10 питань про Саміт миру: від «Про що домовилися?» до «Що далі?»

Саміт миру, за словами президента Володимира Зеленського приніс успішний результат, хоча і не всі країни погодилися підписати ухвалене комюніке. Але оскільки, як і казали політологи, саміт не приніс моментального миру в Україну, багатьох незрозуміло – навіщо і для чого його проводили. Розбираємо у питаннях та відповідях.

Що насправді ухвалили?

Учасники саміту у Швейцарії підписали комюніке із загальним закликом до діалогу «між усіма сторонами» конфлікту. Вони підтвердили прихильність до територіальної цілісності та суверенітету України.

Там розглядалися три питання, які намагатимуться реалізувати практично. Це ядерна безпека, продовольча безпека, а також обмін полоненими та повернення депортованих українських дітей. І щодо них ухвалили відповідні рішення, які і були відображені у комюніке. Ось вони:

• Українські атомні станції, зокрема Запорізька АЕС, мають працювати під контролем України та під наглядом МАГАТЕ. Будь-яка загроза чи використання ядерної зброї в контексті війни в Україні є неприпустимим.
• Українська сільськогосподарська продукція має безпечно та вільно постачатись зацікавленим третім країнам. Продовольчу безпеку не можна використовувати як зброю. Доступ України до портів на Чорному та Азовському морях має бути відновлено.
• Усіх військовополонених необхідно звільнити шляхом повного обміну. Усі депортовані та незаконно переміщені українські діти та інші цивільні особи мають повернутися до України. І ця позиція буде представлена ​​Росії не просто як позиція України, а позиція групи міжнародного співтовариства.

Чому не говорили про припинення війни та мир?

Окрім "Української формули миру", на зустрічі у Швейцарії жодних альтернативних планів не розглядалося. У висновках першого Саміту миру йдеться, що до майбутніх мирних переговорів після досягнення домовленостей щодо ядерної та продовольчої безпеки, повернення військовополонених та викрадених дітей мають бути залучені "представники всіх сторін" – тобто йдеться і про Росію.

А «важкі» питання української мирної ініціативи, такі, як припинення війни та виведення російських військ, за словами Володимира Зеленського, вирішили не виносити на обговорення. Суперечки про них могли б поділити учасників саміту, оскільки деякі з них дотримуються російської версії «миру».

Після закінчення заходу Володимир Зеленський заявив, що саміт став великим успіхом для України і ухвалене комюніке повністю задовольняє Київ, адже мета таких зустрічей - посилити міжнародний тиск на Росію. Змусити її до миру не лише запровадженням нових західних санкцій та постачанням зброї НАТО, а й розширенням коаліції держав, які вимагають від Москви укласти мир на умовах, що влаштовують Україну.

Скільки країн підписали?

Підсумкову декларацію Глобального саміту миру, що проходив у Швейцарії, підписали 80 держав та чотири організації – Європейська комісія, Європейська рада, Європейський парламент та Рада Європи. Але оскільки після саміту дві країни – Йорданія та Ірак - відкликали свої підписи під комюніке саміту, то кількість підписантів скоротилася до 78.

Хто не підписав і чому?

Від підпису підсумкового комюніке утрималися Вірменія, Бахрейн, Індія, Індонезія, Лівія, Мексика, Об'єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Таїланд, ПАР, а також Бразилія та Ватикан, які брали участь у саміті як спостерігачі. Після саміту свої підписи під комюніке відкликали Йорданія та Ірак. До речі, Україна вже подала запит Швейцарії через інформацію про відкликання підписів під комюніке Саміту миру.

Заступник керівника Офісу президенти України Ігор Жовква пояснив цей факт особливостями процедури ухвалення таких документів у цих країнах та рівнем представництва. "Різні причини у кожної країни. Десь це вимагає відповідних процедур. В одній із країн це має бути навіть рішення парламенту. Від деяких країн були представники, які не могли вирішувати такі питання. Наприклад, міністри закордонних справ не всі могли приймати такі рішення. Вони мають повернутися до своїх країн, звернутися до свого керівництва держави", - сказав заступник голови ОПУ.

А крім того, не варто скидати з рахунків і те, що всі ці країни мають свої особливі відносини з Росією, яка намагалася зірвати цей саміт. Деякі країни, які не підписали, заявили, що без участі Росії підписання загального документа втрачає сенс.

Чому не було Китаю?

Ця країна була б однією з найбажаніших для Києва через її вплив на Росію. Але Пекін відмовився від участі у саміті та назвав три причини своєї відмови. По-перше, формат не визнано обома сторонами конфлікту. По-друге, Росія навіть не була запрошена на саміт. І по-третє, на саміті обговорюються пункти виключно із мирного плану Зеленського, а не всіх аналогічних планів, зокрема й китайського. Який, до речі, дуже подобається Москві, бо не потребує повернення Україні окупованих територій.

Тож учасників було багато чи мало?

На саміт спочатку запросили представників 160 країн. З них приїхали представники 92 держав. Підсумкове комюніке підписали 78 країн, тобто абсолютна більшість. Плюс до цього документ підписали Європейська комісія, Європейська рада, Європейський парламент та Рада Європи. А якщо врахувати, що серед підписантів є багато таких світових лідерів, як США, Британія, Франція, Німеччина, Італія та інші, то спектр зустрічі був більш ніж представницьким.

Скільки коштував саміт і хто за нього платив?

За даними агентства Bloomberg, саміт коштував 11 мільйонів доларів. Зазвичай ці витрати оплачує приймаюча сторона, тобто Швейцарія. Але це не означає, що Україна не могла бути залучена до фінансування цього заходу. Адже у його результатах вона була зацікавлена ​​найбільше.

Як Єрмак опинився на підсумковому фото?

Сам, з власної ініціативи і без погодження з господарями саміту – швейцарцями, голова ОП Андрій Єрмак туди потрапити не міг. Не прохідний двір адже. Виявляється, що такий задум був саме ініціативою швейцарців. Розташуванням учасників колективного фото займається виключно служба протоколу країни-господарки саміту.

На користь цього каже наступне. Поруч із президентом Володимиром Зеленським знаходяться президент Швейцарії Віола Амгерд та міністр закордонних справ Швейцарії Іньяціо Кассіс. Вони є головними переговорниками на саміті у Швейцарії. А від України – президент Володимир Зеленський, голова його Офісу Андрій Єрмак та міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який також є на цьому фото. Але керував процесом підготовки саміту саме Офіс президента України на чолі з Єрмаком.

А що там Путін?

Головна реакція російської влади на саміт миру у Швейцарії була виражена ще в п'ятницю, коли Путін виступив зі своїм так званим планом мирного врегулювання, який передбачає відмову України від чотирьох своїх областей, жодна з яких зараз повністю Росією не окупована: Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської. Крім того, від Криму та Севастополя. І загальна негативна реакція Росії на Глобальний саміт миру загалом свідчить про його значущість. Кремль хотів і хоче переговорів на своїх умовах, щоби примусити Україну до миру на своїх умовах.

На думку аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), правитель Росії Володимир Путін не зацікавлений і навряд чи буде зацікавлений у найближчому майбутньому у добросовісних переговорах щодо миру з Україною.

Що далі?

Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що після інавгураційного Саміту миру розпочнеться робота над кожним пунктом, ухваленим у комюніке. За його словами, наступні кроки – це проведення тематичних заходів щодо кожного пункту на рівні міністрів та радників, де вже є відповідна готовність до їх організації від низки країн.

А потім планують провести другий саміт, куди планують запросити Росію. Володимир Зеленський заявив, що присутність Росії на другому саміті говоритиме про те, що країна-агресор погодилася на завершення війни. Глава Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив, що вже стартували перемовини з країнами, де можна було б провести зустрічі та консультації.

У Міністерстві закордонних справ Швейцарії припустили, що другий Саміт миру може відбутися до виборів президента США (листопад 2024 року. – Ред.). А зараз будуть вести переговори з Росією та Китаєм.

"У нас є діюче посольство в Москві, і кожні два тижні ми спілкуємося з міністром закордонних справ, і у нас також є намір обговорити з Росією підсумки цієї конференції (першого саміту. – Ред.). Я прошу вас зрозуміти, що я не можу говорити про це конкретніше", – заявив міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала умову, за якої Росію включать у мирні переговори. "Я закликаю Росію почути меседж від світової спільноти - поважати територіальну цілісність і суверенітет України, завершити імперіалістичне насильство і повернути дітей. Коли Росія скаже, що вона готова до миру, спираючись на статут ООН, коли вона це скаже, тоді прийде час включити її до мирних зусиль та прямувати до миру як до фінальної стадії процесу. Я сподіваюся, що це відбудеться швидко”, - заявила президент Єврокомісії.