицію Вашингтона та Варшави у питанні постачання Україні систем ППО, зокрема, Patriot.

За позицією Польщі стоїть Вашингтон

"Що стосується позиції поляків по Patriot, то вони повсякчас декларують, що їм потрібно захищати себе, але ж питання в тому, що на них зараз ніхто не нападає. Втім, навіть якщо РФ нападе на Польщу, то це вже буде війна Росії з НАТО. Тому, цю причину відмови я вважаю надуманою. Просто це, скажімо так, специфічний характер відносин України та Польщі, який зараз функціонує", — зауважує у розмові з Фокусом політолог Петро Олещук.

Позиція Польщі, на переконання експерта, "абсолютно вписується в ту лінію, яку ця країна проводила раніше".

"Тобто, з одного боку поляки повсякчас декларують різнопланову підтримку України,а з іншого, наприклад, спокійно дивляться на блокування кордону, в тому числі й для військових вантажів. Така собі подвійна гра поляків, яка їх аж ніяк не красить", — підсумовує Петро Олещук.

Своєю чергою, політолог Тарас Загородній у коментарі Фокусу робить наступний акцент: "До поляків в українців взагалі не повинно бути ніяких претензій. Чому? Тому що на початку повномасштабного вторгнення поляки взяли на себе відповідальність і передали купу зброї, незважаючи на те, що Вашингтон у кращих своїх традиціях реакції на загрозу, мовчав фактично два тижні".

Підкресливши, що Польща й так дуже багато для нас зробила, політолог наголосив: "Коли поляки кажуть, що щось не можуть зробити, це означає, що вони дійсно не можуть це зробити, оскільки у них теж є кордон з РФ і росіяни їх "кошмарять" через РЕБи. Поляки наразі активно озброюються, розуміючи, що можуть розраховувати тільки на себе. І якщо ми хочемо пред’являти якісь претензії, то їх можна пред’являти тільки до виробників зброї або до тих країн, які знаходяться далеко від Росії. А поляки тягнуть й так велике навантаження, в тому числі, забезпечуючи безпеку не лише себе, а й фактично країн Балтії".

Відповідаючи на запитання Фокусу про те, чому поляки не збивають російські ракети, які перетинають їх кордон, Тарас Загородній зауважив наступне: "Ми повинні чітко усвідомлювати, що це не їхнє рішення, а рішення Вашингтону. Тобто, коли ми при таких ситуаціях намагаємося образити чи посміятися над поляками, то маємо усвідомлювати, що це насправді – позиція Сполучених Штатів. Але Україна, коли почала бити по російським станціям попередження ракетних ударів (РЛС), попри крики і верески Вашингтону про так звану загрозу ескалації, розкрила блеф Росії про те, що ніякого ядерного апокаліпсису насправді не буде".

Наступним кроком, на переконання Тараса Загороднього, може бути "донесення доцільності збиття Польщею та іншими країнами ракет, в тому числі над територією Західної України".

"Це питання потрібно дотискати і постійно говорити про його важливість", — резюмує експерт.

По польському Patriot має бути американське рішення

Поляки, хоча позиціонують себе в якості наслідників американської політики, насправді демонструють певні суперечності з Вашингтоном, — зауважує у розмові з Фокусом політолог Олексій Якубін.

"Особливо ці розбіжності проявляються у відносинах між Білим домом та діючим президентом Польщі. На мою думку, поляків більше влаштовував би хтось з республіканців. Але в поляків останнім часом є розбіжності не лише з Адміністрацією Байдена, а й з нашою країною. Зокрема, в питанні, що стосується збиття польськими винищувачами російських ракет над територією Західної України. Формально, ніби то вони могли б це робити, але вони цього чомусь не роблять".

Наголосивши на тому, що історія з системами Patriot наразі потребує в першу чергу американського політичного рішення, політолог підкреслив: "Те, що Сполучені Штати займають в цьому питанні, скажімо так, пасивну позицію,частково, гадаю, пов’язано з тамтешньою виборчою кампанією. Ще один момент, що стосується Patriot, полягає в технічній компоненті. Ця система є дуже дорого вартісною штукою і, наскільки мені відомо, США бачать її використання в комплексі з винищувачами. Винищувачі нам поки що лише надають і в цьому сенсі, скільки б нам не дали Patriot, без цієї ланки з винищувачами вони не будуть такими ефективними, як могли би бути".

Поряд з тим, на переконання Олексія Якубіна, у Вашингтоні й досі вважають, що "надавати зброю Україні, навіть ту, яка могла б нас потенційно захистити, слід невеликими порціями".

Тим часом на засіданні Ради Україна-НАТО 13 червня, де також обговорювали питання ППО, йшлося про те, щоб зробити добровільні внески союзників на допомогу Києву, обов’язковими. Під час прес-підходу з міністром оборони України Рустемом Умеровим генсек НАТО Йенс Столтенберг висловив упевненість, що в Альянсі для Києва буде створено "надійну структуру для підтримки у довгостроковій перспективі". Йдеться, зокрема про те, що члени Альянсу схвалили "оперативний план розширення підтримки України", який відводить НАТО ключову координаційну роль у постачанні озброєнь та навчанні українських солдатів. Зауважимо, що досі функції з координації постачання брав на себе "Рамштайн".