Сім найнебезпечніших місяців для України та Заходу — як їх використовує Путін

Сервітут: путінська стратегія поневолення

Можливо, перед нами найнебезпечніші сім місяців для західної цивілізації, для України, для Свободи.

Сім місяців, коли Захід ще дуже слабкий, розібраний і занурений у діалоги про умиротворення.

Сім місяців, коли в Америці та більшості країн Європи спостерігається гостра криза лідерства, сильна недооцінка природи варварського геноцидного режиму Путіна та його явних і неявних партнерів і союзників.

Сім місяців до шансу порятунку Заходу та існуючого міжнародного порядку.

Сім місяців до шансу на нове лідерство у США.

Сім місяців, коли екзистенціальна загроза Заходу може матеріалізуватися в найрізноманітніших формах, частинах світу.

Путін не приховує своїх намірів і планів. Будучи на чолі найбільш руйнівного, токсичного, антицивілізаційного мережевого синдикату "ФСБ-ОПГ-ГРУ-МВС-СЗР-РПЦ", він укотре намагається реалізувати план своїх ідеологічних попередників і вчителів (Леніна, Сталіна, Гітлера).

План Путіна дуже простий — знищення Заходу як цивілізації Свободи. Руйнування інститутів права — відтворення інститутів рабства, царства і тоталітаризму.

Ліквідація демократії — торжество тоталітарної ворократії.

Знищення приватної власності — легалізація організованої злочинності.

Розвал мирної міжнародної кооперації — встановлення режиму тотальної номенклатурно-силової дискримінації.

Знесення системи прав і свобод людини — примус до дисципліни і ритму концтабірного треку.

Диверсія проти культури перемог і досягнень — занурення в темряву підпорядкування смирення, людської гідності принижень.

Демонтаж і похорон історичної правди — торжество брехні, фейків, узаконена клоунада.

Путін і Вісь Зла розуміють, що їхній час спливає. Якщо у США з'явиться новий лідер, якщо Німеччина, Франція струсять із себе товстий шар 25-річної потерті загравання, заробляння грошей з Росією, тоді у нас реально з'являється шанс у 2025 р. завдати рашистській імперії смертельного удару. Тільки повна, беззастережна, безумовна капітуляція Росії, тільки білий прапор на Кремлі, тільки визнання поразки Росією так, як визнали поразку гітлерівські нацисти 1945 року, є перемогою України, перемогою Заходу. Перемогою не повною, бо Вісь зла навіть після захоплення Москви не розвалилася, а лише суттєво ослабне.

Саміт миру завершено. Важлива подія для демонстрації єдності Осі Добра. Важлива подія, щоб струсити світ і нагадати про те, що таке рашистська імперія Зла, яким вона бачить світ після своєї перемоги. Однак ми всі прекрасно розуміємо, що декларації та саміти — це одне, а конкретні справи — це інше. У нашому випадку конкретні справи — це зброя, зброя і ще раз зброя. Це активне, широкомасштабне залучення військ країн НАТО на боці України. Це декларація і реалізація Плану дій з єдиною метою "Москва має бути зруйнована. Російська імперія має бути розпущена". Що швидше, то нижчою буде ціна миру. Що швидше, то вищі шанси зупинити руйнування і трагедії по всьому світу.

Путін вимагає сервітут. Про це чітко, конкретно і гранично доступно говорить Андрій Ілларіонов. Послухайте.

Путін жадає поневолення.

Путін готовий запустити глобальну війну.

Путін готовий кинути в топку свого плану десятки мільйонів людей.

Путін — історичний спадкоємець Гітлера, який бачить єдину Європу під чоботом, на вузді рашистського тоталітарного режиму.

Будь-які спроби примусу до переговорів із путінським режимом — зрада України та західної цивілізації.

Будь-які угоди з Росією з торгівлі товарами/послугами, за платіжними операціями — зрада України і західної цивілізації.

Будь-які відмовки, посилання на внутрішню політичну доцільність не загострювати відносини з Росією, посилання на якісь "червоні лінії" — це зрада України і західної цивілізації.

Будь-які рішення, які перешкоджають зміцненню і озброєнню збройних сил України, які блокують участь армій країн НАТО — це зрада України і західної цивілізації.

Сьогодні ті 80 країн, які підписали декларацію першого Саміту миру, мають діяти за відомою ідіомою put your money where your mouth is. Тобто тримати своє слово. ППО, літаки, снаряди, дрони, ракети і солдати — все для перемоги, щоб разом поставити прапор перемоги над Кремлем.

Своєю чергою, українська влада має дозволити партнерам брати участь в ухваленні рішень щодо алокації грошей, щодо організації економіки, логістики і всього того, що потрібно для перемоги. Будь-які правові процедури, закони, норми і регламенти, які заважають такому партнерству, мають бути ліквідовані. Воєнний час вимагає простих, швидких і зрозумілих усім партнерам процедур. Якщо для цього потрібно призначити на цілу низку посад представників G7/ЄС-27, так тому і бути. Уявіть, як швидко зросла б довіра до України, якби на посаді голови Нацбанку опинився представник Швейцарії, на посаді очільника міноборони — представник США, а НАБУ очолив би представник Данії. Сьогодні надконцентрація політичної, економічної та інформаційної, правоохоронної влади в Україні — це головна рукотворна перешкода на шляху до нашої перемоги. Що швидше ми її усунемо, що швидше створимо нову архітектуру ухвалення рішень у рамках міжнародної коаліції боротьби з путінізмом і Віссю зла, то швидшою буде наша перемога, то меншими будуть жертви та витрати в України та всього світу.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело